Ленінський районний суд м. Запоріжжя

м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 1/2, 69006, (061) 283-08-13

Справа № 2а-2724/2010.

ПОСТОНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Савченко Г.В,

при секретарі Діхтяр І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про відновлення строку позивної давності, визнання протиправної бездіяльності Пенсійного Фонду та спонукання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ :

27.09.2010 року позивачка, яка має статус «дитина війни»,  звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про поновлення строку звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльність УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період часу з 09.07.2007 року по теперішній час, з вимогою про зобов’язання УПФУ виплатити на ім’я позивача перераховану суму державної соціальної допомоги.

Позивач  в своєму позові вказала, що як «дитина війни», відповідно до ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни" вона має право на отримання матеріальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідачем було порушено її право, суму державної соціальної допомоги позивач отримувала значно нижчу, ніж розмір, вказаний у Законі, у зв’язку з чим, вона змушений був звернутись до суду з даним позовом і вимагати стягнути з відповідача суму державної соціальної допомоги .

Представник відповідача проти позову заперечує і пояснив суду, що в бюджеті України на не передбачалась виплата вищезгаданих сум, т.я. урядом України не впроваджувався порядок надання пільг «дітям війни» і механізм виплати підвищення матеріальної допомоги. Підвищення пенсії «дітям війни» нараховується тільки з 01.01.2008р. з урахуванням вимог Закону України «Про державний бюджет на 2008р.» та постанови Кабміну України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», також ОСОБА_1 перебувала на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя до 27.09.2010 року. Тому, позивачці виплачується сума державної соціальної допомоги в повному обсязі, відповідно до вищезгаданих документів, та оскільки позивач не перебуває на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя і не отримує з 27.09.2010 року ніяких виплат.

Вислухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав: позивачці ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлений статус "дитина війни".

Верховною Радою України 18.01.2004р. прийнятий Закон України „Про соціальний захист дітей війни". Закон набрав чинності з 01.01.2006р. Ст.6 даного Закону передбачено, що «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Закони України «Про Державний бюджет на 2006р.» від 20.12.2005р. та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний Бюджет на 2006р.» від 19.01.2006р. неконституційними не визнані та діяли протягом 2006р. Тому, суд не має підстав вважати позовні вимоги позивача, в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Позивач звернулася до суду з позовом лише 27.09.2010 року, вказавши, що через свій вік та стан здоров’я не мала змоги раніше звернутись до суду. Однак, згідно ст. 99 ч.2 КАС України, для звернення до суду встановлений шестимісячний строк з моменту, коли особа дізналась про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та оскільки позивач не в повному обсязі отримувала підвищення пенсії, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тому вона мала звернутись до суду з позовом ще у 2009 році, а оскільки вказаний строк пропущений, суд вважає, що в частині вимог, про визнання незаконною бездіяльності відповідача по виплаті підвищення пенсії з 01.06.2006 рік, позивачу слід відмовити, та зобов’язати зробити перерахунок тільки за 2010 рік.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України № 107-VI «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», текст статті 6 Закону України № 2195-IV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищують на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008року визнано неконституційним положення закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік» № 107-VI від 28 грудня 2007року, щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-VI в новій редакції.

Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України № 2195-IV, відповідач повинен був провести позивачу підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону, починаючи з 20 березня 2010 року.

Отже, суд вважає, що відповідач, починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008року, якою встановлено, що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії виплачується підвищення, бо ці положення суперечать Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008року.

Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.

Разом з тим, суд вважає за можливе вирішити спір по суті з метою захисту прав позивача, їх відновлення, недопущення судової тяганини та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачу надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, 20 березня 2010 року по 27 вересня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період позивачу у меншому розмірі, ніж передбачено зазначеними нормами закону або не виплачена.

Суд не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені у встановленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення, щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо своєчасного перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період часу з 20 березня 2010 року по 27 вересня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період часу з 20 березня 2010 року по 27 вересня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

На постанову суду, протягом 10 днів, може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

СУДДЯ: