справа № 2-2209/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2011 року жовтня 25 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря -          Майної Г. Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

встановив:

Відповідач позов визнав повністю.

Позивач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи в її відсутність, підтримуючи повністю свої вимоги про розірвання шлюбу з відповідачем з тих підстав, що спільне життя між ними не склалося через відсутність спільних інтересів, виникнення особистої неприязні, зумовленої психологічною несумісністю, внаслідок чого з січня 2010 року вони спільно не проживають і не ведуть спільне господарство.

Відповідач в судове засідання не з'явився і клопотав про розгляд справи в його відсутність, у своїй заяві визнав всі викладені позивачем факти, не заперечуючи проти проживання дитини з матір’ю, а так само повідомив про свої намагання створити іншу сім’ю.

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, перевіривши зібрані докази, дійшов висновку про прийняття визнання відповідачем позову і його задоволення відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, виходячи з встановлених наступних обставин.

Сторони уклали шлюб 14 вересня 2002 року, про що видане свідоцтво №І-ЕД № 109796, долучене до справи в копії, і від них як подружжя походить малолітня дочка – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що вбачається з долученого до справи в копії свідоцтва про народження дитини.

Як визнано сторонами, з січня 2010 року сімейні відносини між сторонами фактично припинені, і з цього ж часу вони спільним побутом не пов'язані, проживаючи окремо, не ведуть спільного господарства, та з приводу поділу спільного майна спору в них не виникало. Дитина протягом окремого проживання подружжя проживає з матір’ю (позивачем), і спір з приводу місця проживання дитини відсутній.

Враховуючи з'ясовані фактичні взаємини подружжя, обставини їх сімейного життя, які спонукали до припинення шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя лише примушуватиме їх до збереження сім'ї, порушуючи право кожного з них на особисту недоторканність, а відсутність порозуміння між ними і сварки на побутовому ґрунті негативно впливають на дитину, що має істотне значення, на підставі чого згідно з ст. 112 СК України належить шлюб розірвати, задовольнивши позов, пред’явлений відповідно до ст. 110 цього Кодексу, з припиненням по суду шлюбних правовідносин за ст. 16 ЦК України, як це визнав відповідач.

Справлені судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись ст.ст. 215, 218 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Укладений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ш л ю б з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрований 14 вересня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Алчевського міського управління юстиції Луганської області в книзі реєстрації актів про одруження за номером 572 (актовий запис № 572), р о з і р в а т и.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування судового збору в сумі вісім гривень 50 коп. і 30 гривень оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення підлягає оскарженню до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем вручення його копії.

                    Суддя