Справа № 2а-1419/09 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2009 року
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого – судді Іваненко Т.В.
з секретарем Божок Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Народичі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з Управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА невиплачені кошти, що передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закону) в сумі 2768,66 грн., мотивуючи тим, що вона отримувала доплату, що встановлена Законом, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір невиплачених коштів за ст. 39 Закону становить вказану вище суму.
Позивач в судове засідання не з’явилась, але просить справу розглядати без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, але надіслав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позов не визнають.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Позивач працювала в смт Народичі Житомирської області.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України №106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93 року смт. Народичі відноситься до зони безумовного (обов»язкового) відселення .
Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема за ст.39 – 13,20 грн . за період з 01.10.1996 року по 31.05.1999 року.
Вказані обставини підтверджуються наданими копіями паспорту, трудової книжки, довідкою.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закон) передбачені наступні виплати:
ст.39 Закону – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні безумовного(обов»язкового) відселення – 3 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і , зокрема:
для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні безумовного(обов»язкового) відселення – 1320 тис.крб. (13,20 грн. за гр. реф.).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05 та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Позивачем, як вбачається з розрахунків, ставиться питання про стягнення коштів за період з 01.10.1996 року по 31.05.1999 року.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:
з 1.09.1996р. - 15 грн.,
з 1.01.1998р. - 45 грн.,
з 1.07.1998р. - 55 грн.,
з 1.01.1999р. - 74 грн.
В зв'язку з викладеним, розмір невиплачених коштів позивачу становить:
по ст.39 Закону:
- за 1996 рік: 15x3x3-39,60 = 95,40 грн.;
- за 1997 рік: 15x3x11-134,40 = 360,60 грн.;
- за 1998 рік: 45x3x6+55x3x5-109,79 = 1525,21 грн.;
- за 1999 рік: 74x3x5-47,55 = 1062,45 грн.;
Всього за ст. 39 Закону - 3043,66 грн.
Позивач просила суд стягнути на її користь загальну суму невиплачених коштів – 2768,66 грн., судом було встановлено, що на користь позивачки підлягає стягненню сума – 3043,66 грн., а тому на підстави ч.2 ст.11 КАС України суд вважає, що для повного захисту прав та інтересів позивача з відповідача слід стягнути визначену судом суму, вийшовши за межі позовних вимог.
Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05 року, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захисту населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, суд дійшов переконання, що при нарахуванні коштів, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач діяв всупереч вимогам Закону, а тому, суд визнає дії відповідача протиправними.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити .
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА , щодо виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у фіксованому розмірі, протиправними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА на користь ОСОБА_1 доплату до заробітної плати (ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 01.10.1996 року по 31.05.1999 року в сумі 3043,66 грн.
Відповідач від сплати судового збору звільнений.
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Народицький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку протягом 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження з направленням копії скарги до апеляційного адміністративного суду.
СУДДЯ: