УКРАЇНА

Справа № 1158 - 2008 p.                          Головуючий в 1 - й інстанції Званчук В.М.

Категорія ч. 2  ст.  187 КК України          Доповідач Бугрименко В.Г.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року листопада місяця 4 дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області у складі

Головуючого Червоненка В.Я. Суддів Михайлюка М. І.,  Бугрименка В.Г. З участю прокурора ЛитвиненкаО.О. адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Херсоні кримінальну справу за апеляціями прокурора,  який приймав участь при розгляді справи в суді,  адвоката ОСОБА_1,  засудженого ОСОБА_2на вирок Суворовського районного суду м.  Херсона від 6 червня 2008 року,  -

ВСТАНОВИЛА

Цим вироком

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1громадянина України,  раніше судимого 23 червня 2005 року за ч. 1 ст.  309 КК Укреши до позбавлення волі на 2 роки і на підставі  ст.  75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки,

засуджено

за ч. 2  ст.  187 КК України до позбавлення волі на 7 років з конфіскацією всього майна,

яке є особистою власністю засудженого,

за ч. 2  ст.  186 КК України до позбавлення волі на 4 роки.

На підставі  ст.  70 КК України за сукупністю злочинів до позбавлення волі на 7 років з конфіскацією всього майна,  яке є особистою власністю засудженого.

Відповідно до  ст.  71 КК України за сукупністю вироків остаточно до позбавлення волі

на 7 років 2 місяці з поміщенням до кримінально - виконавчої установи і з

конфіскацією всього майна,  яке є особистою власністю засудженого.             

Запобіжний захід - взяття під варту з 9 жовтня 2006 року.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_2визнано винним і він засуджений за вчинення наступних злочинів

12 вересня 2006 року ОСОБА_2 близько 10 години 30 хвилин за попередньою змовою із невстановленою слідством особою,  перебуваючії на території шкодиАДРЕСА_1,  погрожуючи застосуванням

2

насилля,  що є небезпечним для життя і здоров"я,  напав на ОСОБА_3. і заволодів його майном вартістю 1233 гривні 30 копійок.

21     вересня 2006 року близько 17 години,  ОСОБА_2,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  біля будинку АДРЕСА_2  погрожуючи насиллям,  що є небезпечним для життя і здоровая,  напав на ОСОБА_4 і заволодів майном потерпілого вартістю 940 гривень.

22     вересня 2006 року близько 17 години ОСОБА_2. перебуваючи на пустирі,  розташованому між другим і четвертим Таврійськими мікрорайонами в м.  Херсоні,  погрожуючи застосуванням насилля,  що є небезпечним для життя і здоров»я,  напав на ОСОБА_5 і заволодів майном потерпілого вартістю 630 гривень.

23 вересня 2006 року близько 18 години 40 хвилин ОСОБА_2,  перебуваючи в стані

алкогольного сп'яніння,  на територія пустиря між другим і четвертим Таврійськими

мікрорайонами м.  Херсона ,  застосовуючи насилля ,  що не є небезпечним для життя і

здоров»я,  відкрито викрав майно ОСОБА_6 на суму 375 гривень.

В апеляціях

адвокатОСОБА_1 вказує,  що органами досудового слідства і судом не наведено переконливих доказів,  які підтверджували б причетність ОСОБА_2на вчинення нападів наОСОБА_3 і ОСОБА_5,  а також застосування ним погрози насилля ,  що є небезпечним для життя і здоров'я щодо потерпілого ОСОБА_4 Просить виправдати засудженого за цими епізодами у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні вказаних злочинів,

засуджений ОСОБА_2 посилається на суперечливість перевірених в суді доказів,  на які послався суд у вироку при засудженні його за напади на неповнолітньогоОСОБА_3 і ОСОБА_5. При ньому суд не прийняв до уваги ряд доказів,  які мають істотне значення для справа. Зокрема,  наявність у нього алібі непричетності до нападу на ОСОБА_5. Просить по вказаних епізодах обвинувачення вирок скасувати і пом'якшити призначене йому покарання.

Прокурор,  який приймав участь при розгляді справи в суді,  подав на вирок апеляцію. Однак,  на час розгляду справи,  від своїх вимог відмовився.

Заслухавши прокурора про залишення вироку без зміни,  адвоката ОСОБА_1,  який просив задовольнити подані ним і засудженим апеляції,  перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій,  колегія суддів вважає,  що апеляції не підлягають задоволенню.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2у вчиненні при вказаних у вироку обставинах розбою щодо потерпілихОСОБА_3,  ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується перевіреними в суді доказами.

Так ,  потерпілийОСОБА_3. на досудовому слідстві і в суш' прямо вказав на ОСОБА_2 як особу,  яка,  погрожуючи металевим заточеним предметом,  змусив віддати йому мобільний телефон. Погрозу насиллям небезпечним для життя він сприймав як реальну. За перебігом незначного часу після злочину працівники міліції пред'являли йому засудженого для впізнання в числі інших осіб і він зразу його впізнав.

3

Пояснення потерпілого щодо обставин пред'явлення йому для впізнання ОСОБА_2 підтверджуються даними протоколу ( а. с.  45). Ця слідча дія проводилася відповідно до вимог кримінально - процесуального законодавства.

Потерпіла ОСОБА_5 послідовно стверджувала,  що саме раніше не знайомий їй ОСОБА_2 напав на неї. Перед нападом вона його добре роздивилася,  а потім і впізнала у відділі міліції як по зовнішності так по голосу. Під час нападу ОСОБА_2 душив її за шию з великою силою. Свої пояснення потерпіла підтвердила на очній ставці з ОСОБА_2им ( а. с 209-210).

Потерпілий ОСОБА_4 показав,  що ОСОБА_2 розбив пляшку і ,  демонструючи її осколки,  змусив його передати йому мобільний телефон.

Суд обґрунтовано визнав покази потерпілих такими,  що відповідають дійсності. Підстав сумніватися у їх достовірності у суду не було так як пояснення потерпілих послідовні,  із самого початку проведення досудового слідства і до розгляду справи в суді вони вказували саме на ОСОБА_2,  як особу,  що заволоділа їх майном.

Пояснення потерпілих спростовують доводи апеляцій засудженого та адвоката щодо непричетності ОСОБА_2 до нападу наОСОБА_3 і ОСОБА_5 та відсутності реальної погрози для життя і здоров»я потерпілого ОСОБА_4 при викрадення його майна.

Судом перевірялися доводи засудженого щодо наявності у нього алібі і,  що саме на час вчинення злочинів відносноОСОБА_3а і ОСОБА_5 він перебував в іншому місці. Самі пояснення ОСОБА_2 з цього приводу суперечливі. Суд обґрунтовано дав оцінку і поясненням свідків ОСОБА_7,  ОСОБА_8таОСОБА_9 ,  визнавши їх такими,  що не заслуговують уваги так як вони спростовуються іншими доказами. Сам засуджений зразу стверджував,  що на час нападу наОСОБА_3 він перебував в м.  Цюруганську у своєї співмешканки,  а потім почав заявляти що перебував в квартирі матері. Після такої заяви була допитана ОСОБА_2. Однак вона не могла пояснити своє переконання чому саме у вказані дні її син перебував дома,  а перебіг інших днів в той же період часу вона не пам'ятає. Крім того,  у вказані дні вона перебувала на роботі.

Таким чином,  колегія суддів вважає,  що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про вчинення ОСОБА_2им розбою щодоОСОБА_3а,  ОСОБА_4а і ОСОБА_5. Дії засудженого кваліфіковані судом правильно.

При призначенні ОСОБА_2у покарання у виді позбавлення волі суд дотримався вимог  ст.  65 КК України. При цьому суд врахував як обставини,  що обтяжують так і пом'якшують покарання.

З оглядом на викладене і керуючись  ст.  ст.  365, 366 КПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА

Апеляції адвоката ОСОБА_1 і засудженого ОСОБА_2залишити без задоволення,  а вирок Суворовського районного суду м.  Херсона від 6 червня 2008 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.