ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
У Х В А Л А
17.07.06 Справа № 4/202.
м. Луганськ
Суддя Калашник Т. Л., розглянувши матеріали справи за позовом
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального теплопостачального підприємства "Алчевськтеплокомуненерго", м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 3866400 грн. 83 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –Коваленко Л.М., довіреність № 145/102 від 30.06.06;
від відповідача –не прибув.
Суть спору: відповідач у справі 03.07.06 звернувся до господарського суду Луганської області із заявою від 03.07.06 № 887, в якій просить розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 16.06.06 у справі № 4/202 на 2 роки з оплатою 162167 грн. 45 коп. в місяць.
Листом № 31/10-7931 від 14.07.06 позивач заперечує проти надання розстрочки, посилаючись на наступне:
- боржник є підприємством, яке здійснює господарську діяльність та володіє обіговими коштами та активами, на які може бути накладене стягнення, тому відсутні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;
- важке матеріальне становище не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України;
- ДК "Газ України" як державне підприємство є об’єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
- відсутність коштів у ДК "Газ України", як наслідок, призведе до неможливості придбати природний газ для забезпечення потреб всіх споживачів в межах України, у тому числі, придбати в майбутньому природний газ для подальшої реалізації на території Луганської області, зокрема, і для відповідача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Луганської області від 16.06.06 у справі № 4/202 позов було задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто борг у сумі 2506556 грн. 44 коп., пеню у сумі 467081 грн. 76 коп., інфляційні нарахування у сумі 570889 грн. 51 коп., 3% річних у сумі 146414 грн. 17 коп., 7% штрафу у розмірі 175458 грн. 95 коп., витрати по держмиту у сумі 25500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Заявник свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач виконати вказане рішення не має можливості з той причини, що на сьогодні фінансово-господарське становище підприємства із платоспроможності споживачів надто складне і сплатити відразу всю стягнуту суму не представляється можливим, оскільки на рахунку підприємства відсутня необхідна для погашення сума. Причина тому –велика заборгованість споживачів з теплопостачання, яка перевищує борг відповідача перед позивачем у декілька раз. Примусове стягнення коштів з накладанням арешту на банківські рахунки підприємства потягне зупинку підприємства і припинення підготовки до осінньо-зимового опалювального періоду 2006-2007.
Позивач заперечує проти надання відстрочки за підстав вищенаведених.
Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
Право господарського суду щодо надання розстрочки виконання рішення суду передбачено ст.121 ГПК України. Розстрочка виконання судового рішення може бути надана господарським судом за заявою сторони, у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.
Тому, вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.
Ухвалою суду від 06.07.06 відповідач у справі був зобов'язаний надати суду докази наявності виняткового випадку для надання розстрочки; вказати конкретні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суду не доведено наявності виключних обставин, виняткового випадку для надання відстрочення виконання судового рішення.
Відповідач просить суд про надання розстрочки виконання судового рішення строком на 2 роки, але не довів суду, що має реальну можливість сплачувати позивачеві конкретну суму боргу щомісячно протягом 2 років, не надав належного економічного та документального обґрунтування такої можливості.
З наданих відповідачем матеріалів неможливо з достовірністю визначити, що у відповідача є реальні джерела надходження коштів на погашення заявленого у позові боргу частками за 2 роки.
Крім того, суд, приймаючи рішення про відхилення заяви відповідача щодо надання розстрочки виконання судового рішення, враховує доводи, викладені сторонами у вищезазначених поясненнях, документи, що надані сторонами у підтвердження цих доводів, матеріальні інтереси сторін, а також наявність інфляційних процесів в країні, які знецінюють значні суми заборгованості.
За таких обставин, заяву відповідача у справі про надання розстрочки виконання судового рішення слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, та керуючись ст.124 Конституції України, ст. ст. 45, 33, 43, 86, 87, 115, 121 ГПК України, суд
у х в а л и в :
Заяву відповідача у справі про надання розстрочки виконання рішення господарського суду від 16.06.06 у справі № 4/202 залишити без задоволення.
Суддя Т. Л. Калашник