У х в а л а

іменем україни

21 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Карпенко С.О.,

суддів: Гончара В.П., Остапчука Д.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про визнання частково недійсним трудового договору та поновлення на роботі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати недійсним трудовий договір від 6 жовтня 2014 року, укладений між ним та Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав», в частині визначення строку його дії та скасувати наказ № 28-ос від 30 березня 2015 року про звільнення його з посади завідувача науково-методичного сектору охорони культурної спадщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» і поновити його на роботі на вказаній посаді.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що строковий трудовий договір був укладений з ним за відсутності у відповідача підстав, передбачених ч. 2 ст. 23 КЗпП України. Під час укладання цього договору він мав намір працювати постійно.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 15 липня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 липня 2015 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши, що права позивача при укладенні договору не були порушені, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2015 року та ухвала апеляційного суду Київської області від 15 липня 2015 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийС.О.Карпенко

Судді: В.П.Гончар Д.О.Остапчук