2-а-849/09
         

ПОСТАНОВА

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2009 р.                                                                    Ленінський районний  суд  м. Вінниці  

                                           в складі: головуючого судді: Якименко М.М.

                                                           при секретарі:  Стаховій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої суми щомісячної соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського райсуду м. Вінниці знаходиться адміністаривна справа за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої суми щомісячної соціальної допомоги.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсії дітям війни підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак вказана надбавка, у 2007 році не виплачувалась, а з 2008 року по квітень 2009 року виплачувалась не в повному розмірі  в супереч Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, котрими визнано неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», щодо призупинення дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у частині щодо державної соціальної підтримки дітей війни.

В судовому засіданні позивач  підтримала заявлені вимоги лише до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці, оскільки саме цей орган здійснює відповідні нарахування та виплати. Надала пояснення аналогічні з викладеними у позові.

Представник відповідача в попередньому судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, і пояснила, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України. При цьому відповідач діяв у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Крім того зазначила, що позивач пропустила строк звернення до суду, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. В судове засідання 01.07.2009 року не з»явилась, суд вирішив розглянути справу у її  відсутність.

Суд, заслухавши пояснення позивача, приходить до висновку, що оскільки вона є юридично необізнаною, про порушене її право дізналась лише навесні 2009 року, тому за колопотанням позивача їй слід поновити строк для звернення до суду з даним позовом, оскільки він пропущений з поважних причин.

Вислухавши пояснення позивача ,  дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 має статус дитини війни відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальна пенсія за віком , відповідно до 28 ЗУ « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили прцездатність.

ЗУ « Про державний бюджет на 2007 рік» прожитковий  мінімум для осіб, які втратили прцездатність з 01 січня 2007 року 380 гривень, з 01 квітня 2007 року 106 гривень, з 01 жовтня 2007 року 411 гривень.

Дія вказаної норми Закону була зупинена на 2007 рік п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року.

Конституційний Суд України рішенням № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнав неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Ст.22 Конституції України передбачено, що прийняття інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно невиплачена соціальна допомога позивачу за 2007 рік складає 1442,70 гривень(4809*30:100).  

Законом України від 28.12.2007р. „Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих атів України” було викладено зміст ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” в новій редакції, яка фактично передбачала виплату підвищення до пенсії лише в розмірі 10% прожиткового мінімуму, що призвело до звуження змісту та обсягу прав і свобод позивача та їх обмеження. Зазначена норма закону Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. була визнана неконституційною .

Згідно ЗУ « про державний бюджет на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить з 01 січня 2008 року 470 гривень, з 01 квітня 481 гривень, з 01.07.2008 року 482 гривні, з 01 жовтня 498 гривень.

Відпоавідачем було нараховано та виплачено позивачу щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 10 % за 2008 рік на загальну  суму 579,30 гивень.

Приймаючи до уваги викладене , суд приходить до висновку , що державна соціальна допомога  була виплачена позивачу не в повному розмірі. Розмір цієї невиплаченої допомоги за 2008 рік складає 1158,60 гривень (5793*30):100-579,30 гривень.

Згідно з ЗУ « Про державний бюджет на 2009рік» прожитковий мінімуум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних груп населення , встановлено в розмірах , що діяли в грудні 2008 року, тобто 498 гривень.

Відповідачем було нарраховано та виплачено позивачу щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 10% за період з січня 2009 року по березень 2009 року включно в загальній сумі 149,40 гривень.  

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що о державна соціальна допомога  була виплачена позивачу не в повному розмірі. Розмір цієї невиплаченої допомоги з січня по березень 2009 року складає 298,80 гривень. (1494*30):100-149,40.

Прийшовши до переконання в тому , що права позивача були порушені, суд вважає, керуючись, крім іншого, положеннями ст.2ч.1,ст.162ч.2абз.2 КАС України, ст.22, ст.64 Конституції України, що їх захист та відновлення слід здійснити шляхом стягнення не нарахованих та не виплачених позивачу сум коштів за весь час дії закону, який був визнаний неконституційним, тобто починаючи з 01.01.2007 року по березень 2009 року включно в сумі 2900,10 гривень.  

Вимога позивача про зобов”язання Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці нараховувати доплату до пенсії відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  в подальшому при нарахуванні пенсії задоволенню не підлягає, оскільки не ґрунтується на вимогах закону.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 22ч.2,ч.3, 64 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.28ч.1 Закону України „Про загальнообов”язкове пенсійне страхування”, ст.8ч.1 ЦК України, Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р., №10-рп/2008 від 22.05.2008р., 99ч.2.100ч.1.ч.2 , 158-163 КАС Українист, суд –

П О С Т А Н О В И В:

            Позов задовольнити частково.

   Визнати  дії Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці щодо нарахування  та недоплати щомісячної державної соціальної допомоги  ОСОБА_1  , як дитині війни , згідно ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» за 2007 рік по березень 2009 року неправомірними.

   Стягнути з  Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці на користь ОСОБА_1  недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу , як дитині війни за 2007 рік по березень 2009 року в сумі 2900,10 гривень.

   В  решті позову  відмовити.

   Постанова набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня її проголошення не було подано заяву про апеляційне оскарження( в разі складення постанови в повному обсязі з дня складення в повному обсязі) та не подана апеляційна скарга протягом 20 днів з дня надходження заяви про апеляційне оскарження.

         Суддя: