Справа № 2-3725/09 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

24 червня 2009 року    

  Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі :    

                                  Головуючої             Галіян Л.Є.    

                                            при секретарі             Хлібороб Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Тернопільської філії ТОВ «Укрпромбанк»

про стягнення коштів за договорами банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Тернопільської філії ТОВ «Укрпромбанк» про стягнення коштів за договорами банківського вкладу. Посилається на те, що 19.09.2008 року між ним та відповідачем по справі укладено строковий договір банківського вкладу (вклад капітал) №1001/0305771003104001, згідно якого банк прийняв від нього грошові кошти в сумі 10 000 грн. строком на 183 дні по 20 березня 2009 року з виплатою 18,5 % річних. 09 грудня 2008 року між ним та відповідачем укладено ще один строковий договір банківського вкладу (вклад капітал) №1001/0305321003104001, згідно якого банк прийняв від нього грошові кошти в сумі 20 000 грн. строком на 91 днів по 09 березня 2009 року з виплатою 24 % річних. Після закінчення терміну дії вказаних договорів він звернувся із заявою до відповідача про повернення депозитних вкладів та належних до виплати відсотків, однак банк відмовляється повертати йому депозитні кошти у зв’язку із введенням тимчасової адміністрації та тимчасового мораторію на задоволення вимог кредиторів. Таким чином, відповідач взяті на себе зобов’язання по поверненню банківського вкладу згідно договору не виконує належним чином, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути у судовому порядку внесені депозитні кошти із належними до виплати відсотками згідно договорів від 19.09.2008 року та  09.12.2008 року у сумі 32 123 грн., а також 30 грн. понесених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

В ході розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги, подавши заяву про збільшення позовних вимог. Посилається на те, що 21 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір банківського вкладу №1001/0404342003104001, згідно якого банк прийняв від нього грошові кошти в сумі 15 000 грн. строком на 390 днів по 15 травня 2009 року з виплатою 17,3 % річних, а згідно додаткового договору  до даного договору суму вкладу було збільшено на 5 000 грн. Після закінчення терміну дії даного договору позивачу виплачено лише відсотки за даним договором, однак відповідач відмовляється виплатити позивачу суму вкладу, а тому останній просить суд стягнути на його користь 20 000 грн. депозитного вкладу.

15.06.2009 року представник позивача позовні вимоги збільшив, а саме просить стягнути із відповідача на користь позивача, окрім пред’явленої суми заборгованості 52 123 грн., 254,24 грн. 3% річних та 551,15 грн. інфляційних втрат, а також 4500 грн. сплачених витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на викладені у позовній заяві та заявах про збільшення позовних вимог мотиви.

Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» у судове засідання не з’явилася, однак подала суду про розгляду справи у її відсутності. У одному з попередніх засідань позов не визнала, посилаючись на те, що 21.01.2009 року Правлінням Національного банку України на підставі Закону України “ Про банки та банківську діяльність” призначено строком на 1 рік, з 21.01.2009 року до 21.01.2010 року, тимчасового адміністратора ТОВ «Укрпромбанк» – незалежного експерта ОСОБА_2, а також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців - з 21.01.2009 року по 21.07.2009 року,  а тому депозитні кошти можуть бути виплачені позивачу не раніше 21.07.2009 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

19 вересня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” в особі начальника відділення № 1 Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, який діє на підставі довіреності № 6607 від 06.12.2007 року, та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу № 1001/0305771003104001 (вклад капітал),  за умовами якого банк приймає від вкладника грошові кошти в сумі 10 000 грн. строком на 183 днів  - з 19.09.2008 року по 20.03.2009 року на умовах та в порядку,  визначених цим договором. Процентна ставка за вкладом складає 18,5 % річних та залишається незмінною протягом строку вкладу.

Позивач ОСОБА_1 взяті на себе зобов’язання згідно даного договору банківського вкладу виконав повністю, внесла вказані кошти на депозитний рахунок  в Тернопільській філії ТОВ «Укрпромбанк», про що свідчить квитанція № 1001/209 від 19.09.2008 року.

09 грудня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” в особі начальника відділення № 1 Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, який діє на підставі довіреності № 6607 від 06.12.2007 року, та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу № 1001/0305321003104001 (вклад капітал),  за умовами якого банк приймає від вкладника грошові кошти в сумі 20 000 грн. строком на 91 днів  - з 09.12.2008 року по 09.03.2009 року на умовах та в порядку,  визначених цим договором. Процентна ставка за вкладом складає 24 % річних та залишається незмінною протягом строку вкладу.

На виконання умов даного договору позивач ОСОБА_1 09.12.2008 року вніс на депозитний рахунок  в Тернопільській філії ТОВ «Укрпромбанк» 20 000 грн., про що свідчить квитанція № 1001/249 від 09.12.2008 року.

21 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” в особі начальника відділення № 1 Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, який діє на підставі довіреності № 6607 від 06.12.2007 року, та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу № 1001/0404342003104001 (вклад капітал),  за умовами якого банк приймає від вкладника грошові кошти в сумі 15 000 грн. строком на 390 днів  - з 21.04.2008 року по 15.05.2009 року на умовах та в порядку,  визначених цим договором. Процентна ставка за вкладом складає 17,3 % річних та залишається незмінною протягом строку вкладу.

Згідно додаткового договору до договору банківського вкладу №1001/0404342003104001 (вклад капітал) від 21.04.2008 року, ОСОБА_1 19.05.2008 року за згодою банку збільшив суму вкладу на 5000 грн.. інші умови договору банківського вкладу залишаються без змін.

Як вбачається із квитанції № 1001/441 від 21.04.2008 року, ОСОБА_1 вніс на депозитний рахунок  в Тернопільській філії ТОВ «Укрпромбанк» 15 000 грн., а 19.05.2008 року позивач вніс 5000 грн., про що свідчить квитанція № 1001/658 від 19.05.2008 року.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку. За договором банківського вкладу незалежно від його  виду банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", вклад (депозит) – це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору.

Як вбачається із п.1.1 договору банківського вкладу № 1001/0305771003104001 від 19.09.2008 року, дата повернення вкладу, внесеного ОСОБА_1 – 20 березня 2009 року.

Як вбачається із п.1.1 договору банківського вкладу № 1001/0305321003104001 від 09.12.2008 року, дата повернення вкладу, внесеного ОСОБА_1 – 09 березня 2009 року.

Згідно п.1.1 договору банківського вкладу № 1001/0404342003104001 від 21.04.2008 року, дата повернення вкладу, внесеного ОСОБА_1 – 15 травня 2009 року.

Згідно п. 2.1.5, договорів банківського вкладу № 1001/0305771003104001 від 19.09.2008 року, № 1001/0305321003104001 від 09.12.2008 року, № 1001/0404342003104001 від 21.04.2008 року Банк зобов’язується повернути вкладнику повністю вклад у «Дату повернення», зазначену у п.1.1 цього договору.

Як з’ясовано судом, на вимоги позивача банк відмовляється повернути ОСОБА_1 внесені депозитні вклади, мотивуючи це введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців - з 21.01.2009 року по 21.07.2009 року.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковий для виконання сторонами.

З врахуванням наведеного, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до переконання, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту, шляхом стягнення з відповідача в користь позивача 10 000 грн. з нарахованими відсотками згідно договору банківського вкладу № 1001/0305771003104001 від 19.09.2008 року, 20 000 грн. з нарахованими відсотками згідно договору банківського вкладу № 1001/0305321003104001 від 09.12.2008 року та 20 000 грн. згідно договору банківського вкладу № 1001/0404342003104001 від 21.04.2008 року.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача  254,24 грн. 3% річних та 551,15 грн. інфляційних втрат, суд вважає, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити, так як протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), як це передбачено п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ст.ст.79, 84 ЦПК України, витрати на правову допомогу належать до судових витрат. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

В даному випадку до судових витрат належить понесені позивачем витрати на інформаційно – технічне забезпечення по розгляду справи у розмірі 30 грн. згідно квитанції № 81 від 10.04.2009 року. Крім цього, як вбачається з договору про  надання юридичних послуг № 7/0309 від 23.03.2009 року та додаткової угоди № 1 до даного договору, ОСОБА_1 звернувся за правовою допомогою з приводу стягнення депозитів, нарахованих процентів, збитків до адвоката ОСОБА_3, якому оплатив за дані послуги 4500 грн.  

Враховуючи складність справи, кількість та тривалість судових засідань,  керуючись положеннями Постанови КМУ від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави»   суд вважає,  що  слід стягнути в користь позивача 30 грн.  понесених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи,  а також  150 грн. витрат на правову допомогу.

Крім цього, як вбачається зі змісту  п.п.”а” п.1  ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із позовних заяв, що подаються до суду сплачується державне мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 3 і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. Таким чином, оскільки на користь позивача підлягає до стягнення 50 000 грн., тому слід стягнути з відповідача в користь держави судовий збір у розмірі 500 грн..

 На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213, 215, 292, 294 ЦПК України, ст.ст.526, 629, 1058 – 1061,1075 ЦК України, Законом України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про банки і банківську діяльність", Постановою КМУ від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави»,  суд,  –  

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 10 000 грн. з нарахованими відсотками згідно договору банківського вкладу № 1001/0305771003104001 від 19.09.2008 року, 20 000 грн. з нарахованими відсотками згідно договору банківського вкладу № 1001/0305321003104001 від 09.12.2008 року та 20 000 грн. згідно договору банківського вкладу № 1001/0404342003104001 від 21.04.2008 року , а також 180 грн. понесних судових витрат.

 Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»  50 0 грн .  судового збору в користь держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду  Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча                                           Галіян Л.Є.