ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

______________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року

м. Харків

справа № 2-747/11

провадження № 22-ц/818/1142/23

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Тичкової О.Ю.

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Тітченко О.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю  «ФК «Форінт»

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» та ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року у складі судді Аркатової К.В.,-

УСТАНОВИВ:

У березні 2010 року ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» ( надалі Банк) звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами після збільшення яких просило стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за Генеральною кредитною угодою №07-01-90-08 від 12.05.2008 року: укладеними в її рамках кредитними договорами №010-2/07-01-0421-08 від 12.05.2008 року у сумі 732 421,60 доларів США (в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ становить 5 854 245,82 гривень), №010-2/07-01-0422-08 від 12.05.2008 року у сумі 136 101,25 доларів США (в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ становить 1 087 857,33 гривень), №010-2/07-01-0811-08 від 31.10.2008 року у сумі 1 744 007,45 гривень, №010-2/07-01-0812-08 від 31.10.2008 року у сумі 534 516,18 гривень, а всього у сумі 9 220 626,78 гривень. Також просило стягнути з ОСОБА_4 за кредитним договором №010-2/07/1-905-07 від 10.08.2007 року – 155 660,97 доларів США, що в перерахунку на національну валюту становить 1 244 198,14 гривень.

В обґрунтування позовних вимог Банк посилався на те, що 12.05.2008 між ним та ОСОБА_4 укладено Генеральну кредитну угоду №07-01-90-08, відповідно до якої укладено кредитні договори : №010-2/07-01-0421-08 від 12.05.2008 ; №010-2/07-01-0422-08 від 31.10.2008; №010-2/07-01-0811-08 від 31.10.2008 та № 010-2/07-01-0812-08 від 31.10.2008. Також 10.08.2007 між Банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №010-2/07/1-905-07. В подальшому до Генеральної кредитної угоди та кредитних договорів вносились зміни шляхом укладання додаткових угод. На умовах кредитного договору №010-2/07-01-0421-08 від 12.05.2008 позичальнику громадянину України ОСОБА_4 надано кредит у сумі 571 400,00 доларів США строком по 12.05.2018 року з встановленою процентною ставкою 14,5% річних. На умовах кредитного договору №010-2/07-01-0422-08 від 12.05.2008 позичальнику фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 надано кредит у сумі 90 000,00 доларів США строком по 12.05.2018 року з встановленою процентною ставкою 14,5% річних. На умовах кредитного договору №010-2/07-01-0811-08 від 31.10.2008 позичальнику фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 надано кредит у сумі 3 636 160,00 гривень з встановленою процентною ставкою 21,5% річних. На умовах кредитного договору №010-2/07-01-0812-08 від 31.10.2008 позичальнику громадянину України ОСОБА_4 надано кредит у сумі 314 340,00 гривень з встановленою процентною ставкою 21,5% річних. На умовах кредитного договору №010-2/07/1-905-07 від 10.08.2007 позичальнику громадянину України ОСОБА_4 надано кредит у сумі 245 000,00 доларів США строком по 25.07.2022 з встановленою процентною ставкою 12,5%. В забезпечення виконання зобов`язань за Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами, укладеними у відповідності до угоди, 12.05.2008 з громадянином України ОСОБА_2 укладено договір поруки №07-01-90/3-08, також укладено договір поруки №07-01-90/2-08 з громадянкою України ОСОБА_3 . Взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та процентів у відповідності до Генеральної кредитної угоди та кредитних договорів Позичальник не виконував у зв`язку з чим виникла заборгованість перед Банком, що стало підставою звернення до суду.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.10.2013 стягнуто солідарно на користь АТ “Райффайзен Банк Аваль” з ОСОБА_4 (як фізичної особи та фізичної особи-підприємця), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму заборгованості за Генеральною кредитною угодою №07-01-90-08 від 12.05.2008: за кредитним договором №010-2/07-01-0421-08 від 12.05.2008 в сумі 659 240,59 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 476 254,17 доларів США, сума заборгованості за відсотками 182 986,42 доларів США; за кредитним договором №010-2/07-01-0422-08 від 12.05.2008 в сумі 118 266,07 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 86165,77 доларів США, сума заборгованості за відсотками 32100,30 доларів США; за кредитним договором №010-2/07-01-0811-08 від 31.10.2008 в сумі 1527311,31 гривень, де сума заборгованості за кредитом 986461,30 гривень та сума заборгованості за відсотками 540850,01 гривень; за кредитним договором №010-2/07-01-0812-08 від 31.10.2008 в сумі 473688,15 гривень, де сума заборгованості за кредитом 312243,74 гривень, сума заборгованості за відсотками 161444,41 гривень, а всього у сумі 8215610,20 гривень (вісім мільйонів двісті п`ятнадцять тисяч шістсот десять гривень 20 коп.). Стягнуто на користь АТ Райффайзен Банк Аваль з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором №010-2/07/1-905-07 від 10.08.2007 у сумі 197051,67 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_4 (як фізичної особи та фізичної особи-підприємця), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ “Райффайзен Банк Аваль” судові витрати у сумі 566,67 гривень та 40 гривень з кожного.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» у виконавчому провадженні за рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 09.10.2013 по цивільній справі № 2-747/11 (2/638/47/13).

У листопаді 2021 року ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся із заявою про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.10.2013 по справі № 2-747/11 за нововиявленими обставинами, в якій просить переглянути вказане рішення суду з нововиявленими обставинами, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_2 не приймав участі під час розгляду справи та не отримував жодної кореспонденції у справі, оскільки на момент розгляду справи та після цього фактично не проживав за вказаною у позові адресою. ОСОБА_2 не був присутній під час проголошення рішення суду від 09.10.2013, його представник ознайомився з матеріалами справи лише 01.04.2021. За результатами ознайомлення було виявлено що додаткові угоди від 13.07.2009 до кредитних договорів ОСОБА_2 не підписував тому він звернувся ОСОБА_3 , яка в свою чергу знайшла оригінали вказаних договорів та додаткових угод. В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області із заявою про вчинення шахрайства. В рамках кримінального провадження за ст.190 КК України проведена почеркознавча експертиза, яка констатувала, що підписи у додаткових угодах не належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Заявник вважає вказані обставини підроблення його та ОСОБА_3 підписів у додаткових угодах до кредитних договорів нововиявленими обставинами, а саме такими, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, але не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі ОСОБА_2 на час розгляду справи.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2021 року клопотання представника ОСОБА_2 задоволено, поновлено ОСОБА_2 строк на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.10.2013, відкрито провадження у справі та призначений розгляд справи по суті ( т. 4 а.с. 32 – 33).

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 у задоволені клопотання ТОВ « Форінт» про закриття провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовлено ( т. 5 а.с. 53 - 54).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.10.2013 скасоване і ухвалене нове судове рішення яким позовні вимоги Банку задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 (як фізичної особи та фізичної особи-підприємця), ОСОБА_3 на користь АТ “Райффайзен Банк Аваль” суму заборгованості за Генеральною кредитною угодою №07-01-90-08 від 12.05.2008: за кредитним договором №010-2/07-01-0421-08 від 12.05.2008 в сумі 659 240,59 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 476 254,17 доларів США, сума заборгованості за відсотками 182 986,42 доларів США; за кредитним договором №010-2/07-01-0422-08 від 12.05.2008 в сумі 118 266,07 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 86165,77 доларів США, сума заборгованості за відсотками 32100,30 доларів США; за кредитним договором №010-2/07-01-0811-08 від 31.10.2008 в сумі 1527311,31 гривень, де сума заборгованості за кредитом 986461,30 гривень та сума заборгованості за відсотками 540850,01 гривень; за кредитним договором №010-2/07-01-0812-08 від 31.10.2008 в сумі 473688,15 гривень, де сума заборгованості за кредитом 312243,74 гривень, сума заборгованості за відсотками 161444,41 гривень, а всього у сумі 8215610,20 гривень (вісім мільйонів двісті п`ятнадцять тисяч шістсот десять гривень 20 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь АТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитним договором №010-2/07/1-905-07 від 10.08.2007 у сумі 197051,67 доларів США.

Стягнуто з ОСОБА_4 (як фізичної особи та фізичної особи-підприємця), ОСОБА_3 на користь АТ “Райффайзен Банк Аваль” судові витрати у сумі 566,67 гривень та 40 гривень з кожного.

В іншій частині позову — відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ТОВ «ФК «Форінт» подало апеляційну скаргу в якій просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Скарга містить заперечення на ухвали суду від 18.11.2021 та від 28.04.2023 та обґрунтована тим, що суд в супереч вимог п. 1 ч. 2 ст. 424 та ч. 3 ст. 424ЦПК України поновив ОСОБА_2 присічний строк на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, який сплив ще 20.10.2016 та не підлягав поновленню. Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_2 діє вочевидь недобросовісно, завідомо умисно змінює позицію у справі та намагається уникнути виконання чинного рішення суду. Судом переглянуте за нововиявленими обставинами рішення яке набуло чинності понад 8 (восьми) років тому та про яке заявнику було достеменно було відомо ще у 2013 року. Підстави на які посилався ОСОБА_6 як на нововиявлені, не є таким у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України. Висновки суду про припинення поруки ОСОБА_6 згідно з ч. 1 ст.559 ЦК України зроблені без належного дослідження доказів, в тому числі умов кредитних договорів та додаткових угод до них якими п. 1.9. ч. 2 всіх чотирьох договорів кредиту викладений у новій редакції, а саме змінений порядок пред`явлення позичальнику вимоги про дострокове погашення кредиту у разі порушення умов договору про його повернення. Оскільки вказані положення не містять жодних посилань та/або умов, які б могли свідчити про збільшення обсягу відповідальності поручителя, зокрема, зміни розміру процентів за основними зобов`язаннями і строків їх сплати, строків повернення кредитних коштів, чи зміни нарахування пені, штрафів, суд безпідставно вважав що їх укладення за відсутності волевиявлення ОСОБА_6 є підставою для припинення поруки та має істотне значення для перегляду рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.10.2013 за нововиявленими обставинами.

Тому апелянт просив ухвали суду від 18.11.2021 та 28.04.2023 скасувати з закриттям провадження у справі та скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.04.2023, прийнявши нове яким в задоволені заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовити.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 як солідарного боржника на користь Банку суми заборгованості за кредитними договорами та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Банку до ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що під час ухвалення рішення від 28.04. 2023 суд не повно з`ясував обставини у справі не надав належної оцінки доказам , що були надані ОСОБА_2 та підтверджують, що факт підроблення підпису на додаткових угодах до кредитних договорів, укладених на виконання Генеральної кредитної угоди №07-01-90-08 від 12 травня 2008 року та договорів поруки, мав місце не лише стосовно ОСОБА_2 , але також і стосовно ОСОБА_3 .. Тому порука ОСОБА_3 у спірних правовідносинах припинилась, що є підставою для відмови у задоволені позову Банку до неї.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» Захар Турутя, який діє в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилалась на те, що суд ухавлив законне та обгруноване рішення, оскільки повідомлені ОСОБА_2 обставини перегляду рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.10.2013 по справі № 2-747/11 є істотними для правильного вирішення справи тому є нововиявленими. Зміст додаткових угод, що містить підроблені підписи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час розгляду справи № 2-747/11 судом не досліджувались. Про вчинення зазначених угод ОСОБА_2 відомо не було. Зазначеними угодами були встановлені додаткові підстави для пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а також скорочення строк виникнення у Банку права на дострокове розірвання кредитних договорів. Тому суд дійшов обґрунтованого висновку про припинення поруки ОСОБА_2 внаслідок укладення вищезазначених угод без згоди поручителя ( т.5 а.с. 147 – 153).

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» Захар Турутя, який діє в інтересах ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без з задоволення, а рішення суду - без змін. Посилається на те, що суд повно та всебічно встановив обставини у справі та ухвалив рішення що відповідає вимогам закону. Доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог процесуального та матеріального права є необґрунтованим та спростовуються доказами що містяться в матеріалах справи. Справу № 2-747/11 було розглянуто за відсутності ОСОБА_2 , без належного повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду, рішення суду на його адресу направлено не було. Додатковими угодами до кредитних договорів, які ОСОБА_2 не підписував було збільшено обсяг його відповідальності, що є безумовною підставою для припинення поруки з 13 липня 2009 року ( т.5 а.с. 160 – 165).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 ТОВ «ФК «Форінт зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки зазначені в ній доводи не відповідають обставинам у справі. Положення додаткових угод до кредитних договорів не містять жодних посилань та / або умов, які б могли свідчити про збільшення обсягу відповідальності поручителя, зокрема, зміни розміру процентів за основним зобов`язанням і строків їх сплати, строків повернення кредитних коштів чи зміни нарахування пені штрафів. Вимога щодо дострокового повернення кредитних коштів ніяким чином не може збільшувати обсяг відповідальності поручителя, оскільки відбувається дострокове стягнення визначеного основного зобов`язання.

Частиною 3 ст. 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Таким чином, нововиявленими обставинами за своєю суттю є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (частина друга статті 423 ЦПК України).

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Стаття 429 ЦПК України унормовує розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; за змістом частини другої цієї статті суд розглядає справу за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами може бути переглянуте на загальних підставах ( ч.7 ст.429 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.

Таким чином ЦПК України не передбачено повноважень суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції і постановляти нове судове рішення з приводу розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення суду, відмовляти у її задоволенні (залишати без задоволення), тобто розглядати таку заяву по суті, оскільки це є компетенцією суду, судове рішення якого переглядається.

Суд апеляційної інстанції наділений правом за результатами апеляційного перегляду скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення по суті спору.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367, 417 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ТОВ «ФК «Форінт» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч.1, частин 2, 4 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Задовольняючи частково заяву відповідача про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.10.2013 за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що обставина, на яку посилається заявник, а саме не належність йому підпису у додаткових угодах, на підставі яких збільшився обсяг поруки за кредитним договором, є істотною для справи обставиною, що не була встановлена судом та не були і не могла бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Таким чином зазначена обставина є нововиявленою обставиною у справі. Тому наявні підстави для задоволення позовних вимог Банку частково.

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма права та обов`язками є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 (як фізичною особою та фізичною особою-підприємцем) укладено Генеральну кредитну угоду №07-01-90-08. У відповідності до Генеральної кредитної угоди 12.05.2008 року укладено кредитний договір №010-2/07-01-0421-08, 12.05.2008 кредитний договір №010-2/07-01-0422-08 31.10.2008 кредитний договір №010-2/07-01-0811-08, 31.10.2008 кредитний договір №010-2/07-01-0812-08.

Також 10.08.2007 між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 укладено кредитний договір №010-2/07/1-905-07.

В подальшому до Генеральної кредитної угоди та кредитних договорів вносились зміни шляхом укладання додаткових угод.

На умовах кредитного договору №010-2/07-01-0421-08 від 12.05.2008 позичальнику громадянину України ОСОБА_4 надано кредит у сумі 571400 доларів США строком по 12.05.2018 з встановленою процентною ставкою 14,5% річних.

На умовах кредитного договору №010-2/07-01-0422-08 від 12.05.2008 позичальнику фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 надано кредит у сумі 90000 доларів США строком по 12.05.2018 року з встановленою процентною ставкою 14,5% річних.

На умовах кредитного договору №010-2/07-01-0811-08 від 31.10.2008 позичальнику фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 надано кредит у сумі 3 636 160 гривень з встановленою процентною ставкою 21,5% річних.

На умовах кредитного договору №010-2/07-01-0812-08 від 31.10.2008 позичальнику громадянину України ОСОБА_4 надано кредит у сумі 314 340 гривень з встановленою процентною ставкою 21,5% річних.

На умовах кредитного договору №010-2/07/1-905-07 від 10.08.2007 позичальнику громадянину України ОСОБА_4 надано кредит у сумі 245 000 доларів США строком по 25.07.2022 року з встановленою процентною ставкою 12,5%.

Ухвалою суду від 07.11.2012 року по справі призначено судову економічну експертизу, висновками якої підтверджено нараховану позивачем заборгованість за кредитними договорами, укладеними між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 (як фізичною особою та фізичною особою-підприємцем):

сума заборгованості за кредитними коштами, отриманими у відповідності до Генеральної кредитної угоди №07-01-90-08 від 12.05.2008 року становить:

- за кредитним договором №010-2/07-01-0421-08 від 12.05.2008 року – 476 254,17 доларів США;

- за кредитним договором №010-2/07-01-0422-08 від 12.05.2008 року – 86 165,77 доларів США;

- за кредитним договором №010-2/07-01-0811-08 від 31.10.2008 року – 986 461,30 гривень;

- за кредитним договором №010-2/07-01-0812-08 від 31.10.2008 року – 312 243,74 гривень.

сума заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, отриманими у відповідності до Генеральної кредитної угоди №07-01-90-08 від 12.05.2008 року становить:

- за кредитним договором №010-2/07-01-0421-08 від 12.05.2008 року – 182 986,42 доларів США;

- за кредитним договором №010-2/07-01-0422-08 від 12.05.2008 року – 32 100,30 доларів США;

- за кредитним договором №010-2/07-01-0811-08 від 31.10.2008 року – 540 850,01 гривень;

- за кредитним договором №010-2/07-01-0812-08 від 31.10.2008 року – 161 444,41 гривень.

За кредитним договором №010-2/07/1-905-07 від 10.08.2007 року:

- загальна сума основного боргу – 137 387,92 доларів США;

- заборгованість за відсотками – 59 663,75 доларів США.

Таким чином, висновками судової економічної експертизи підтверджено загальну заборгованість боржника перед позивачем у розмірі:

- за кредитним договором №010-2/07-01-0421-08 від 12.05.2008 року – 659 240,59 доларів США;

- за кредитним договором №010-2/07-01-0422-08 від 12.05.2008 року – 118 266,07 доларів США;

- за кредитним договором №010-2/07-01-0811-08 від 31.10.2008 року – 1 527 311,31 гривень;

- за кредитним договором №010-2/07-01-0812-08 від 31.10.2008 року – 473 688,15 гривень.

- за кредитним договором №010-2/07/1-905-07 від 10.08.2007 року – 197 051,67 доларів США.

В забезпечення виконання зобов`язань за Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами, укладеними у відповідності до угоди, 12.05.2008 року з громадянином України ОСОБА_2 укладено договір поруки №07-01-90/3-08, також укладено договір поруки №07-01-90/2-08 з громадянкою України ОСОБА_3

Таким чином, поручителями за генеральною кредитною угодою є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Договорами поруки (п.п. 1.1.-1.3, 2.1-2.4, 3.1.) передбачено, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед Банком відповідати по зобов`язанням боржника ОСОБА_4 , які виникають з умов генеральної кредитної угоди №07-01-90-08 від 12.05.2008 року та кредитних договорів, укладених у відповідності до Угоди, в тому числі усіх додаткових угод до кредитних договорів і до Угоди, які можуть бути укладені у майбутньому, що укладено між кредитором та боржником, а саме: повернути кредитні кошти, проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у порядку, передбачених кожним Кредитним договором, а також виконати інші умови Угоди та кожного з кредитних договорів в повному обсязі.

Сторони договорів поруки встановили, що зобов`язання Поручителів перед Банком є безумовними і інших умов, крім передбачених цими договорами та вказаними в п.1.2. Угодою та Кредитними договорами, - не потребують.

Сторонами договорів поруки встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов`язань по Угоді та/або Кредитним договорам та/або Кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед Банком на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності ч.1, 2 ст. 554 ЦК України.

За змістом додаткової угоди №2 від 13.07.2009 до Кредитного договору №010-2/07-01-0422-08 від 12.05.2008; додаткової угоди №7 від 13.07.2009 до Кредитного договору №010-2/07-01-0421-08 від 12.05.2008; додаткової угода №2 від 13.07.2009 до Кредитного договору №010-2/07-01-0811-08 від 31.10.2008; додаткової угоди №3 від 13.07.2009 до Кредитного договору №010-2/07-01-0812-08 від 31.10.2008 ( надалі Додаткові угоди) внесено зміни у наступній редакції: «1.9. Кредитор вправі припинити видачу кредитних коштів та/або пред`явити Позичальнику вимогу про дострокове погашення Кредиту у разі:

1.9.1. Настання хоча б однієї з обставин, визначених у пункті 1.4.1.6. цього Договору, якщо Сторони протягом 30 календарних днів з дати письмового повідомлення Кредитора, зазначеного у пункті 1.9.9. Договору, не : клали додаткову угоду до цього Договору про повий розмір процентної ставки;

1.9.2. У випадку прострочення Позичальником більш ніж на 30 календарних днів строків погашення Кредиту або порушення цих строків менш ніж на 30 календарних днів, але більше трьох разів протягом останніх дванадцяти місяців;

1.9.3. Порушення умов цільового використання Кредиту згідно пункту 2 Частини №1 Договору;

1.9.4. Порушення Позичальником засвідчень і гарантій згідно пункту 1.12. Частини №2 Договору;

1.9.5. Порушення Позичальником обов`язків, встановлених пунктами 1.З., 1.5., 1.6., 2.3. Частини №2 цього Договору;

1.9.6. Порушення Позичальником/Поручителем своїх обов`язків за Договором застави/поруки;

1.9.7. Припинення з будь-яких підстав Договору забезпечення, або визнання його недійсним, або неможливість звернення стягнення на Предмет застави з будь-яких причин незалежно від наявності/відсутності вини Позичальника;

1.9.8. Істотне погіршення стану платоспроможності / кредитоспроможності Позичальника (визначається за методикою Кредитора порівняно з датою укладання цього Договору), яке створює загрозу непогашеная або невчасного погашення Кредиту.

Настання вищевказаних обставин розглядається Сторонами як істотне порушення умов цього Договору.

1.9.9. Якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у цій статті, він повідомляє про це Позичальника иєняхом направлення письмового повідомлення.

У випадку, якщо письмове повідомлення Кредитора містить вимогу про дострокове повне або часткове погашення Боргових зобов 'язань Позичальника за цим Договором, строк виконання зазначених в такому повідомленні зобов`язань Позичальника вважається таким, що закінчився, на 31 (тридцять перший) календарний день з дня направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення. У разі невиконання Позичальником цієї вимоги Кредитор має право звернути стягнення за Договором забезпечення, пред 'явити вимогу Поручителю та вжити інші заходи для стягнення заборгованості з Позичальника за цим Договором, які не суперечать чинному законодавству України».

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.10.2013 стягнуто солідарно на користь АТ “Райффайзен Банк Аваль” з ОСОБА_4 (як фізичної особи та фізичної особи-підприємця), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму заборгованості за Генеральною кредитною угодою №07-01-90-08 від 12.05.2008: за кредитним договором №010-2/07-01-0421-08 від 12.05.2008 в сумі 659 240,59 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 476 254,17 доларів США, сума заборгованості за відсотками 182 986,42 доларів США; за кредитним договором №010-2/07-01-0422-08 від 12.05.2008 в сумі 118 266,07 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 86165,77 доларів США, сума заборгованості за відсотками 32100,30 доларів США; за кредитним договором №010-2/07-01-0811-08 від 31.10.2008 в сумі 1527311,31 гривень, де сума заборгованості за кредитом 986461,30 гривень та сума заборгованості за відсотками 540850,01 гривень; за кредитним договором №010-2/07-01-0812-08 від 31.10.2008 в сумі 473688,15 гривень, де сума заборгованості за кредитом 312243,74 гривень, сума заборгованості за відсотками 161444,41 гривень, а всього у сумі 8215610,20 гривень (вісім мільйонів двісті п`ятнадцять тисяч шістсот десять гривень 20 коп.). Стягнуто на користь АТ Райффайзен Банк Аваль з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором №010-2/07/1-905-07 від 10.08.2007 у сумі 197051,67 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_4 (як фізичної особи та фізичної особи-підприємця), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ “Райффайзен Банк Аваль” судові витрати у сумі 566,67 гривень та 40 гривень з кожного.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» у виконавчому провадженні за рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 09.10.2013 по цивільній справі № 2-747/11 (2/638/47/13).

17.04.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Харківській області Панюковою О.О. було відкрито виконавче провадження № 43031207 щодо боржника ОСОБА_2

08.12.2017 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова у справі №2-747/11 змінено стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Форінт» у виконавчому провадженні за рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.10.2013 у справі № 2-747/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У період 2017-2020 роках, у межах вказаних трьох виконавчих провадженнях, на виконання рішення суду від 09.10.2013 у справі № 2-747/11, було стягнуто частково борг у загальному розмірі 110 690,83 грн.

Також, матеріалами справи  №2-747/11 підтверджується та було встановлено судом апеляційної інстанції в ухвалі від 23.04.2021, що ОСОБА_2 не тільки був особисто обізнаний про розгляд судом даної справи, а ще й приймав в ній активну участь, подаючи різні заяви та клопотання, та належним чином уповноважував різних осіб на представництво його інтересів в суді, один з яких 09.12.2013 отримав копію оскаржуваного рішення суду ( т. 3 обкладинка справи).

У постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №922/1474/21 встановлені обставини ухилення боржника ( ОСОБА_2 ) від виконання рішення суду від 09.10.2013.

Як на підставу перегляду рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.10.2013 ОСОБА_2 посилався висновку судово - почеркознавча експертиза , згідно якої від 12.10.2021 проведеної у кримінальному провадженні згідно якого підписи від імені Безбородих у додаткових угодах до кредитного договору № 010-2/07-01-0811-08 від 31.10.2008 виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою (особами). Підписи від імені ОСОБА_2 в додаткових угодах до вказаного кредитного договору виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою (особами). Зазначає, що ці обставини не були йому відомі під час розгляду справи судом першої інстанції.

Згідно ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що у разі якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (належне виконання).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що у разі, якщо Позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором передбачений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно зі статтею 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1 ст.559 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, закон пов`язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов`язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зміною будь-яких інших умов основного договору.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом Додаткових  угод  до кредитних договорів  були внесені зміни, що полягали, у викладенні п. 1.9. ч. 2 Договорів кредиту № 010-2/07-01-0422-08 від 12 травня 2008 року у новій редакції щодо права кредитора припинити видачу кредитних коштів та/або пред`явити позичальнику вимогу про дострокове погашення, з зазначенням підстав.

Так згідно п. «1.9. Кредитор вправі припинити видачу кредитних коштів та/або пред`явити Позичальнику вимогу про дострокове погашення Кредиту у разі:

1.9.1. Настання хоча б однієї з обставин, визначених у пункті 1.4.1.6. цього Договору, якщо Сторони протягом 30 календарних днів з дати письмового повідомлення Кредитора, зазначеного у пункті 1.9.9. Договору, не : клали додаткову угоду до цього Договору про повий розмір процентної ставки;

1.9.2. У випадку прострочення Позичальником більш ніж на 30 календарних днів строків погашення Кредиту або порушення цих строків менш ніж на 30 календарних днів, але більше трьох разів протягом останніх дванадцяти місяців;

1.9.3. Порушення умов цільового використання Кредиту згідно пункту 2 Частини №1 Договору;

1.9.4. Порушення Позичальником засвідчень і гарантій згідно пункту 1.12. Частини №2 Договору;

1.9.5. Порушення Позичальником обов`язків, встановлених пунктами 1.З., 1.5., 1.6., 2.3. Частини №2 цього Договору;

1.9.6. Порушення Позичальником/Поручителем своїх обов`язків за Договором застави/поруки;

1.9.7. Припинення з будь-яких підстав Договору забезпечення, або визнання його недійсним, або неможливість звернення стягнення на Предмет застави з будь-яких причин незалежно від наявності/відсутності вини Позичальника;

1.9.8. Істотне погіршення стану платоспроможності / кредитоспроможності Позичальника (визначається за методикою Кредитора порівняно з датою укладання цього Договору), яке створює загрозу непогашеная або невчасного погашення Кредиту.

Настання вищевказаних обставин розглядається Сторонами як істотне порушення умов цього Договору.

1.9.9. Якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у цій статті, він повідомляє про це Позичальника шляхом направлення письмового повідомлення.

У випадку, якщо письмове повідомлення Кредитора містить вимогу про дострокове повне або часткове погашення Боргових зобов`язань Позичальника за цим Договором, строк виконання зазначених в такому повідомленні зобов`язань Позичальника вважається таким, що закінчився, на 31 (тридцять перший) календарний день з дня направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення. У разі невиконання Позичальником цієї вимоги Кредитор має право звернути стягнення за Договором забезпечення, пред`явити вимогу Поручителю та вжити інші заходи для стягнення заборгованості з Позичальника за цим Договором, які не суперечать чинному законодавству України».

При цьому, вказані положення Додаткових угод до кредитних договорів не містять жодних посилань та/або умов, які б могли свідчити про збільшення обсягу відповідальності поручителя, зокрема, зміни розміру процентів за основними зобов`язання і строків їх сплати, строків повернення кредитних коштів, чи зміни нарахування пені, штрафів.

Порядок пред`явлення вимоги щодо дострокового повернення кредитних коштів ніяким чином не може збільшувати обсяг відповідальності поручителя, оскільки в такому разі відбувається лише дострокове стягнення кредиту (тіло) та нарахованих процентів за фактичне користування кредитом на момент пред`явлення такої вимоги, без стягнення процентів, які зазначені у графіку і розраховані на весь строк користування грошовими коштами.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, помилково вважав обставину не підписання ОСОБА_2 . Додаткових угод нововиявленою обставиною та безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення Дзержинського районного суду від 09 жовтня 2013 року у справі № №2-747/11.

Тому судова колегія відхиляє  доводи апеляційної скарги  ОСОБА_3  та  вважає, що апеляційна скарга ТОВ « Форінт» підлягає задоволенню частково, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року  належить скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ « Форінт» ( правонаступник Банку).

Суму заборгованості належить визначити з урахуванням часткового виконання рішення Дзержинського районного суду від 09 жовтня 2013 року у справі № №2-747/11 у розмірі 110690,83 грн. Тому на користь ТОВ з відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 підлягає стягненню солідарно заборгованість за Генеральною кредитною угодою № 07-01-90-08 від 12.05.2008: за кредитним договором №010-2/07-01-0421-08 від 12.05.2008 в сумі 659 240,59 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 476 254,17 доларів США, сума заборгованості за відсотками 182 986,42 доларів США; за кредитним договором №010-2/07-01-0422-08 від 12.05.2008 в сумі 118 266,07 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 86 165,77 доларів США, сума заборгованості за відсотками 32 100,30 доларів США; за кредитним договором №010-2/07-01-0811-08 від 31.10.2008 в сумі 1 527 311,31 гривень, де сума заборгованості за кредитом 986 461,30 гривень та сума заборгованості за відсотками 540 850,01 гривень; за кредитним договором №010-2/07-01-0812-08 від 31.10.2008 в сумі 473 688,15 гривень, де сума заборгованості за кредитом 312 243,74 гривень, сума заборгованості за відсотками 161 444,41 гривень та стягненню з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором №010-2/07/1-905-07 від 10.08.2007 у сумі 197 051,67 доларів США.

Судові витрати підлягають вирішенню за правилами ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги та апеляційна скарга ТОВ  «Фінансова компанія «Форінт» задоволені частково, з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» підлягають стягненню судові витрати за подання позовної заяви по 566,67 гривень та 40 гривень з кожного та за подання апеляційної скарги - по 1250 гривень та 00 копійок з кожного відповідно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 – 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (ЄДРПОУ 40658146) суму заборгованості за Генеральною кредитною угодою №07-01-90-08 від 12.05.2008 року: за кредитним договором №010-2/07-01-0421-08 від 12.05.2008 року в сумі 659 240,59 доларів США; за кредитним договором №010-2/07-01-0422-08 від 12.05.2008 року в сумі 118 266,07 доларів США ; за кредитним договором №010-2/07-01-0811-08 від 31.10.2008 року в сумі 1527311,31 гривень; за кредитним договором №010-2/07-01-0812-08 від 31.10.2008 року в сумі 473688,15 гривень, а всього у сумі 8104919,37 (вісім мільйонів сто чотири тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять) гривень 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» заборгованість за кредитним договором №010-2/07/1-905-07 від 10.08.2007 року у сумі 197 051,67 ( сто дев`яносто сім тисяч п`ятдесят один долар) США 67 центів.

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» судові витрати у сумі по 566,67 гривень та 40 гривень з кожного.

В іншій частині вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» судові витрати за подання апеляційної скарги по 1250 гривень та 00 копійок з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23.11.2023

Головуючий           О. Ю. Тичкова

Судді                О.В. Маміна

               Н.П. Пилипчук