Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 2-67/11

Провадження № 2/73/11

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2011 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

Головуючого судді ІІІимон Л.С.

при секретарі Мельник Ж.А.

за участю позивача

розглянувши в судовому засіданні в м.Коростишеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної нотаріальної контори м.Коростишева, за участі третьої особи - Садівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТА Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний дядько позивача - ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина на все належне на праві власності майно. В зв'язку з тим, що оскільки проживав окремо від спадкодавця, однак доглядав померлого дядька до дня смерті, через відсутність коштів для оплати послуг, необізнаність в законодавстві вчасно протягом бій місяців з дня відкриття спадщини до нотаріальної контори не звернувся, просить винести рішення про визначення йому додаткового строку для прийняття цієї спадщини, Крім того, зазначає в позові, що рішенням Коростишівського районного суду від 15.09.2010р. його було визнано спадкоємцем.

В судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримав, просить їх задовольнити з наведених підстав.

Представник відповідача ради в судове засідання не з'явився, завідуюча Коростишівською Державною нотаріальною конторою направила на адресу суду заперечення від 17.11.201 Ороку, в яких просить справу розглядати за відсутності представника, позовні вимоги не визнаються, оскільки позивач не являється спадкоємцем ні першої, ні другої черги за законом, а спадкодавцем не складено на його ім'я заповіт, тому він не має права спадкувати після ОСОБА_2. згідно положень ЦК УРСР 1963р., просить в позові відмовити.

Залучена ухвалою суду в якості третьої особи Садівська сільська рада в судове засідання представника не направила, сільський голова надіслав суду заяву від 11.01.2011р. з клопотанням проводити розгляд справи за його відсутності, позов визнає.

Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що даний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні достовірно встановлено те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 04.12.2009р., і після його смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 4,28га, на яку померлому було видано сертифікат на земельну частку (пай), що підтверджується довідкою від 05.02.2010р.

Згідно довідки державного нотаріуса Коростишівської державної нотаріальної контори №97\01-14 від 01.02.201 Ороку, після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась, інформація щодо заповіту відсутня.

Рішенням Коростишівського районного суду від 15.09.2010р. встановлено факт родинних стосунків і визнано те, що померлий ОСОБА_2 є рідним дядьком ОСОБА_1

Позивач просить задовольнити вимоги, посилаючись на ст.ст. 1258,1272 ЦК України.

Згідно Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, його норми застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2004р. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» також роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004р. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963р., в тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004р., спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Отже, в даному випадку застосуванню підлягають норми ЦК УРСР, а не ЦК України як це вказано позивачем.

Згідно ст..524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом; якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Статтею 529 закону передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. Стаття 530 визначає, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга). До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства (ст..53 1).

Таким чином, згідно приписів ЦК УРСР племінники, яким є померлому ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1, не входять до кола спадкоємців за законом; заповіт відсутній, в зв'язку із викладеним не можуть бути задоволені вимоги про визначення додаткового строку прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. Прикінцевими і перехідними положеннями ЦК

України, ст..ст.524,529,530,53 І ЦК УРСР та ст.ст. 10,1 1,60,209,212,213,215

ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Державної нотаріальної контори м.Коростишева, за участі третьої особи - Садівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну^ скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії нього рішення.

Суддя Л.С. Шимон