РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1381/14-ц

15 січня 2016 року смт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Мініча Г. Г.

з участю:

секретаря Піонтківської О. О.

представника позивача не з'явився

відповідача не з'явився

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому з урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог, поданої до суду 01.09.2015 (а.с. 151) просить стягнути з відповідача 13 974,01 грн. заборгованості за договором № б/н від 21.12.2007, укладеним між позивачем та відповідачем.

Представник позивача в судове засідання 14.01.2016 не з'явився, подав 14.01.2016 клопотання про слухання справи без участі представника, в якому просив про розгляд справи без участі представника позивача, повідомив, що позов підтримують в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 14.01.2016 не з'явився.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, мотивуючи це тим, що відповідач з 2008 року не користується кредитом, використовував кошти на потреби своєї сім'ї, заборгованість відповідача виникла з вини позивача, який свідомо та умисно не подавав судовий наказ на виконання. Крім того, представник відповідача просила у разі задоволення судом позову зменшити суму неустойки з огляду на те, що її розмір значно перевищує суму отриманих відповідачем в якості кредиту грошових коштів, а також оскільки відповідач має незадовільне матеріальне становище.

За наслідками з'ясування і аналізу обставин справи, пояснень учасників, присутніх в судовому засіданні, дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.

27.11.2008 Черняхівським районним судом Житомирської області було видано судовий наказ (справа № 2-Н-92) (далі – судовий наказ) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредитному договору № б/н від 21.12.2007 (далі – договір) в сумі 5 016,50 грн. (а.с. 118). Предметом позову у даній справі є заборгованість відповідача перед позивачем по цьому ж договору. В матеріалах справи відсутні докази скасування вказаного судового наказу. А тому згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України, враховуючи, що у даній справі беруть участь ті самі особи, наявність у відповідача заборгованості перед позивачем по договору у вказаній в судовому наказі сумі не доказуються при розгляді даної справи та вважається встановленою.

Заборгованість по судовому наказу була сплачена відповідачем на користь позивача 29.01.2013, що підтверджується платіжним дорученням від 29.01.2013 № 118 (а.с. 122), з огляду на що постановою від 30.01.2013 ВДВС Черняхівського РУЮ було закінчено виконавче провадження з виконання судового наказу. З огляду на це та враховуючи положення ч. 2 ст. 1054, ч. 3 ст. 1049 ЦК України суд приходить до висновку, що заборгованість за кредитом в частині суми (тіла) кредиту була погашена відповідачем 29.01.2013.

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. З огляду на це суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача проценти за користування кредитом за період дня повернення позики, тобто до 29.01.2013. Нарахування процентів після вказаної дати є безпідставним.

Позивачем додано до заяви про зменшення суми позовних вимог, поданої до суду 01.09.2015, розрахунок заборгованості за договором станом на 21.08.2015 (далі – розрахунок) (а.с. 152-160), згідно з яким загальний залишок заборгованості за відсотками станом на 27.01.2013 складав 7 470,09 грн., а 04.03.2013 відповідачем було сплачено відсотки в сумі 854,46 грн. Відповідач та його представник своїх заперечень проти правильності розрахунку не надали, клопотання про призначення судової експертизи для перевірки його правильності не заявили. З огляду на це суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за договором в сумі 6 615,63 грн. (розрахунок: 7 470,09 - 854,46 = 6 615,63).

Відповідно до розрахунку сума пені та комісії по договору складає 9 791,47 грн.

В матеріалах справи відсутній розрахунок та докази розміру збитків, заподіяних позивачу в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань по договору. При цьому, згідно з розрахунком максимальний розмір тіла кредиту, отриманого відповідачем по договору, складав 4 121,14 грн. З огляду на це та враховуючи відповідне клопотання представника позивача, заявлене в судовому засіданні в усній формі, керуючись положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, до суми, яка відповідає максимальному розміру тіла кредиту, отриманого відповідачем по договору, тобто до 4 121,14 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. З огляду на це та враховуючи, що згідно зі ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, суд приходить до висновку, що їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. А тому з огляду на стягнення з відповідача на користь позивача пені відсутні підстави для стягнення з нього штрафу у розмірі, вказаному позивачем у позові. Даний висновок суду відповідає практиці Верховного Суду України (див.: постанова від 21.10.2015, реєстраційний № в ЄДРСР: 53118512).

Позивачем при поданні позову було фактично сплачено судовий збір в сумі 243,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 28.07.2014 (а.с. 1). Позивач у позові в первинній редакції (а.с. 2-5) просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18 253,53 грн. Судом вирішено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у загальному розмірі 10 736,77 грн. (розрахунок: 6 615,63 + 4 121,14 = 10 736,77), що менше первинно заявлених позивачем вимог в 1,7 рази (розрахунок: 18 253,53 / 10 736,77 = 1,7). А тому судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно, а саме в сумі 143,29 грн. (розрахунок: 243,60 / 1,7 = 143,29).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 8, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (ідентифікаційний код: 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) 6 615,63 грн. заборгованості за відсотками за договором № б/н від 21.12.2007, 4 121,14 грн. пені та комісії, а також 143,29 грн. судового збору, а всього 10 880,06 грн.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Згідно зі ст. 223 ЦПК України рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 294 ЦПК України до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: Г. Г. Мініч