Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" січня 2016 року справа № 927/1355/15

Позивач: Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

0103190, м. Київ, вул. М.Корпоноса, 10/8

Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 (місце знаходження майна)

про стягнення 107004,80 грн.

Суддя В.М. Репех

Представники сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: ОСОБА_2-представник, дов. від 21.05.2014 нот.посвідчена;

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 11.01.2015 року по 12.01.2015, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.01.2015р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" заявлено позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 107004,80 грн. за спожиті комунальні послуги відповідно до договору від 01.04.2007 р. № 92 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників. З них: основна заборгованість в сумі 80861,91 грн.; 3% річних в сумі 6000,72 грн.; інфляційні витрати в сумі 20142,22 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечує повністю посилаючись на наступне.

Відповідач зареєстрований, як фізична особа-підприємець і має у власності нежитлове приміщення - магазин взуття по АДРЕСА_2 Відповідач споживає комунальні послуги: теплову енергію опалення гарячою водою, холодне водопостачання, водовідведення, вивезення твердих побутових відходів.

Послуги з постачання гарячої води для побутових потреб Відповідач не споживає і відключений від них. Відповідач подав заяву до постачальника гарячої води для побутових потреб - до "Київенерго" про припинення споживання і відповідний лічильник був опломбований, а водовідвід відрізаний.

01.04.2007 року було укладено Договір № 92 "Про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників" з комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Сирець".

Згідно п. 1.1 вказаного договору передбачено, що ЖЕК "Сирець" здійснює нарахування і збір платежів на користь виробників тільки за теплову енергію, холодне водопостачання, водовідведення.

В п. 5.1 вказано, що договір діє до 31.03.2010 року, тобто договір припинив свою дію.

Крім того, в п. 3.1.3 передбачено, що у випадку встановлення окремих засобів обліку теплової енергії, холодного водопостачання, тощо на комунальні послуги Відповідач укладає договори прямих поставок з виробниками (постачальниками) таких послуг.

Також, Позивач надіслав Відповідачу листа від 03.09.2012 року № 3230 про те, що виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів з 25.03.2010 року є комунальне підприємство "Київкомунсервіс". А тому позивач не має права отримувати плату за послуги з вивезення твердих побутових відходів з 25.03.2010 року.

До Договору № 92 з комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора" "Сирець" від 01.04.2007 року мається "Невід"ємний додаток №1", згідно якого "Оплата за холодне водопостачання сплачується згідно рахунку-фактури та тарифів ВАТ "Київводоканалу".

Але позивач не надсилав відповідачу рахунки - фактури ВАТ "Київводоканал", ні сам ВАТ "Київводоканал" із вказівкою, оплатити позивачу.

Із наданих позивачем документів до позову не вбачається, що позивач є виробником чи постачальником комунальних послуг і не вбачається, що він є правонаступником комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Сирець".

Доказом того, що Позивач знав, що у Відповідача є встановлені лічильники холодної та гарячої води є акт зняття показників лічильників холодної та гарячої води від 30.05.2013 року за його підписом.

У зв"язку з викладеним відповідач вважає, що комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є неналежним позивачем.

Також, Відповідач зазначає, що позовний строк по комунальним платежам 3 роки, а тому позивач пропустив строк позовної давності по платежам по рахункам до 20.10.2012 року.

Відповідач просить суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності до вимог позивача по оплаті комунальних послуг до 20.10.2012 року.

Згідно акту опломбування лічильників холодної води від 12.05.2009 року у Відповідача показник споживання становив "00056 куб.м.", а згідно акту зняття показників лічильників холодної та гарячої води від 30.05.2013 року, показник споживання становив "00135 куб.м.". Тобто, за чотири роки - за 48 місяців в середньому я споживав 1,64 кум. м. холодної води в місяць. Але рахунки виставляються із розрахунку споживання 4 куб.м. в місяць. З чим Відповідач категорично не згоден.

Така ж сама ситуація і по гарячій воді, тим більше вона відключена.

20.05.2013 року і 23.08.2013 року Відповідач звертався до позивача із заявою про комісійне зняття показників лічильників і звірки взаєморозрахунків за гарячу і холодну воду, але безрезультатно.

22.04.2015 року Відповідач уклав з ПАТ "Київенерго" Договір № 935703810040100 "Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб"єктам господарювання. У п. 3.2 вказано, що крани гарячого водопостачання відсутні.

19.11.2015 року від Позивача надійшли письмові пояснення відповідно до яких Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року № 24/6240 2Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва" перейменоване з комунального підприємства по утворенню житлового господарства Шевченківського району у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001 року.

З лютого 2007 року КП УЖГ на підставі рішення Шевченківського районної у м. Києві ради від 19.02.2007 року № 187 "Про вдосконалення системи управління житлово-комунальним господарством Шевченківського району м. Києва" стало виконавцем тільки комунальних послуг. Підприємство здійснює облік, нарахування, збір платежі від мешканців та власників житлових приміщень за спожиті комунальні послуги, проводить контроль своєчасності виконання споживачами зобов"язань з оплати комунальних послуг.

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", як виконавець комунальних послуг в 2007 році делегувало повноваження щодо здійснення нарахувань за комунальні послуги КП "ЖЕК "Сирець"Шевченківського району у м. Києві ради"

01.04.2007 року між комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Сирець" Шевченківського району у м. Києві ради, що діє на підставі статуту та довіреності № 9 від 30.03.2007 року та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір № 92 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників.

Відповідно до умов договору № 92, зокрема предмету договору, позивач здійснює нарахування збір платежів на користь виробників послуг за спожиті Відповідачем комунальні послуги в наданих обсягах, а Відповідач користується приміщенням загальною площею 202,1 кв.м.

Відповідно до окремого доручення Першого заступника голови Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації Пахальчук Г.Д. від 10.09.2010 року № 905 з метою підвищення контролю за рівнем платіжної дисципліни і недопущенням безоплатного використання теплової енергії та водопостачання КП УЖГ було зобов"язано заключити прямі договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району.

КП ЖЕКи було зобов"язано передати КП УЖГ всю первинну документацію, провести звірку з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району, скласти акти звіряння станом на 01.10.2010 року.

На виконання даного окремого доручення КП "Житлово-експлуатаційна контора "Сирець" було передано до підприємства Позивача договори укладені раніше підприємством зі споживачами в тому числі договори з Відповідачем.

Щодо направлення відповідачу рахунків на оплату вартості спожитих комунальних послуг Позивач зазначає, що рахунки за період 14.09.2010 року по 26.06. 2014 року надсилались КП "ЦОС Шевченківського району споживачу ОСОБА_1 простими листами на адресу АДРЕСА_2, щомісячно до 20 числа, згрупованим списком поштових відправлень, тому конкретно ідентифікувати споживача по фіскальному чеку неможливо. Також в матеріалах позовної заяви наявна претензія від 22.01.2015 року та списку групованих поштових відправлень по м. Києву від 22.01.2015 року до претензії були додані рахунки на оплату комунальних послуг за весь спірний період.

До позовної заяви в якості додатків було додано облікові картки за весь спірний період від виробника послуг з централізованого опалення - ПАТ "Київенерго" та виробника послуг водопостачання ПАТ АК "Київводоканал".

Крім того, правовідносини між сторонами підтверджуються нормами чинного законодавства.

10.12.2015 року від Позивача надійшли письмові пояснення в яких зазначає наступне.

Належним доказом в підтвердження розміру суми заборгованості Відповідача є табуляграми, які додані до позовної заяви.

Табуляграми в свою чергу свідчать про фактично спожиту теплову енергію. Формуються вони безпосередньо організацією постачальником (ПАТ "Київенерго/ПАТ "Київводоканал") за відомою Позивачу методикою. Нарахування за комунальні послуги здійснюється саме на підставі цих табуляграмм.

Також, Позивачем надано розрахунки з централізованого опалення, за гаряче та холодне водопостачання.

10.12.2015 року Відповідач надав письмові пояснення в яких в цілому заперечує проти позовних вимог зазначаючи, що визначення КП "ЦОС Шевченківського району" виконавцем ЖКП відбулося згідно окремого доручення Першого заступника голови Шевченківської райдержадміністрації Пахальчука від 10.09.2010 року № 905, що є порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України. Відповідач ввжає, що КП "ЦОС в Шевченківському районі є неналежним позивачем.

Відповідач також, заперечує проти наданих розрахунків Позивача в яких посилається на те, що 12.05.2009 року було встановлено лічильник холодної води, згідно Акту опломбування лічильників від 12.05.2009 року, а тому Позивач має право отримати оплату за споживання холодної води, згідно показника лічильника. Позивач не доказав, що заявлена ним сума до стягнення за холодну воду відповідає показникам лічильника, а тому його вимога є передчасною. Відповідач погоджується сплатити суму боргу згідно показників лічильника.

Факт наявності у Відповідача лічильника гарячої води підтверджується Актом від 30.05.2013 року, а тому Позивач має право отримувати оплату за постачання гарячої води згідно показників лічильника. Позивач не доказав, що заявлена ним сума відповідає показникам лічильників.

Щодо теплопостачання Відповідач зазначає, що Позивач в межах строку позовної давності має право на стягнення плати по виставленим рахункам з 30.11.2012 року по 30.04.2014 року включно на суму 28120,38 грн. Відповідач зазначає про те, що 09.09.2013 року сплатив суму 12000,00 грн і тому визнає суму боргу в розмірі 16120,31 грн.

21.12.2015 року через канцелярію суду від Позивача, на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надійшла заява про зменшення позовних вимог в частині основної суми заборгованості за послуги холодного водопостачання. Так, Позивач просить суд стягнути з Відповідача основну заборгованість в сумі 80560,95 грн., інфляційні витрати в сумі 20142,22 грн., 3% річних 6000,72 грн.

Також, від Позивача надійшли додаткові письмові пояснення щодо предмету позовних вимог в яких зазначає наступне. Підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва. Власником комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада та уповноважені нею органи.

В матеріалах справи міститься договір доручення № 9 від 30.03.2007 року згідно якого, визначено, що КП "ЦОС Шевченківського району" є Довіритель, а КП ЖЕК "Сирець" є Повірений і діяв від імені КП "ЦОС Шевченківського району".

Таким чином, підприємство засноване відповідно до норм чинного законодавства і ніяким чином діяльність підприємства не суперечить Конституційним засадам.

Відповідно до п. 9 та п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення " засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.

З моменту опломбування лічильника розрахунки за спожиту воду та відповідний об"єм стоків здійснюється за показниками лічильника.

11.01.2016 року через канцелярію суду від Позивача надійшли додаткові письмові пояснення (від 04.01.2016 року № 3248) в яких пояснює, що комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва створено на підставі Рішення Шевченківського району у м. Києві ради № 18 від 04.10.2001 року "Про реорганізацію підприємств, заснованих на комунальній власності ліквідованих Старокиївського, Шевченківського та Радянського районів м. Києва". Згідно даного рішення Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківського району визначено правонаступником майнових прав і обов"язків КП ЖГ м. Києва та КПЖГ Радянського району м. Києва.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року № 24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва" перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району у м. Києві ради у Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району.

Отже, як зазначалося раніше, створення і діяльність КП "ЦОС Шевченківського району" ніяким чином не суперечить Конституційним нормам України.

Також, до позовної зави було додано копії договорів з організаціями постачальниками. А саме, договір № 05618-10 від 20.04.2005 року на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, укладений між Позивачем та ПАТ "Київводоканал". Договір № 8262048 від 01.11.2003 року про постачання теплової енергії у гарячій воді, укладений між підприємством позивача та ПАТ "Київенерго".

Саме на підставі цих договорів підприємство і здійснювало свою діяльність, тобто надавало комунальні послуги від організацій постачальників кінцевим споживачам.

Також до матеріалів справи додано облікові картки (табуляграми), які в свою чергу свідчать про фактично спожиті послуги.

До матеріалів справи додано копії банківських виписок, відповідно до яких було сплачено суму у розмірі 12000 грн.

11.01.2016 року Відповідачем надано додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву в яких зазначає наступне. 01.04.2007 року Відповідачем було укладено "Договір № 92 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників" з комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Сірець". Недійсність вказаного договору є предметом доказування по даному спору.

Згідно п. 5.4 Договору в разі відсутності бажання сторін він вважається продовженим на той самий термін - на 1 рік. Відповідач і КП "ЖЕК "Сірець" не заявляли про припинення вказаного договору.

Відповідач не укладав договору про оплату за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників з позивачем.

КП "ЖЕК "Сірець" не відступав права вимоги за вказаним договором на користь КП "ЦОС ШР" по договору відступлення, ні по договору факторингу.

В матеріалах справи міститься договір доручення № 9 від 30.03.2007 року згідно якого, визначено, що КП "ЦОС Шевченківського району" є Довіритель, а КП ЖЕК "Сірець" є Повірений і діяв від імені КП "ЦОС Шевченківского району". Вказаний договір є дійсним.

Відповідач в цілому заперечує проти позовних вимог, зазначаючи, що визначення КП "ЦОС Шевченківського району" виконавцем ЖКП не могло відбутися згідно окремого доручення Першого заступника голови Шевченківської райдержадміністрації Пахальчука від 10.09.2010 року № 905, що є порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України. Відповідач вважає що КП "ЦОС в Шевченківському районі" є неналежним позивачем. Вказаним дорученням не можна суб"єктів господарювання приватної форми власності зобов"язати вчиняти платежі чи заключати договір з КП "ЦОС ШР". У зв"язку з цим безпідставно сплатив на користь Позивача 12000,00 грн. Вказані кошти мали бути сплачені на користь КП "ЖЕК "Сірець".

Відповідач визнає, щодо оплати комунальних послуг (холодна, гаряча вода, теплопостачання до 22.04.2015 року) перебуває у договірних відносинах з КП "ЖЕК "Сірець", а з позивачем не перебуває ні в договірних, ні в позадоговірних відносинах і не має обов"язку сплачувати йому кошти за комунальні послуги.

Справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представників позивача (в судовому засіданні 22.12.2015 року), відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року № 24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва" перейменоване з комунального підприємства по утворенню житлового господарства Шевченківського району у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001 року.

КП УЖГ відповідно до Рішення Шевченківської районної у м. Києві ради № 18 від 04.10.2001 року з моменту створення та до лютого 2007 року було виконавцем всіх житлово-комунальних послуг в Шевченківському районі.

З лютого 2007 року КП УЖГ на підставі рішення Шевченківського районної у м. Києві ради від 19.02.2007 року № 187 "Про вдосконалення системи управління житлово-комунальним господарством Шевченківського району м. Києва" стало виконавцем тільки комунальних послуг. Підприємство здійснює облік, нарахування, збір платежі від мешканців та власників житлових приміщень за спожиті комунальні послуги, проводить контроль своєчасності виконання споживачами зобов"язань з оплати комунальних послуг. У період із квітня 2007 року по жовтень 2010 року облік, нарахування та збір платежів від власників (орендарів) нежитлових приміщень від імені КП УЖГ здійснювали КП "ЖЕКи", що діяли на підставі договорів доручення.

З метою виконання статутних завдань та на підставі ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" між Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району " та Комунальним підприємством "Керуюча дирекція Шевченківського району" було укладено договір № 5 від 01.01.2009 року про забезпечення надання комунальних послуг, відповідно до умов якого КП "ЦОС Шевченківського району" мало право надавати комунальні послуги та виступати в якості виконавця комунальних послуг в межах переліку будинків, які відображені в додатку № 1 до договору № 5 від 01.09.2009 року.

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", як виконавець комунальних послуг в 2007 році делегувало повноваження щодо здійснення нарахувань за комунальні послуги КП "ЖЕК "Сирець"Шевченківського району у м. Києві ради"

Відповідно до п. 1.1.2 договору доручення № 9 від 30.03.2007 року Комунальне підприємство "ЖЕК "Сирець" Шевченківського району у м. Києві ради мало укладати договори з власниками, орендарями нежилих приміщень на транзитний збір платежів за надані комунальні послуги на користь виробників таких послуг.

Відповідно до п. 2.1. Статуту комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконавця цих послуг.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 202,1 кв.м згідно з договором купівлі-продажу та, яке використовується ФОП ОСОБА_1 для провадження підприємницької (господарської) діяльності.

01.04.2007 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, в особі директора Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Сірець" Шевченківської районної у м. Києві ради Каплуна М.М., що діє на підставі статуту та довіреності № 9 від 30.03.2007 року (надалі Строна-1) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі Сторона-2) було укладено Договір № 92 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників.

Відповідно до п. 1.1 Договору Сторона-1 здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті Стороною-2 комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення, тощо) в обсягах за тарифами, визначеними в Додатку 1 до Договору.

Сторона - 2 користується приміщеннями загальною площею 202,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу.

Сторона - 1 зобов"язується на підставі розрахунків виробників послуг по першій вимозі Сторони-2 інформувати його про кількість та вартість спожитих ним комунальних послуг.

Згідно п. 2.1.2 Сторона-1 в 3-х денний термін з моменту надходження від виробника послуг розрахунків, надати власнику або Орендарю платіжне доручення (квитанцію) про суму сплати спожитих ним комунальних послуг.

Сторона-2 в 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це Сторону-1в зазначений термін.

В випадку несплати коштів за спожиті комунальні послуги Сторона -1 має право стягнути з Сторони -2 на користь виробників комунальних послуг прострочену заборгованість у відповідності з чинним законодавством.

Пунктом 3.1.3 Договору передбачено, що у випадку встановлення окремих засобів обліку теплової енергії, холодного водопостачання, тощо на комунальні послуги Сторона - 2 укладає договори прямих поставок з виробниками (постачальниками) таких послуг, про що в одноденний термін інформує Сторону-1.

У період з 14.09.2010р. по 27.06.2014р. відбулося фактичне споживання комунальних послуг з опалення, гарячого та холодного водопостачання ФОП ОСОБА_1.

27.01.2015 року Позивачем було направлено Відповідачу претензію від 22.01.2015 року з зазначенням заборгованості, вимогою заплатити та запрошенням укласти договір на постачання комунальних послуг, а також до претензії були додані рахунки на оплату комунальних послух за весь період заборгованості.

Однак відповідач фактично спожитті комунальні послуги не оплатив, у результаті чого у нього з 14.09.2010р. по 27.06.2014р. виникла заборгованість за стягненням якої позивач, з урахування заяви про зменшення позовних вимог, звернувся до суду.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ним. Відсутність договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.11.2014 року у справі № 3-184гс14.

Тому заперечення Відповідача в цілому проти позовних вимог не можуть бути прийняті до уваги.

Вимоги позивача про стягнення нарахувань з централізованого опалення підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню з урахуванням часткової оплати згідно проведеної відповідачем 09.09.2013 року в сумі 12000,00 грн.

Вимоги Позивача про оплату комунальних послуг по постачанню холодної та гарячої води не можуть бути задоволені оскільки відсутні належні докази які б підтверджували кількість наданих цих послуг та їх вартість.

Так, Відповідачем надано Акт від 12.05.2009 року про опломбування на водомірному вузлі водолічильника за участю представника розрахункового департаменту ВАТ "АК "Київводоканал" та представника абонента ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2.

Згідно цього Акту опломбування на водомірному вузлі водолічильника ЛК-15 № 6470710 з показниками 00056 м.кб.

Відповідачем також, надано докази звернення до позивача про необхідність обстеження лічильників холодного та гарячого водопостачання і фіксації їх показників (заява відповідача від 20.05.2013 вхідний номер позивача 2790), а також заява про проведення перерахунку за гарячу воду згідно показника лічильника (заява від 23.08.2013 року вхідний номер позивача 4557).

Також, Відповідачам надано Акт від 30.05.2013 року про зняття показників квартирних лічильників ХВП, ГВП відповідно до якого показання лічильників становлять за гаряче водопостачання 00089 м.кб, за холодне водопостачання 00135 м.кб.

Даний акт складено представником Позивача та Відповідача та затверджений начальником департаменту обслуговування та розрахунку з населенням КП "ЦОС в Шевченківському районі".

Факт наявності у Відповідача водолічильника підтверджує і сам позивач надавши наряд - замовлення на надання КП "ЦОС Шевченківського району" послуг з поставки на облік та опломбування квартирних лічильників обліку води від 07.08.2013 року, докази надання цих послуг: акт про надання послуг № 30541 від 02.07.2013 року та докази оплати, рахунок на оплату № 31133 від 02.7.2013 року.

Тобто позивач знав про наявність лічильника у відповідача на гаряче та холодне водопостачання, проводив зняття показників лічильників. Однак розрахунки надав суду виходячи з нормативів споживання.

Відповідно до п. 19 "Правил надання населенню послуг з водо-тепло постачання та водовідведення" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. N 1497 справляння плати за нормами при наявності засобів побудинкового чи поквартирного обліку не допускається.

Посилання Позивача на облікові картки (табуляграми), як докази фактичного надання Відповідачу комунальних послуг, безпідставні, оскільки в них не враховано споживання відповідачам послуг з урахуванням приладів обліку.

Відповідно до наданого Позивачем Договору доручення № 9 від 30.03.2007 року (п. 2.2.5) передбачено, що повірений повинен вести облік квартирних приладів обліку, проводити їх опломбування. Також, це вказано в довіреності виданої Позивачем директору КП "ЖЕК "Сірець" Шевченківської районної у м. Києві ради вести облік квартирних приладів обліку, проводити їх опломбування, перевіряти достовірність їх показників та слідкувати за терміном їх повірки.

Ухвалою від 26.11.2015 року та від 22.12.2015 року господарський суд зобов"язував позивача надати належні докази розміру суми заборгованості та належні докази в підтвердження надання послуг по холодному та гарячому водопостачанню (належний розрахунок цих послуг), однак позивач ці вимоги суду не виконав.

Ухвалою суду від 10.12.2015 року було зобов"язано сторони провести звірку взаємних розрахунків. Однак сторони звірку розрахунків не провели. Двусторонній Акт звірки позивачем суду не надано.

В засіданні суду було встановлено, що відповідач з"явився на звірку до Позивача, однак доказів відмови від підпису Акту звірки не надано.

При таких обставинах вимоги Позивача в частині стягнення заборгованості по холодному та гарячому водопостачанню не можуть бути задоволені, оскільки відсутні належні докази в підтвердженні кількості наданих цих послуг та їх вартості і Позивач на вимогу суду не надав належних доказів.

В цій частині позов необхідно залишити без розгляду.

Не підлягають задоволенню вимоги Позивач про стягнення річних та інфляційних, оскільки позивачем не надано належних доказів які б свідчили про надіслання Відповідачу розрахунків, платіжного доручення (квитанції) про суму оплати спожитих комунальних послуг відповідно до умов договору.

Посилання Позивача на рахунки на оплату які додані до позовної заяви не можуть вважатися належними доказами, оскільки вони сформовані значно пізніше після надання послуг про що свідчать данні цих рахунків. Так, рахунки починаючи з № 809 від 21.10.2010 по № 2342 від 31.01.2012 року мають посилку на те, що вони сформовані Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на підставі договору-доручення № 1 від 01.02.2012 року укладеного з КП "Керуюча дирекція" Шевченківської районної в м. Києві ради.

Як вказує сам позивач всі рахунки на оплату були надіслані Відповідачу з претензією від 22.01.2015 року.

Згідно наданого Позивачем уточненого розрахунку за надані комунальні послуги по нежитловому приміщенню річні та інфляційні нараховані до 22.01.2015 року. Претензія надіслана Відповідачу 27.01.2015 року, що підтверджуються поштовою квитанцією про її відправку.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, заявив про сплив позовної давності щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несвоєчасної оплати за фактично спожиті комунальні послуги.

Згідно з приписами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Кодексу).

КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» згідно з поданими до суду поясненнями зазначало про переривання позовної давності шляхом здійснення оплат як за фактично спожиті комунальні послуги, так і за договором.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи копій банківських виписок, відповідно до яких Відповідачем було сплачено суму у розмірі 12000 грн. оплати за опалення за 2010 рік.

Всупереч твердженню відповідача, щодо спливу строку позовної давності, у даному випадку відбулося переривання позовної давності щодо заборгованості за фактично спожиті комунальні послуги.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачені, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведені вище обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладаються у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (0103190, м. Київ, вул. М.Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838,) заборгованості в сумі 57771,27 грн., судового збору в сумі 866,57 грн.

3.В частині стягнення боргу в сумі 22786,69 грн. за холодне та гаряче водопостачання позов залишити без розгляду, відмовивши в решті позову.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М.Репех

Повний текст рішення підписано 14.01.2015 року

Суддя В.М.Репех