Справа № 11a-1069/2008
Головуючий в 1 ін ст. : Стамбула М. І.
Категорія: розгляд подання про приведення вироку у відповідність
з чинним законодавством
Доповідач : Жила І.Е.
УХВАЛА
іменем України
4 листопада 2008 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого судді: Червоненка В.Я.
суддів: Калініченка І.С. , Жили І.Е. з участю прокурора: Литвиненка О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову місцевого Дніпровського районного суду М. Херсона від 12.08.2008р.,
встановила:
Цією постановою задоволено подання начальника Херсонської виправної колонії №61 УДДУ ПВП в Херсонській області, а вирок щодо:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Димитров Донецької області, українця, гр-на України, засудженого 10.10.05р. апеляційним судом Донецької області за ст. 115 ч.1 КК України на 14 років позбавлення волі, за ст. ст. 15-115 ч.2 п.13 КК України на 15 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі,
змінений, а саме: з резолютивної частини вироку виключено покарання за ст. ст. 15-115 ч.2 п.13 КК України у виді 15 років позбавлення волі. Призначено покарання за ст. ст. 15-115 ч.2 п.13 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 14 років позбавлення волі. В решті внрок залишений без змін.
Свою постанову суд мотивував там, що з 7.05.08р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності", за яким статтю
2
68 КК України доповнено п. 3, відповідно до якого за вчинення замаху на злочин строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України. З урахуванням того, що згідно зі ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, в тому числі на осіб, які відбувають покарання, тому суд привів вирок щодо ОСОБА_1. у відповідність з новим Законом.
В апеляції засуджений вказує на те, що суд за сукупністю злочинів знизив йому покарання лише на один рік не врахувавши, що він свою вину усвідомив, про вчинене сильно переживає, захворів на туберкульоз. Просить постанову суду змінити, зменшивши йому покарання більше ніж на один рік та змінивши йому вид виправної колонії.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 70 ч.1 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Отже, відповідно до вказаного закону, остаточне покарання за сукупністю злочинів не може бути меншим за найсуворіше покарання, призначене за конкретний злочин в цій сукупності, тобто в даному випадку не може бути меншим ніж 14 років позбавлення волі.
Таким чином, після приведення вироку суду в частині призначення покарання за ст. ст. 15-115 ч.2 п.13 КК України у відповідність з вимогами ст. ст. бЗ, 5 КК України, суд правомірно на підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначив ОСОБА_1 покарання у виді 14 років позбавлення волі.
При таких обставинах, доводи апелянта щодо зменшення строку покарання за сукупністю злочинів - є безпідставними.
Апеляція в частині вимог щодо зміни засудженому виду виправної колонії розглянута бути не може, оскільки це не входить в компетенцію даного судового розгляду.
Разом з тим, судом за ст. ст. 15-115 ч.2 п.13 КК України одночасно з основним покаранням безпідставно призначено додаткове покарання у виді конфіскації всього особистого майна засудженого. За вказаний злочин санкція кримінального закону не передбачає конфіскації майна, до того ж суд при приведенні вироку у відповідність з чинним законодавством, як то передбачено ст. 5 КК України - не вправі погіршувати становище засудженого, атому на підставі ст. 365 КПК України з постанови має бути виключено додаткове покарання.
В решті
Постанова суду має бути залишена без змін.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
3
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
На підставі ст. 365 КПК України постанову місцевого Дніпровського районного суду н.Херсона від 12.08.2008р. щодо ОСОБА_1 змінити, виключивши з її резолютивній частини призначення за ст. ст. 15-115 ч.2 п.13 КК України додаткового покарання у виді конфіскації всього особистого майна засудженого.
В решті постанову залишити без змін.