Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
м. Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, 18-А, 49044, (056) 713-58-29
Справа № 2-4829/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2010 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі: Головуючого судді - Башмакова Є.А.
При секретарі – Жук Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про визнання недійсним змін кредитного договора, стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2009 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищевказана позовна заява. Позивач у позові обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що 04.05.2006 р. між ним та відповідачем було укладено Кредитний договір № ZPAOAU19021810, в українській валюті – гривні, на придбання автомобіля, сума отриманого кредиту складає 33 950 грн., відсоткова ставка за користування кредитом складає 15% річних.
Відповідач листом від 01.04.2009 року без дозволу позивача підвищував розмір процентної ставки в односторонньому порядку по кредитному договору, а саме, починаючи з 01.02.2009 року процент кредитної ставки підвищився у односторонньому порядку з 12% до 26.40%. Отже, відповідач в односторонньому порядку підвищує розмір відсоткової ставки за кредитним договором без згоди позивача. Позивач уточнив свої позовні вимоги, просив суд визнати дії відповідача неправомірними, щодо підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку, зобовязати ЗАТ КБ «Приват Банк» здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором, за ставкою що діяла на момент укладання договору, заборонити відповідачу в односторонньому порядку вносити зміни до кредитного договору в частині збільшення відсоткової ставки.
Позивач у судове засідання не з’явився, про день та годину розгляду справи у судовому засіданні повідомлявся належним чином, надав заяву з проханням справу розглядати за його відсутністю, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання з'явилась, проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на умови Договору та на ч. 1 ст. 212 ч. 2 ст. 632 ЦК України, п .4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Постанову правління НБУ № 168 від 10.05.2007р., відповідно до яких Позивач був ознайомлений з умовами Договору та правом банку змінювати відсоткову ставку.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 04.05.2006 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір № ZPAOAU19021810 відповідно до якого позивач отримав кредитні кошти у розмірі 33 950 грн., зі сплатою 15 % на рік з кінцевим терміном повернення 04.05.2010 року. що підтверджується копією зазначеного договору.
На протязі дії договору, позивач належним чином виконував зобов’язання за даними договорами в частині сплати платежів, однак в подальшому йому стало відомо про наявну заборгованість за договором та збільшення відсоткової ставки.
За період, з 04.05.2006р. по день звернення до суду відповідач без дозволу позивача підвищив розмір процентної ставки в односторонньому порядку по кредитному договору, а саме, починаючи з 01.02.2009 року процент кредитної ставки підвищився у односторонньому порядку з 15% до 26,40%, що підтверджується листом відповідача від 25.12.2008 року.
Судом також встановлено, що підвищення відсоткової ставки за діючим Договором відбулося без супроводження інформацією щодо нової реальної вартості кредиту. Це є порушенням вимог «Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту» (затверджені Постановою правління НБУ №168 від 10 травня 2007 року та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року №541/13808). Зокрема, пункт 1.3 Правил встановлює, що «банки зобов'язані забезпечувати виконання цих Правил під час укладення кредитних договорів зі споживачами». Пропозиція щодо збільшення відсоткової ставки за кредитом із наданням позичальнику можливості достроково припинити дію угоди у разі непогодження, рівнозначна переукладанню кредитної угоди, тому ПриватБанк зобов'язаний був разом з листом надати позивачу два розрахунки нової реальної вартості кредиту (відповідно до двох запропонованих відсоткових ставок) згідно вимог зазначених Правил, чого здійснено не було.
Зміна відсоткової ставки за договором неможлива без зазначення обґрунтованих підстав для цього. Пункт 3.5 згаданих вище Правил встановлює, що «банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних
ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку)». В якості аргументації рішення ПриватБанку в отриманому останнім листі наводяться фактори згідно Договору. Проте вони не можуть вважатися такими, що дають відповідачу право змінити відсоткову ставку за кредитом.
Зокрема, що стосується зміни облікової ставки НБУ, то в даному випадку повідомлення про збільшення відсоткової ставки за користування кредитом є безпосереднім порушенням суттєвих умов Договору. Порушення банком взятих на себе зобов'язань з метою одержання незаконного прибутку дає правову можливість для порушення питання про розірвання Договору з ініціативи другої (постраждалої) сторони, відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.
Крім того на момент укладання Договору позивач виходив з того, що ПриватБанк міг ініціювати зміну відсоткової ставки за кредитом лише протягом 20 (двадцяти) календарних днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки. Правовою підставою для цього є п.2.3.1. Договору.
Згідно Постанови НБУ № 107 від 21.04.2008 року змінена була облікова ставка НБУ з 11 % до 12 % з 30.04.2008 року. Тобто згідно п. 2.3.1. Договору банк міг право ініціювати зміну відсоткової ставки за кредитом за 20(двадцять ) днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки, а не 25.12.2008 року направивши їй листи-повідомлення. Окрім того слід зазначити, що збільшення процентної ставки банком можлива лише в границях кількості пунктів на які збільшилася ставка НБУ.
Відносно інших факторів, перелічених у Договорі слід зазначити, що відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12.05.1991 року (з наступними змінами і доповненнями), у кредитному договорі може бути передбачено, що «відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках». Проте перелік подій, які можуть буди розцінені як «інші випадки», не є необмеженим. Тлумачення ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» має відбуватися з урахування положень п. 4 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якими встановлення дискримінаційних відносно споживача правил зміни відсоткової ставки є несправедливою умовою договору (тобто такою, яке всупереч принципу добросовісності своїм наслідком має істотний дисбаланс договірних прав та зобов'язань на шкоду споживачеві - ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Враховуючи практику укладення договорів кредитування ПриватБанку, коли банк розробляє власну типову форму договору, умови якої є однаковими для кожного пересічного клієнта, та не змінюються банком за вимогою клієнта, то, згідно визначення статті 634 Цивільного кодексу України, такий договір є договором приєднання. І тому споживач, бажаючи укласти договір, не має можливості впливати на його умови, у тому числі відносно зміни відсоткової ставки за кредитом.
При таких обставинах положення договору кредитування, що дають ПриватБанку можливість змінювати відсоткову ставку на власний розсуд, є дискримінаційними у тому значенні, яке вкладене в це поняття Законом України «Про захист прав споживачів». Таким чином, бажання банку під «іншими випадками» розуміти той перелік факторів, що викладений у п. 2.3.1. Договору, є несправедливим та дискримінаційним, що суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».
Також слід зазначити, що зміна ставки за кредитом без наведення правила розрахунку вартості кредиту є порушенням прав позивача як споживача. Згідно частини п'ятої пункту 3.4 згаданих вище Правил: «Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках». У спірному Договорі таке правило не наведене ані у вигляді математичної формули, ані навіть у вигляді текстового опису пропорційного впливу можливих факторів.
Згідно статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не впливає із звичаїв ділового обороту.
В даному випадку відповідач порушив цю вимогу закону, тому що зміну вищевказаного договору не провів в такій самій формі, що й договір, що змінився.
В даний час кредитний договір № ZPAOAU19021810 від 04.05.2006 року є діючим незмінним правочином.
Крім того, відсутній інший правочин, згідно з яким позивачу збільшено відсоткову ставку за кредитним договором. Отримані позивачем листи відповідача не можуть розглядатись як зміна кредитного договору - правочин.
Згідно частини 1 статті 643 Цивільного кодексу України якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не надавав згоди на підвищення процентної ставки за кредитним договором.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1056-1 Цивільного кодексу України умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною, а встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу.
З урахуванням викладеного суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають частковому задоволенню, так як відповідач не мав права змінювати в односторонньому порядку спірну угоду, піднімати розмір процентної ставки в односторонньому порядку, оскільки це є порушенням норм цивільного законодавства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 16, 203, 215, 526, 628, 634, 643, 1056-1 ЦК України, Законом України № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», Закону України від № 1822-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 10, 11, 57-64, 212-215, 224 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про визнання недійсним змін кредитного договора, стягнення коштів – задовольнити в повному обсязі.
Визнати дії Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» щодо підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором № ZPAOAU19021810 від 04 травня 2006 року укладеним між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» з 15% до 26,40 % річних, неправомірними.
Зобовязати Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором № ZPAOAU19021810 від 04 травня 2006 року за ставкою, що діяла на момент укладання договору.
Заборонити Закритому акціонерному товаиству комерційний банк «Приват банк» в односторонньому порядку вносити зміни в кредитний договір № ZPAOAU19021810 від 04 травня 2006 року укладеним між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» в частині збільшення процентної ставки.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жотвневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Є.А. Башмаков