печерський районний суд міста києва
Справа № 1-кс-557/12
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2013 року cуддя Печерського районного суду м. Києва за участю секретаря Сосюри О.М., прокурора Оксютович Д.В., розглянув справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора відділу захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень Бондарука В.Б. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ДУС за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою 20.12.2012. Просить скасувати оскаржувану постанову та повернути матеріали для проведення додаткової перевірки. В обґрунтування строків звернення до суду посилається на те, що копію оскаржуваної постанови одержав 04.12.2012, оскільки набрав чинності КПК України від 13.04.2012 відповідно до роз'ясненого прокуратурою у листі порядку оскарження звернувся до суду в порядку цього Кодексу. Ухвалою слідчого судді Медушевської А.О. від 17.12.2012 відмовлено в розгляді скарги, оскільки КПК України не передбачає винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порядку її оскарження. За вказаних обставин, ОСОБА_1 просить поновити строк звернення до суду з вказаною скаргою в порядку ст.236-1, ст.236-2 КПК України 1960 року. В обґрунтування скарги ОСОБА_1 посилається на відсутність передбачених ст.99 КПК України 1960 року підстав для винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, на достатність даних про подію злочину - тривале безпідставне невиконання рішення суду про його поновлення на посаді директора Будинку відпочинку «Пуща-Водиця». Зокрема, посилається на невиконання прокурором вказівок суду, викладених в постановах про скасування попередніх постанов про відмову в порушенні кримінальної справи за тих же обставин, не було допитано службових осіб Державного управління справами, не перевірено способу припинення юридичної особи БВ «Пуща-Водиця», який відповідно до розпорядження керівника ДУС від 24.03.2006 №104 було реорганізовано шляхом злиття з Будинком відпочинку «Міжигір'я» у Комплекс відпочину «Пуща-Водиця», а тому до новоутвореної особи перейшли всі права та обов'язки БВ «Пуща-Водиця», в тому числі щодо виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі. Також посилається на безпідставність неврахування прокурором вимог ст.235 КЗпП України та встановлених рішенням Апеляційного суду м. Києва від 03.07.2012, залишеним без змін Ухвалою ВССУ від 20.09.2012, обставин, а саме що правонаступник КВ «Пуща-Водиця» відповідно до закону зобов'язаний виконати рішення суду про поновлення на посаді, відсутність якої у зв'язку зі змінами в штатному розписі, не звільняє від обов'язку виконати рішення суду про поновлення останнього на посаді і може бути підставою для звільнення останнього у встановленому КЗпП України порядку. /а.с.1-2/
В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу та клопотання про поновлення строку звернення зі скаргою підтримав посилаючись на викладені у скарзі обставини, просив скаргу задовольнити.
Прокурор, висловивши свою думку, проти поновлення строку звернення не заперечував, разом з тим проти скарги заперечив, вважає перевірку проведеною повно, просив відмовити в задоволенні скарги.
Ознайомившись з наданими суду матеріалами №176пр-10, на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.
Постановою старшого прокурора відділу захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень Бондарука В.Б. відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ДУС за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України 1960 року у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, про що ОСОБА_1 повідомлено листом від 26.11.2012 №05/2/3-8796-08, направленим поштою 27.11.2012, з одночасним роз'ясненням порядку оскарження дій прокурора в порядку ст.ст.303-304 КПК України, що набрав чинності 20.11.2012. /а.м.172-175, 187, т.4/
Копія вказаної постанови отримана ОСОБА_1 03.12.2012./а.м.189,т.4/
Як вбачається з ухвали слідчого судді Медушевської А.О. від 17.12.2012, 5.12.2012 ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на вказану постанову в порядку ст.ст.303-304 КПК України, в розгляді скарги ОСОБА_1 відмовлено, оскільки КПК України не передбачає прийняття рішення про відмову в порушенні справи та процедури її оскарження./а.с.12/
За вказаних обставин, та виходячи з положень ст.236-1 КПК України 1960 року, суд вважає наявними підстави для поновлення строку звернення з даною скаргою та підстави для розгляду даної скарги судом в порядку КПК України 1960 року, оскільки копія оскаржуваної постанови одержана ОСОБА_1 03.12.2012 після втрати чинності КПК України 1960 року, який передбачав семиденний строк для подання такої скарги, КПК України від 13.04.2012 такої процедури не передбачає, ОСОБА_1, хоча і помилково, але невідкладно в межах семиденного строку після одержання копії постанови 5.12.2012 звернувся до суду зі скаргою в порядку чинного КПК України, а також приймаючи до уваги, що дану скаргу в порядку ст.236-1 КПК України 1960 року подано ОСОБА_1 до суду 20.12.2012 - невідкладно після отримання ухвали слідчого судді від 17.12.2012.
Відповідно до ст.236-2 КПК України 1960 року при розгляді скарг на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи суддя перевіряє виконання вимог ст.99 КПК України 1960 року.
Відповідно до ст.99 КПК України 1960 року при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.
Відповідно до ст.94 КПК України 1960 року підставами до порушення справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.
Відповідно до ст.98 КПК України 1960 року за наявності приводів та підстав, зазначених у ст.94 КПК України 1960 року, прокурор, орган досудового слідства або суддя зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи. Кримінальна справа порушується відносно особи, тільки у випадку, якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, в порушенні справи за ч.1 ст.382 КК України відносно вказаних в поставної осіб відмовлено на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України 1960 року у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину. Такий висновок зроблено прокурором на підставі відповідних даних та виходячи з того, що юридична особа БВ «Пуща-Водиця» припинена, штатним розписом правонаступника Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» не передбачено посади директора, на яку рішенням суду поновлено ОСОБА_1, а тому відсутня об'єктивна можливість виконати рішення суду.
Разом з тим, як перевірено судом на підставі наданих матеріалів, такий висновок є безпідставним та необґрунтованим.
Склад злочину за ч.1 ст.382 КК України становить умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Викладені в постанові обставини не обґрунтовують відмови в порушенні кримінальної справи з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.6 КПК України 1960 року, оскільки не вказують на відсутність фактичних доказів складу злочину в діях службових осіб ДУС, виходячи з наступного.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.05.2010 ОСОБА_1, яке в цій частині набрало законної сили і є чинним, поновлено на роботі на посаді директора БВ «Пуща-Водиця». При цьому, як вбачається з вказаного рішення суду, на час прийняття судом рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі, реорганізація БВ «Пуща-Водиця» та відповідно правонаступництво КВ «Пуща-Водиця» відбулись, тобто дана обставина була відома суду, проте не виключала встановлення судом наявності законних підстав для поновлення особи на роботі. /а.м.13-21, т.4/
Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Як вбачається з положень вказаної статті, поновлення на роботі звільненого без законної підстави працівника та негайне виконання рішення щодо цього є безумовним, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів перевірки, вказані обставини не змінились до цього часу, разом з тим рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, яке підлягає негайному виконанню, до цього часу не виконано.
Відповідно до ст.1, 4 Закону України «Про прокуратуру» завданням прокурорського нагляду за додержанням законів, зокрема є додержання гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина.
Входячи з вище викладеного, висновок прокурора про наявність об'єктивних законних причин для невиконання рішення суду у зв'язку з відсутністю посади директора в штатному розписі КВ «Пуща Водиця», є безпідставним та необґрунтованим, інші дані, які б вказували на наявність об'єктивних причин для невиконання рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1, протягом такого тривалого часу відсутні.
Посилання прокурора на встановлення обставин неможливості виконання рішення суду та наявності для цього законних підстав рішеннями судів, як на такі обставини, що не підлягають доказуванню, є необґрунтованим, оскільки не стосується перевірки цих обставин в порядку кримінального провадження.
Крім того, як вбачається з ухвалених в подальшому судових рішень, рішення Апеляційного суду м. Києва від 03.07.2012 та ухвали ВССУ від 20.09.2012, а також пояснень ОСОБА_1, останній, у зв'язку з безпідставним невиконанням рішення суду про поновлення на його роботі до цього часу отримує середній заробіток за весь час затримки виконання рішення суду.
Також необґрунтовано посилання в постанові на чинність постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 6.05.2011, оскільки дана постанова не стосувалась перевірки фактичних обставин і винесена на підставі п.11 ст.6 КПК України 1960 року у зв'язку з чинністю постанови про відмову в порушенні від 10.11.2010, скасованої постановою суду від 07.11.2011, яка набрала законної сили і є чинною./а.м.145-148, т.3/
За вказаних обставин, висновок про відсутність в діях вказаних в постанові осіб складу злочину за ч.1 ст.382 КК України є хибним і необґрунтованим, оскільки він не ґрунтується на відсутності фактичних доказів складу злочину в діях особи.
Виходячи з вищевикладеного, суд надходить до висновку про передчасність та необґрунтованість відмови в порушенні кримінальної справи за ч.1 ст.382 КК України за вказаних в постанові обставин та підстав, вважає недотриманими при винесенні даної постанови вимоги ст.99 КПК України 1960 року, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню, а матеріали справи поверненню для проведення додаткової перевірки та з'ясування вищевказаних обставин.
Таким чином, скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.236-1, 236-2 КПК України 1960 року, суддя -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову старшого прокурора відділу захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень Бондарука В.Б. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ДУС за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, - скасувати.
Матеріали повернути до прокуратури міста Києва для організації додаткової перевірки.
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя М.К. Пилаєва