ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 грудня 2015 року                                                                        Справа № 913/940/15

                                                                                 Провадження №26/913/940/15

          За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго", м.Рубіжне Луганської області

про стягнення 7556035 грн 74 коп.

Суддя Масловський С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не з’явився;

від відповідача: ОСОБА_1, представник за довіреністю №260 від 23.02.2015.

          В судовому засіданні 22.12.2015 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача 1353075,39 грн, а також пені у розмірі 1838967,73 грн, 3% річних у розмірі 216059,85 грн, та інфляційних втрат в розмірі 4147932,77 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.10.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 28.10.2015.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.10.2015 розгляд справи відкладено на 16.11.2015, ухвалою від 16.11.2015 відкладено на 25.11.2015, ухвалою від 25.11.2015 відкладено на 10.12.2015, ухвалою від 10.12.2015 відкладено на 22.12.2015.

В судове засідання 22.12.2015, представник позивача не з’явився.

Представником відповідача через канцелярію суду Луганської області було подано акт звірки розрахунків по договору купівлі-продажу природного газу №1361/14-БО-20 від 17.12.2013 з підтвердженням відсутності заборгованості за поставлений газ станом на 30.11.2015.

          Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області,-

В С Т А Н О В И В:

17.12.2013 між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як продавцем, та відповідачем, Комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством "Рубіжнетеплокомуненерго" укладено договір купівлі-продажу природного газу №1361/14-БО-20 від 17.12.2013. Відповідно п. 1.1 договору позивач зобов’язався передати (поставити) відповідачеві природний газ, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити його вартість. Згідно п.2.1. продавець передає відповідачеві з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 3867 тис.куб.м. (три мільйона вісімсот шістдесят сім тис.куб.м.).

Умовами договору, а саме п.3.1., сторони погодили, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов’язану з правом власності на газ. Згідно з п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Пунктом 3.4 договору визначено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов’язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов’язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Відповідно до п.5.1. ціна (граничний рівень ціни) на газ для тепло постачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України. Відповідно до п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 3459 грн 00 коп. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; - податок на додану вартість за ставкою – 17%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 3459 грн 00 коп., крім того ПДВ - 17% - 650 грн 04 коп., всього з ПДВ 4473 грн 82 коп. Згідно п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. У разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору, згідно п.7.2 цього договору, покупець зобов’язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

31.01.2014 сторонами укладена додаткова угода №1 до договору купівлі-продажу природного газу №1361/14-БО-20 від 17.12.2013, відповідно до якого: викласти з 01.01.2014 пункт 5.2. ст.5 «Ціна газу» договору у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1000 куб.м газу становить 2448 грн 00 коп без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; - податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 287 грн 00 коп., крім того ПДВ - 20% - 57 грн 40 коп., всього з ПДВ 344 грн 40 коп. До сплати за 1000 куб.м природного газу – 2783 грн 96 коп., ПДВ – 20%- 556 грн 79 коп., всього з ПДВ – 3340 грн 75 коп.

30.04.2014 сторонами укладена додаткова угода №2 до договору купівлі-продажу природного газу №1361/14-БО-20 від 17.12.2013, відповідно до якої: викласти з 01.04.2014 пункт 5.2. ст.5 «Ціна газу» договору у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1000 куб.м газу становить 4020 грн 00 коп без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%;- податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 287 грн 00 коп., крім того ПДВ - 20% - 57 грн 40 коп., всього з ПДВ 344 грн 40 коп. До сплати за 1000 куб.м природного газу – 4387 грн 40 коп., ПДВ – 20%- 877 грн 48 коп., всього з ПДВ – 5264 грн 88 коп.

23.05.2014 сторонами укладена додаткова угода №3 до договору купівлі-продажу природного газу №1361/14-БО-20 від 17.12.2013, відповідно до якої: викласти з 01.05.2014 пункт 5.2. ст.5 «Ціна газу» договору у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1000 куб.м газу становить 4724 грн 00 коп без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; - податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 355 грн 00 коп., крім того ПДВ - 20% - 71 грн 00 коп., всього з ПДВ 426 грн 00 коп. До сплати за 1000 куб.м природного газу – 5173 грн 48 коп., ПДВ – 20% - 1034 грн 70 коп., всього з ПДВ – 6208 грн 18 коп.

10.06.2014 сторонами укладена додаткова угода №4 до договору купівлі-продажу природного газу №1361/14-БО-20 від 17.12.2013, відповідно до якої: викласти з 01.06.2014 пункт 5.2. ст.5 «Ціна газу» договору у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1000 куб.м газу становить 4724 грн 00 коп без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%;- податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366 грн 70 коп., крім того ПДВ - 20% - 73 грн 34 коп., всього з ПДВ 440 грн 04 коп. До сплати за 1000 куб.м природного газу – 5185 грн 18 коп., ПДВ – 20% - 1037 грн 04 коп., всього з ПДВ – 6222 грн 22 коп.

05.09.2014 сторонами укладена додаткова угода №5 до договору купівлі-продажу природного газу №1361/14-БО-20 від 17.12.2013, відповідно до якої: викласти з 01.09.2014 пункт 5.2. ст.5 «Ціна газу» договору у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1000 куб.м газу становить 4874 грн 00 коп без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; - податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366 грн 70 коп., крім того ПДВ - 20% - 73грн 34 коп., всього з ПДВ 440 грн 04 коп. До сплати за 1000 куб.м природного газу – 5338 грн 18 коп., ПДВ – 20% - 1067 грн 64 коп., всього з ПДВ – 6405 грн 82 коп.

08.12.2014 сторонами укладена додаткова угода №6 до договору купівлі-продажу природного газу №1361/14-БО-20 від 17.12.2013, відповідно до якої: викласти з 01.11.2014 пункт 5.2. ст.5 «Ціна газу» договору у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1000 куб.м газу становить 5100 грн 00 коп без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%; - податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366 грн 70 коп., крім того ПДВ - 20% - 73 грн 34 коп., всього з ПДВ 440 грн 04 коп. До сплати за 1000 куб.м природного газу – 5568 грн 70 коп., ПДВ – 20% - 1113 грн 74 коп., всього з ПДВ – 6682 грн 44 коп.

08.12.2014 сторонами укладена додаткова угода №7 до договору купівлі-продажу природного газу №1361/14-БО-20 від 17.12.2013, відповідно до якої: викласти з 01.12.2014 пункт 5.2. ст.5 «Ціна газу» договору у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1000 куб.м газу становить 5900 грн 00 коп без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%;- податок на додану вартість за ставкою – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366 грн 70 коп., крім того ПДВ - 20% - 73 грн 34 коп., всього з ПДВ 440 грн 04 коп. До сплати за 1000 куб.м природного газу – 6384 грн 70 коп., ПДВ – 20% - 1276 грн 94 коп., всього з ПДВ – 7661 грн 64 коп.

На виконання умов договору позивач в період з 31 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року поставив природний газ відповідачеві, що підтверджується актами прийому-передачі, підписаними сторонами, без будь-яких претензій, зауважень та скріплені печатками позивача і відповідача, а саме:

- за січень 2013 року 549,214 тис.куб.м. на суму 1645638 грн 47 коп. (а.с.32);

- за лютий 2014 року 492,605 тис.куб.м. на суму 1476017 грн 98коп. (а.с.33);

- за березень 2014 року 315,533 тис.куб.м. на суму 1054117 грн 50 коп.(а.с.34);

- за квітень 2014 року 88,723 тис.куб.м. на суму 467115 грн 95коп. (а.с.35);

- за травень 2014 року 4,400 тис.куб.м. на суму 27315 грн 97 коп. (а.с.36);

- за червень 2014 року 2,613 тис.куб.м. на суму 16258 грн 66 коп. (а.с.37);

- за липень 2014 року 2,320 тис.куб.м. на суму 14435 грн 53коп. (а.с.38);

- за серпень 2014 року 2,227 тис.куб.м. на суму 13856 грн 87 коп.(а.с. 39);

- за вересень 2014 року 2,644 тис.куб.м. на суму 16936 грн 97 коп.(а.с.40);

- за жовтень 2014 року 120,804 тис.куб.м. на суму 773848грн 20 коп.(а.с.41);

- за листопад 2014 року 381,894 тис.куб.м. на суму 2551983 грн 75 коп.(а.с.42);

- за грудень 2014 року 502,012 тис.куб.м. на суму 3846235 грн 22 коп.(а.с.43);

Судом встановлено, що вищезазначені акти підписані представниками сторін, а також скріплені печатками юридичних осіб, без жодних зауважень та заперечень.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Зобов`язання, в силу вимог ст.526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1 ст.692 Цивільного кодексу України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.          

Відповідно до п1. ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частин 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п 4.4. постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу №1361/14-БО-20 від 17.12.2013, як продавцем було поставлено відповідачу, а останнім прийнято природний газ на загальну суму 12262563,54 грн, що підтверджується актами приймання передачі природного газу Вищезазначені акти підписані представниками сторін, а також скріплені печатками юридичних осіб, без жодних зауважень та заперечень.

Представником відповідача через канцелярію суду Луганської області було подано акт звірки розрахунків по договору купівлі-продажу природного газу №1361/14-БО-20 від 17.12.2013 на підтвердження відсутності заборгованості за поставлений газ станом на 30.11.2015. Вищезазначений акт підписані представниками сторін, а також скріплені печатками юридичних осіб, без жодних зауважень та заперечень.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу №1361/14-БО-20 від 17.12.2013 року в розмірі 1353075,39 грн підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з підстав відсутності предмету спору у відповідній частині.

Крім того, у відповідності до п.7.2 договором купівлі-продажу природного газу №1361/14-БО-20 від 17.12.2013, позивач просить стягнути з відповідача за період прострочення пеню у розмірі 1838967,73 грн, а також на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 216059,85 грн, та інфляційні витрати в 4147932,77 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов’язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові обов’язки, в тому числі встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України.

За положеннями частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.          

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм закону, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Відповідно до частини першої статті 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено Господарським кодексом України. За змістом пункту 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки, (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.          

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Як зазначено у пункті 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд, враховуючи те, що відповідачем прострочено виконання свого зобов’язання по повній оплаті поставленого позивачем природного газу в сумі 1353075,79 грн, вказана сума не була оплачена відповідачем у строк, встановлений п.6.1. договору (остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу), дійшов висновку, що відповідачем допущено прострочення виконання свого зобов’язання зі своєчасної оплати отриманого товару в сумі 1353075,79 грн, що згідно п.7.2. договору купівлі-продажу природного газу №13/3429 -ТЕ-20 від 28.12.2012 та ст.ст.611, 625, Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України є підставою для нарахування і стягнення інфляційного збільшення суми боргу, пені та 3% річних за прострочення виконання зобов’язання.

Пунктом 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

До матеріалів справи відповідачем долучені контррозрахунки інфляційних витрат та 3% річних.

Так, борг за січень 2014 року повинен був бути сплачений до 14.02.2014. Як вбачається з розрахунку позивача, станом на кінець місяця, в якому оплата мала бути здійснена (лютий 2014 року) борг складав 1834787,77 грн., отже на цю суму слід нараховувати інфляційні витрати, починаючи з березня 2014 року, а не з лютого 2014 року. Крім того, оскільки відповідачем були здійснені часткові оплати за спожитий в січні 2014 газ (остання оплата - 24.12.2014), то на кінець грудня 2014 року суми боргу вже не існувало. Позивачем в розрахунку інфляційних витрат по кожному місяцю було взято суму боргу на початок місяця, а не на кінець місяця, як зазначено вище, а також не було враховано, що початок періоду прострочення слід починати з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, відповідно до приписів п.3.2 вищевказаної постанови Пленуму ВГСУ.

Так саме, з порушенням приписів 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 позивачем здійснено розрахунок інфляційних витрат стосовно боргу за спожитий природний газ за всі інші місяці, наведені в розрахунку.

Суд перевірив розрахунки позивача та відповідача витрат від інфляції, дійшов висновку, що в розрахунках позивача допущенні математичні помилки, а з розрахунками відповідача суд погоджується. Отже вимога позивача про стягнення з відповідача витрат від інфляції є законною обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, але такою що підлягає задоволенню частково на суму - 2847530,63 грн.

Також судом перевірені розрахунки позивача, щодо нарахування 3% річних, з якими суд погоджується, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних є законною обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі - 216059,85 грн.

Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення пені.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує про нарахування пені за період більше ніж один рік, адже на думку останнього, до штрафних санкцій заявлених позивачем необхідно застосувати строк позовної давності передбачений ст. 258 ЦК України.

Суд погоджується з твердженнями відповідача, адже статтею 259 ЦК України сторонам надано право збільшити строк позовної давності, а відповідно до п. 9.3 договору, строк у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення суми основної заборгованості крім штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 п’ять років.

Як вбачається з наведеного вимоги про стягнення пені заявлені за період, що перевищує один рік з моменту виникнення права на звернення до суду, задоволенню не підлягає, адже відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності в порядку статті 267 ЦК України.

Так, пеня за прострочення розрахунку за спожитий газ у січні 2014 нарахована за період з 15.02.2014 по 14.08.2014. Позовна заява була подана до суду 12.10.2015, тобто після спливу одного року стосовно всієї нарахованої пені по зобов’язанням січня 2014 в розмірі 163823,93 грн.

Пеня за прострочення розрахунку за спожитий газ у лютому 2014 нарахована за період з 15.03.2014 по 14.09.2014. Позовна заява була подана до суду 12.10.2015, тобто після спливу одного року стосовно всієї нарахованої пені по зобов’язанням лютого 2014 в розмірі 165468,85 грн.

Пеня за прострочення розрахунку за спожитий газ у березні 2014 нарахована за період з 15.04.2014 по 14.10.2014. Позовна заява була подана до суду 12.10.2015, тобто після спливу одного року стосовно пені, нарахованої по зобов’язанням березня 2014 за період з 15.04.2014 по 10.10.2014 в розмірі 113122,69 грн.

Пеня за прострочення розрахунку за спожитий газ у квітні 2014 нарахована за період з 15.05.2014 по 14.11.2014. Позовна заява була подана до суду 12.10.2015, тобто після спливу одного року стосовно пені, нарахованої по зобов’язанням квітня 2014 за період з 15.05.2014 по 10.10.2014 в розмірі 42833,89 грн.

Пеня за прострочення розрахунку за спожитий газ у травні 2014 нарахована за період з 15.06.2014 по 14.12.2014. Позовна заява була подана до суду 12.10.2015, тобто після спливу одного року стосовно пені, нарахованої по зобов’язанням травня 2014 за період з 15.06.2014 по 10.10.2014 в розмірі 2064,04 грн.

Пеня за прострочення розрахунку за спожитий газ у червні 2014 нарахована за період з 15.07.2014 по 14.01.2015. Позовна заява була подана до суду 12.10.2015, тобто після спливу одного року стосовно пені, нарахованої по зобов’язанням червня 2014 за період з 15.07.2014 по 10.10.2014 в розмірі 974,63 грн.

Пеня за прострочення розрахунку за спожитий газ у липні 2014 нарахована за період з 15.08.2014 по 14.02.2015. Позовна заява була подана до суду 12.10.2015, тобто після спливу одного року стосовно пені, нарахованої по зобов’язанням липня 2014 за період з 15.08.2014 по 10.10.2014 в розмірі 563,58 грн.

Пеня за прострочення розрахунку за спожитий газ у серпні 2014 нарахована за період з 15.09.2014 по 14.03.2015. Позовна заява була подана до суду 12.10.2015, тобто після спливу одного року стосовно пені, нарахованої по зобов’язанням серпня 2014 за період з 15.09.2014 по 10.10.2014 в розмірі 246,77 грн.

Суд перевірив контррозрахунки пені, надані відповідачем у межах одного року, погоджується з позицією останнього, та вважає що вимога позивача про стягнення з відповідача пені є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, але такою що підлягає задоволенню частково в сумі – 1349869,35.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: пені в сумі 1349869,35 грн, 3% річних у розмірі 216059,85 грн., а також інфляційні витрати в сумі 2847530,63 грн.           

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в розмірі пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме у розмірі 86501,50 грн.

          У відповідності до ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в розмірі пропорційно задоволеним позовним вимогам.

          Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі № 913/940/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 1353075,39 грн .

3. Стягнути з Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" (вул.Іванова, б.157, м.Рубіжне Луганської області, 93000, код ЄДРПОУ 33515421) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул.Б.Хмельницького, б.6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) 3% річних у розмірі 216059 (двісті шістнадцять тисяч п’ятдесят дев’ять) грн. 85 коп., інфляційні витрати у розмірі 2847530 (два мільйона вісімсот сорок сім тисяч п’ятсот тридцять) грн 63 коп., пені 1349869 (один мільйон триста сорок дев’ять тисяч вісімсот шістдесят дев’ять) грн. 35 коп., та судовий збір у розмірі 86501 (вісімдесят шість тисяч п’ятсот одна) грн. 50 грн.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарсько процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.12.2015.

Суддя С.В. Масловський