Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
м. Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, 18-А, 49044, (056) 713-58-29
Справа № 2-5540/2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
14 вересня 2010р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
У складі: головуючого судді – Башмакова Є.А.
при секретарі – Жук Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,-
В С Т А Н О В И В:
28.09.2009 р. ПАТ КБ „Приватбанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 20.02.2010р., в наданій суду 28.09.2009р. заяві, посилався на те, що 17.05.2007р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № VIV7AE00001675, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 19999,47 доллар США з терміном повернення до 15.05.2012р. та зі сплатою кредиту згідно графіку погашення щомісячно та відсотків за користування кредитом. На забезпечення виконання умов договору відповідач передав в заставу легковий автомобіль марки Vollksvagen Passat, модель 1.8, 2003 р.в., тип: легковий сєдан – В, кузов WVWZ3RZ3P352767, реєстраційний номер АB49087AM. Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитним договором умови та передав відповідачу грошові кошти в розмірі 19999,47 доллар США на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте відповідач не виконувала належним чином взяті на себе зобов’язання у зв’язку з чим, у неї виникла заборгованість перед банком, яка станом на 29.04.2009 р. становить 11366, 10 долларів США, яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 11234,35 долларів США; по процентам за користування кредитом у розмірі 109,49 долларів США; по комісії за користування кредитом у розмірі 22,26 долларів США. Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк” шляхом вилучення у відповідача належне їй на праві власності заставлене майно – легковий автомобіль марки Vollksvagen Passat, модель 1.8, 2003 р.в., тип: легковий сєдан – В, кузов WVWZ3RZ3P352767, реєстраційний номер АB49087AM та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернути стягнення на предмет застави, а саме: легковий автомобіль марки Vollksvagen Passat, модель 1.8, 2003 р.в., тип: легковий сєдан – В, кузов WVWZ3RZ3P352767, реєстраційний номер АB49087AM, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати від її імені договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач ані в попереднє судове засідання, призначене на 17.12.2009 р., ані в судове засідання, призначене на 11.03.2010 р. не з’явилася, про дату та час слухання справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи є поштові повідомлення, про причини неявки суд не сповістила. 28.05.2010 р. ОСОБА_1 надала клопотання про відкладення рогзляду справи з 26.05.2010 р. на іншу дату в зв'язку з хворобою, та квитанцію про сплату 600 долларів США в рахунок погашення заборгованності.14.09.2010 р. відповідач у судове засідання не з’явилася, про дату та час слухання справи була повідомлена належним чином.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторони відповідно до п.4 ч. 2 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України та винести по справі заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом та заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., позивач є обтяжувачем як кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням.
Відповідно до ст. З Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних осіб і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р. предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до ст. 22, 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., обтяжувач має право в разі порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів та неустойки; сплату основної суми боргу; відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.2 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р. передбачено можливість продажу обтяжувачем (кредитором) предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Судом встановлено, що 17.05.2009 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № VIV7AE00001675, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 19999,47 доллар США з терміном повернення до 15.05.2012р. та зі сплатою кредиту згідно графіку погашення щомісячно та відсотків за користування кредитом.
На забезпечення виконання умов договору відповідачем був в заставу переданий легковий автомобіль марки Vollksvagen Passat, модель 1.8, 2003 р.в., тип: легковий сєдан – В, кузов WVWZ3RZ3P352767, реєстраційний номер АB49087AM. Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитним договором умови та передав відповідачу грошові кошти в розмірі19999,47 долларів США на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов’язання, у зв’язку з чим у неї виникла заборгованість перед банком, яка станом на 29.04.2009 р. становить 11366, 10 долларів США, яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 11234,35 долларів США; по процентам за користування кредитом у розмірі 109,49 долларів США; по комісії за користування кредитом у розмірі 22,26 долларів США.
З огляду на те, що відповідач не виконала належним чином взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, суд вважає за можливе передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне їй на праві власності заставлене майно – легковий автомобіль марки Vollksvagen Passat, модель 1.8, 2003 р.в., тип: легковий сєдан – В, кузов WVWZ3RZ3P352767, реєстраційний номер АB49087AM, а також в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIV7AE00001675 від 17.05.2007 р., в розмірі 11366,10 долларів США, звернути стягнення на предмет застави, а саме: легковий автомобіль марки Vollksvagen Passat, модель 1.8, 2003 р.в., тип: легковий сєдан – В, кузов WVWZ3RZ3P352767, реєстраційний номер АB49087AM, що належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що позивачем було сплачено судові витрати, а даним рішенням позовні вимоги задоволено в повному обсязі, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 875 грн. 19 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 589, 590, ч. 2 ст. 1050 ЦК України, ст. 2, З, 5, 20, 22, 23, 24, п.2 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., ст. ст. 8,10,11,60,169,88,212,213,214,215,224 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави – задовольнити.
Передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_1 належного їй на праві власності заставленого майна – легковий автомобіль марки Vollksvagen Passat, модель 1.8, 2003 р.в., тип: легковий сєдан – В, кузов WVWZ3RZ3P352767, реєстраційний номер АB49087AM.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIV7AE00001675 від 17.05.2007 р., в розмірі 11366,10 долларів США., звернути стягнення на предмет застави, а саме: легковий автомобіль марки Vollksvagen Passat, модель 1.8, 2003 р.в., тип: легковий сєдан – В, кузов WVWZ3RZ3P352767, реєстраційний номер АB49087AM, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк”(49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) права укладати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „Приватбанк” судовий збір у розмірі 875 грн. 19 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним Кодексом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених ст.294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя: Є.А. Башмаков