Справа № 2-а-739/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2009 року смт. Любешів Волинської області
Любешівський районний суд Волинської області в складі
судді ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни;
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася в суд із заявою до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в якій вказує, що належить до категорії громадян, на яку поширюються соціальні пільги, передбачені Законом України „Про соціальний захист дітей війни”. Однак вказане підвищення до пенсії отримує в значно меншому розмірі, ніж це передбачено законом. У зв’язку з тим, що рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України відповідні положення Законів України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими була зупинена дія положень чинного законодавства України, на підставі якого держава зобов’язувалася доплачувати щомісяця 30% мінімальної пенсії за віком, то починаючи з 01.01.2006 року відповідач зобов’язаний був здійснити їй перерахування пенсії. На підставі викладеного просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 01.01.2009 року та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за 2006-2008 роки в сумі 3891,90 грн.
В судове засідання Позивач не з’явилася, заявила клопотання про проведення судового розгляду без її участі, просила позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та заперечення, згідно яких позов не визнають та вказують, що ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України „Про соціальний захист дітей війни” та „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а також особи, на яких поширюється дія цього закону, дане підвищення провадиться за їх вибором згідно одним із законів.Згідно п.2 ч.1 ст. 10 Закону до осіб на яких поширюється чинність закону належать члени сімей загиблих військовослужбоців, партизанів та інших осіб, зазначених у п.1 цієї статті, а саме діти, які не мали (і не мають) своїх сімей. Згідно розпорядження від 01.01.2007 року позивачу виплачується підвищення до пенсії, яке передбачене Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, як члену сім’ї загиблого військовослужбовця. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття особи, яка бере участь у справі в судове засідання, яка була належним чином повідомлена, та від якої надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши представлені по справі докази, суд приходить до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що Позивач має право на пільги, як дитина війни визначені абз.1 п.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
За змістом ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно п.1 ч.1 ст.10 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до осіб на яких поширюється чинність закону належать сім’ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби. Відповідно до ч.2 вказаної статті закону до членів сім’ї загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у статті, належать діти, які не мають (і не мали) своїх сімей.
Статтею 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлено, що членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до свідоцтва про народження Позивачки її батьком являється ОСОБА_3.
Згідно повідомлення №587 від 07.06.1948 року Любешівського районного військового комісара ОСОБА_3 пропав безвісти в березні 1945 року в бою за Батьківщину.
Як зазначено в довідці виконкому Гірківської сільської ради народних депутатів ОСОБА_2 своєї сім’ї ніколи не створювала.
Розпорядженням управління ПФ України в Любешівському районі від 01.01.2007 року було здійснено Позивачу перерахунок пенсії на підставі Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, як члену сім’ї загиблого військовослужбовця.
В п.2 прикінцевих положень Закону України „Про соціальний захист дітей війни” особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.
Враховуючи вище викладені обставини та норми права суд приходить до висновку, що Позивач, відповідно розпорядження управління ПФ України в Любешівському районі від 01.01.2007 року, вибрала пільги, передбачені Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і не має права до моменту звернення із відповідною заявою на пільги, пердбачені Законом України „Про соціальний захист дітей війни”.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 8, 10, 11, 12, 17, 69, 94, 158, 160-163, 167, 170, 186 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, встановлений Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любешівський районний суд Волинської області. Апеляційна скарга на дану постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду. Крім цього, апеляційна скарга на дану постанову може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
ГОЛОВУЮЧИЙ:/ підпис/ ОСОБА_1
З оригіналом згідно
Суддя Любешівського
районного суду ОСОБА_1