У х в а л а

21 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Амеліна В.І., Гончара В.П., Попович  О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, компенсації втрати частини доходу, компенсації за час затримки заробітної плати при звільненні, компенсації за час затримки у призначенні пенсії та відшкодування моральної шкоди,

- за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 06 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду запорізької області від 09 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

Відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Капустинського В.А. від 13 січня 2016 року № 2/0/32-16 було проведено повторний автоматичний розподіл зазначеної справи, який визначив суддю-доповідача Попович О.В. Повторний автоматичний розподіл справи проведено у зв'язку із звільнення судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_5 з посади судді за її заявою про відставку.

18 січня 2016 року справа передана судді-доповідачу Попович О.В.

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, компенсації втрати частини доходу, компенсації за час затримки заробітної плати при звільненні, компенсації за час затримки у призначенні пенсії та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що 18 грудня 2002 року її було звільнено з роботи з посади директора Куйбишевської філії відкритого акціонерного товариства «Оранта-Січ» (далі - ВАТ «Оранта-Січ») на підставі п.3 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Рішенням Розівського районного суду Запорізької області від 01 жовтня 2004 року її було поновлено на роботі. Однак зазначене судове рішення виконано було лише у травні 2005 року і відповідач не виплатив їй середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 жовтня 2004 року по 01 травня 2005 року, що є підставою для стягнення компенсації втрати часини доходу за порушення строків виплати заробітної плати.

11 липня 2005 року позивачку було звільнено з роботи з посади директора Куйбишевської філії ВАТ «Оранта-Січ» на підставі ст. 36 КЗпП України, але відповідач не здійснив повного розрахунку при звільненні, а тому на підставі ст. 117 КЗпП України повинен сплатити середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні по день фактичного розрахунку.

Зазначені порушення трудового законодавства завдали позивачці моральні страждання за період з 2004 по 2014 роки, які вона оцінює у розмірі 2 000 грн за кожен рік.

Крім того, відповідач протягом червня - серпня 2014 року не надавав позивачці довідку про заробітну плату для пенсійного фонду та для неї, у зв'язку з чим відповідач повинен компенсувати позивачці суму пенсії, яка нею не була отримана.

Враховуючи зазначені обставини ОСОБА_4 просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 01 липня 2004 року по 01 травня 2005 року в розмірі 2 852 грн 24 коп.; компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 3 616 грн 64 коп.; середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні за період з 11 липня 2005 року до 11 грудня 2014 року у розмірі 46 219 грн 18 коп.; грошові кошти в рахунок затримки у призначенні пенсії за період з 01 червня 2014 року по 31 серпня 2014 року у розмірі 2 728 грн 65 коп., а також моральну школу у розмірі 20 000 грн.

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 06 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, ознайомившись із запереченнями на касаційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку про призначення справи до судового розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки викладені в касаційній скарзі доводи про наявність підстав для скасування вказаних рішень потребують перевірки в судовому засіданні.

у х в а л и л а:

Справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, компенсації втрати частини доходу, компенсації за час затримки заробітної плати при звільненні, компенсації за час затримки у призначенні пенсії та відшкодування моральної шкоди,

- за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 06 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду запорізької області від 09 липня 2015 року призначити до судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

АмелінВ.І., Гончар В.П., Попович О.В.