Справа №2-4654/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 червня 2009 року                   Тернопільський міськрайонний суд в складі:

головуючої – судді Галіян Л.Є.

при секретарі – Хлібороб Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

третя особа – Державна виконавча служба Тернопільського району

про поділ майна подружжя та виключення Ѕ частини будинковолодіння із постанови про арешт

ВСТАНОВИВ:

    Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними побудовами та спорудами, посилаючись на те, що даний будинок був придбаний ними під час шлюбу та оформлений на відповідача. Вважає, що спірний будинок є їхньою спільною сумісною власністю, тому в порядку поділу майна подружжя просить суд визнати за нею право власності на  Ѕ частину вищезгаданого будинковолодіння. Також, посилається на те, що внаслідок боргів відповідача, які виникли у нього після розірвання шлюбу виконавчою службою була винесена постанова та накладений арешт на спірний будинок. Тому просить суд виключити із даної постанови Ѕ його частину, яка належить їй на праві власності.

    В суді позивачка позов підтримала повністю, посилаючись на мотиви, викладені в заяві.

    Відповідач позов визнав та не заперечує проти його задоволення.

    Третя особа – ДВС Тернопільського району не заперечила проти виключення лише Ѕ частини спірного будинковолодіння.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.

    Як встановлено в суді та вбачається із змісту рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20.06.2008 року про розірвання між сторонами шлюбу, позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 червня 1088 року.

    Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 01.02.2001 року , виданого на підставі Рішення виконкому сільської ради №11 від 15.01.2001 року ційлий житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 та зареєстроваий за ним 01.02.2001 року в Тернопільському районному БТІ на праві особистої власності  та записано в реєстрову книгу №5 сорінка №127 за реєстровим №657.

    Як вбачається із рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20.06.2008 року №2-4057/08 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними.

    За таких обставин, слід визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину спірного будинку, оскільки він був набутий сторонами під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю та їх частки визнаються рівними.

    Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24.04.2009 року винесеною державним виконавцем  відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції було накладено арешт та оголошено заборону на відчуження будинку АДРЕСА_1 у зв”язку із непогашеним боргом відповідача ОСОБА_2

Відповідно до ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення його з-під арешту.

    Тому, враховуючи те, що Ѕ частина даного будинку належить позивачці, то цю частину нерухомого майна слід звільнити з-під арешту.

    На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 213, 215 ЦПК України ст.ст. 60, 70 СК України, ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження”, суд,    

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1  за ОСОБА_1.

Звільнити з-під арешту Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний  суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або безпосередньо у строк становлений для її подання.

Головуюча                                                                                                Галіян Л.Є.