АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Осіпової Л.О.,

суддів Боголюбської Л.Б., Трясуна Ю.Р.,

при секретарі судового засідання Лучку Ю.І.

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013110040013158 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Києва, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Ємця А.А.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_1,

за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва НечепоренкаЮ.Л. на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 3 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 3 липня 2015 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 123 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 10 (десять) місяців.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, в розмірі 10 668 гривень.

Вирішено питання про речові докази відповідно до ст. 100 КПК України.

Вироком суду першої інстанції визнано доведеним, що 10 серпня 2013 року приблизно о 17 год. 10 хв. ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, разом із своїм співмешканцем ОСОБА_4 вживала алкогольні напої. В подальшому ОСОБА_4 покинув квартиру, а надалі - повернувся в стані більшого алкогольного сп'яніння, і в той час, коли обвинувачена нарізала хліб кухонним ножем, раптово схопив лівою рукою ОСОБА_1 за шию, а правою рукою з силою потягнув за волосся.

В результаті протизаконного насильства зі сторони ОСОБА_4, ОСОБА_1, знаходячись в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло, нанесла ОСОБА_4 один удар кухонним ножем, який тримала в руці, в область тулуба, а саме черевної порожнини, заподіявши йому тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_4

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 3 липня 2015 року скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити їй за цим законом покарання у виді 7 років позбавлення волі.

За доводами прокурора висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. При цьому посилається на те, що суд визначив наявність у обвинуваченої стану сильного душевного хвилювання всупереч висновкам, викладеним в акті стаціонарної комісійної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, згідно яких у період часу, до якого відносяться інкриміновані ОСОБА_1 діяння вона не знаходилася в стані фізіологічного афекту, а також у будь-якому іншому емоційному стані, який би суттєвим чином вплинув на її свідомість та діяння. Стверджує, що внаслідок неправильної перекваліфікації судом дій обвинуваченої з ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 123 КК України ОСОБА_1 було призначено покарання, яке є несправедливим через м'якість.

Іншими учасниками судового провадження вирок суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, доводи обвинуваченої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Перевіряючи матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обгрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким закінчується досудове розслідування, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

До того ж відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення.

Колегією суддів встановлено, що наявний в матеріалах кримінального провадження №12013110040013158 обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому наведені лише обставини, які були встановлені в ході досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, в той час як формулювання обвинувачення відповідно до положень закону обвинувальний акт не містить, що є порушенням права обвинуваченої на захист.

Таким чином, суд першої інстанції провів судовий розгляд кримінального провадження та прийняв рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 123 КК України за відсутності висунутого їй у встановленому законом порядку обвинувачення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обгрунтоване рішення, а тому вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції відповідно до положень ч. 2 ст. 415 КПК України не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання. Тому доводи апеляційної скарги прокурора підлягають ретельній перевірці судом першої інстанції при новому розгляді кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, задовольнити частково.

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 3 липня 2015 року у кримінальному провадженні №12013110040013158 відносно ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

_________________ _________________ _________________

Осіпова Л.О. Боголюбська Л.Б. ТрясунЮ.Р.