Головуючий у 1 інстанції - Дмитрієв В.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року справа № 805/4698/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року по справі № 805/4698/15-а (головуючий у І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_2 до Національного антикорупційного бюро України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного антикорупційного бюро України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії (арк. справи 3-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року було відмовлено у задоволені позову (арк. справи 73-75).

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги (арк. справи 89-96).

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 07.09.2015 ОСОБА_2 звернувся до розпорядника інформації: Національного антикорупційного бюро України з електронним запитом на інформацію, в якому просив відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та враховуючи положення ч. 2 ст. 60 Закону України «Про запобігання корупції» розглянути запит та надати наступну інформацію: 1) фотокопію офіційного листа Національного антикорупційного бюро України на адресу Посольства Великої Британії із зазначенням складу осіб офіційної делегації на отримання віз та їх відрядження для зустрічі з правоохоронними органами Великобританії; 2) довідку про витрати пов’язані з відрядженням членів офіційної делегації Національного антикорупційного бюро України до Великобританії із зазначенням вартості кожної послуги окремо в тому числі: проїзд, проживання, харчування, послуг автотранспорту, добові тощо; 3) про вартість візи та посилання на документ, яким було їх сплачено із зазначенням осіб, платників; 4) про вартість подарунків та інформацію про осіб зі складу офіційної делегації Національного антикорупційного бюро України, які отримали такі подарунки; 5) про загальний час перебування офіційної делегації Національного антикорупційного бюро України в Лондоні та в інших містах Великобританії; 6) фотокопію рахунку-фактури та документу, що підтверджує відшкодування ОСОБА_3 всіх витрат Посольства Великої Британії за отримані послуги під час перебування офіційної делегації Національного антикорупційного бюро України в Лондоні та в інших містах Великобританії (а.с.33).

11.09.2015 начальником відділу забезпечення роботи Директора НАБУ ОСОБА_4 надано електронну відповідь на запит ОСОБА_2 від 07.09.2015 щодо візиту працівників Національного антикорупційного бюро України до м. Лондона, з якої вбачається, що 16.07.2015 на адресу Національного антикорупційного бюро України від Посольства Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії надійшло запрошення від Національного кримінального агентства до м. Лондона з метою участі у зустрічі з представниками правоохоронних органів Великобританії та вивчення їх досвіду у питаннях боротьби з корупцією. Відповіддю повідомлено, що запрошенням передбачалася офіційна участь директора Національного антикорупційного бюро ОСОБА_5 та першого заступника Національного антикорупційного бюро ОСОБА_6 Всі витрати, пов’язані з перебуванням у відрядженні вказаних осіб повністю оплачувались приймаючою стороною. Щодо витрат пов’язаних з відрядженням в м. Лондон зазначених осіб пропонувалось звернутися до представників Британської сторони.

Запрошення приймаючої сторони, програма перебування та накази про відрядження додались до зазначеної відповіді.

Разом із тим, Національним антикорупційним бюро України пропонувалось позивачу ознайомитися з офіційною заявою Уряду Британії щодо поїздки представників Національного антикорупційного бюро України до м. Лондона на веб-сайті (а.с.32).

18.09.2015 позивач звернувся з електронним запитом про інформацію безпосередньо до ОСОБА_4 на електрону скриньку imaxkovalenko@gmail.com, в якому зазначив, що відповідь, яка надана відповідачем від 11.09.2015 не є повною, тому просить розглянути кожне питання по суті та надати, саме по кожному з них, конкретну чітку відповідь.

Відповідно до електронного запиту на інформацію від 18.09.2015 ОСОБА_2 просив відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та враховуючи положення ч. 2 ст. 60 Закону України «Про запобігання корупції» розглянути запит та надати наступну інформацію: 1) хто конкретно з працівників НАБУ або якщо це можливо була інша особа (їх статус, вартість послуг тощо), що займались оформленням документів на отримання Посольства Великої Британії для директора НАБУ ОСОБА_5, першого заступника директора НАБУ ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3; 2) фотокопії офіційних документів Національного антикорупційного бюро України на адресу Посольства Великої Британії із зазначенням складу осіб офіційної делегації на отримання віз у зв’язку з їх відрядженням для зустрічі з правоохоронними органами Великобританії; 3) офіційну інформацію щодо статусу (приватні особи чи члени делегації) перебування разом офіційною державною делегацією керівництва ОСОБА_7 та ОСОБА_3, в тому числі відповідь на питання: за рахунок кого НАБУ, NCA чи власні кошти їм було надано візи Посольством Великої Британії; вони (ОСОБА_7 та ОСОБА_3) були включені до списку осіб НАБУ на отримання віз чи їм було надано приватні візи; ОСОБА_7 та ОСОБА_3 також приймали участь у зустрічі керівництва НАБУ з представниками правоохоронних органів Великобританії; ОСОБА_7 та ОСОБА_3 відшкодували ініціатору цієї поїздки NCA витрати пов’язані з перебуванням їх у Великобританії, а саме: кошти на авіаквитки, проживання, харчування, автотранспорт тощо, коли це було здійснено та чим підтверджується; в якому готелі проживали (вказати номери та їх вартість) та де харчувались члени делегації НАБУ; в якому готелі проживали (вказати номери та їх вартість) та де харчувались ОСОБА_7 та ОСОБА_3; яким рейсом та якої авіакомпанії здійснювали поїздку до Великобританії директор НАБУ ОСОБА_5, перший заступник директора НАБУ ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3; хто конкретно оплачував замовлення та вартість квитків ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на літак рейсом Київ-Лондон-Київ (а.с. 34).

22.09.2015 позивачу електронним листом було надано відповідь. У листі було заначено, що на неодноразові запити та звернення, йому були надані змістові відповіді з копіями документів. Крім того, зауважено, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання – не розглядаються.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі за текстом Закон № 2939-VI) визначено, що публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 12 Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Статтею 14 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Частинами 1, 2, 3 ст. 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Згідно ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, а також особам, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, забороняється:

1) відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом;

2) надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону.

Так згідно з пп. д п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є, зокрема, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Національного антикорупційного бюро України.

Частиною 1 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

За приписами ч. 1 та ч. 3 ст. 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вже встановлювалося судами першої та апеляційної інстанцій, 11.09.2015 Національним антикорупційним бюро України надавалась відповідь на електронний запит на інформацію ОСОБА_2 від 07.09.2015, в якій було зазначено, що до відповідача надійшло запрошення від Національного кримінального агентства до м. Лондона з метою участі у зустрічі з представниками правоохоронних органів Великобританії та вивчення їх досвіду у питаннях боротьби з корупцією. Відповідач проінформував позивача про те, що усі витрати, пов’язані з перебуванням у відрядженні представників від Національного антикорупційного бюро України повністю оплачувались приймаючою стороною, тому пропонувалось звернутись з приводу витрат, пов’язаних з відрядженням до м. Лондона до представників Британської сторони. В свою чергу відповідач, як це вбачається з електронної відповіді від 11.09.2015 надав позивачу певні документи (запрошення приймаючої сторони, програма перебування та накази про відрядження).

За таких обставин, судова колегія вважає, що відповідачем надано відповіді у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» на звернення ОСОБА_2 від 07.09.2015 та 18.09.2015, які висвітлені у електронних відповідях Національного антикорупційного бюро України від 11.09.2015 та 22.09.2015 відповідно.

Враховуючи викладене, колегія судів погоджує висновки суду першої інстанції, що позов ОСОБА_2 до Національного антикорупційного бюро України щодо визнання порушення суб’єктом владних повноважень Національним антикорупційним бюро України конституційних прав ОСОБА_2 збирати інформацію письмово або в інших спосіб на свій вибір, що виразилося в фактичній відмові ОСОБА_2 надати на його електронний запит від 07.09.2015 повну, вірогідну, обґрунтовану відповідь з усіх питань, копій завірених належним чином документів, що існують лише в одному оригінальному екземплярі та перебувають лише у них, не підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення та постанови суду першої інстанції без змін відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 11, 24, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року по справі № 805/4698/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року по справі № 805/4698/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя            О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

ОСОБА_8