Справа № 161/18607/15-к

Провадження № 1-кп/161/80/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 11 січня 2016 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді - Сівчука А.Є.

за участю секретаря - Федьо Н.І.

прокурора - Гуцуляка Т.Ю.

захисника - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015030000000405 від 22.10.2015 року, про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого столярем в ПП ОСОБА_4, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, в порядку ст.89 КК України не судимого, -

-за ст.286 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3, 22.10.2015 року, близько 14:45 год., керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, по вул. Хотинській зі сторони вул. Кичкарівської м. Луцька Волинської області, проявив безпечність, неналежно стежив за дорожньою обстановкою, під час руху автомобілем заднім ходом не переконався, що це не створить небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5П, яка рухалася по вул. Хотинській в напрямку до вул. Кичкарівська в м. Луцьк Волинської області.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої поєднаної тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми у вигляді зламів кісток основи і склепіння черепа з крововиливами під оболонки головного мозку та забійно-скальпованими ранами волосистої ділянки голови, закритої тупої травми органів грудної клітки у вигляді поперечних зламів хребта між 7 шийним і 1 грудним хребцями та між 6 і 5 грудними хребцями, зламу правої ключиці, зламів грудини, множинних зламів ребер з розривами плеври, розривів плеври з крововиливами реберної поверхні обох легень, крововиливів навколо зламів ребер, гемотораксу, розриву печінки, подвійного зламу нижньої щелепи, вивиху у лівому плечовому суглобі, закритого зламу лівого ліктьового суглобу, закритого зламу обох кісток лівого передпліччя, множинних саден та рвано-забійних ран тіла, які згідно висновку експерта № 355 від 11.11.2015 року Волинського обласного бюро судово-медичних експертиз за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і в даному конкретному випадку спричинили смерть потерпілої.

В прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало порушення водієм ОСОБА_3 п.2.3 б), п. 10.1, п.10.9 Правил дорожнього руху України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчинив зазначений злочин. Завдані збитки потерпілим відшкодовані частково. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

-показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_2, який підтвердив факт дорожньо-транспортної пригоди, що мало місце 22.10.2015 року о 14:45 год., по вул. Хотиснькій в м. Луцьку, внаслідок чого ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, які були зафіксовані у висновках судово-медичних експертиз та в подальшому спричинили смерть останній. Потерпілий ОСОБА_2 просив суд суворо не карати обвинуваченого ОСОБА_3.

Відповідно до ст.349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по кримінальному провадженню, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_3, своїми необережними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, вчинив злочин, передбачений ст.286 ч.2 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

До обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в порядку ст.89 КК України не судимий, обвинувачується у вчиненні необережного тяжкого злочину, свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, частково відшкодував завдані збитки потерпілому, останній просив суд суворо не карати обвинуваченого ОСОБА_3, разом з тим, обвинувачений має постійне місце проживання та роботи, характеризується з позитивної сторони, має на утриманні неповнолітнього сина, зобов’язався в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки та відшкодувати завдані збитки потерпілому, за таких обставин суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_3, слід призначити в межах санкції ст.286 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, із встановленням іспитового строку, а також із позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 працює на роботі, яка не пов’язана з керуванням транспортними засобами, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і буде відповідати вимогам ст.65 КК України.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи чи навчання;

- періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Речовий доказ – автомобіль НОМЕР_1, який зберігається на території майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 34 Волинської області – повернути законному володільцю ОСОБА_6, без оплати за його зберігання.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: