справа № 2п-104/11

УХВАЛА

2011 року червня 16 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря – Майної Г. Є.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в залі суду заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, де третьою особою без самостійних вимог Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк», –

встановив:

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2011, ухваленим заочно, позовні вимоги задоволені та на користь ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_3 365 569 гривень 17 коп.; питання про судові витрати вирішені.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав цю заяву з викладом доводів заяви, посилаючись на поважність своєї неявки в судове засідання, про яке довідався пізніше від того, як йому стало відомо про засідання господарського суду за межами міста Дніпропетровськ, а також на помилкові висновки суду в рішенні через невірну оцінку наявного у справі висновку експерта внаслідок того, що не був допитаний свідок. Пояснив, що йому не відомо, чи знав сам відповідач про час судового засідання, але причини його неявки пояснював його зайнятістю в м. Києві, де відповідач переважно перебуває і працює.

Позивач пояснив в судовому засіданні, що експертна установа визначалася судом з урахуванням побажань відповідача, і його доводи щодо допиту свідка вважає не суттєвими, оскільки в якості свідка запрошується особа, залучена в іншому суді за борговими вимогами співвідповідачем з відповідачем у цій справі, а тому має особисту заінтересованість в розв’язанні цього спору.

Суд, з’ясувавши думку учасників процесу, перевіривши подані докази і матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Як вбачається зі справи, відповідачу була надана можливість подати суду свої докази і доводити їх переконливість, проте з 09.11.2010 відповідач і його представник до судових засідань не з’являлися, і відповідач інтересу до справи не проявляв. Про зміну адреси перебування в м. Києві відповідач суду не повідомляв. Також вбачається, що відповідачу вручена судова повістка 19.03.2011 (а.с. 206) у строк, що визнається згідно з ч. 4 ст. 74 ЦПК України своєчасним. За таких обставин, відповідач був своєчасно повідомлений про час судового розгляду, а про причини неявки повідомив лише його представник, на підставі чого причини неявки власне відповідача згідно з ст. 77 ЦПК України не можуть бути визнані поважними, чим виключається одна з обов’язкових підстав за ст. 232 ЦПК України для скасування заочного рішення.

Суд відзначає, що в силу ст.ст. 607, 1005, 1006 ЦК України повірений не може прийняти до виконання доручення, якщо об’єктивно не зможе його виконати через свою завантаженість, внаслідок якої доручення стає нездійсненним, через що, у всякому випадку, зобов’язаний завчасно повідомити свого довірителя про обставини, що виключають його особисте виконання чи вибір замісника, після чого саме довіритель винен у виборі і нагляді. Звідси, з огляду на своєчасність вручення судової повістки і строк перебування справи в провадженні суду доводи представника відповідача суд оцінює як зловживання процесуальними правами для затягування судового розгляду.

Крім того, свідок мав викликатися для підтвердження факту передачі коштів, що з огляду на ст. 218 ЦК України за відсутності дотримання письмової форми правочину згідно з ст. 59 ЦПК України не допускається. Відповідно, такі свідчення не мають істотного значення для висновку про обставини справи та правовідносини сторін.

Звідси, відповідач не вказує на вірогідні допустимі докази, які б могли спростовувати висновки суду і не були б вже досліджені судом під час ухвалення рішення в нарадчій кімнаті. Цим виключається друга обов’язкова підстава за ст. 232 ЦПК України для скасування заочного рішення.

З доводів щодо призначення повторної судової експертизи не вбачається підстав передбачених до того ч. 2 ст. 150 ЦПК України, оскільки правила ст.ст. 7, 9, 10 Закону України «Про судову експертизу» допускають можливість доручити проведення експертизи експертним службам Міністерства внутрішніх справ України, судові експерти яких не включені до відповідного реєстру, через що ці доводи стосуються дотримання процесуального закону під час ухвалення рішення суду як підстави для його апеляційного перегляду і статтею 232 ЦПК України до підстав для скасування судом першої інстанції ухваленого ним заочного рішення не віднесені.

Відповідно, суду належить згідно з п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України постановити ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення.

Керуючись ст.ст. 231, 232 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2011 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, де третьою особою без самостійних вимог Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк» – залишити без задоволення.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення у справі, що може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги відповідачем, його представником протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем постановлення цієї ухвали.

Суддя: