ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" червня 2006 р. | Справа № 5/101-64А. |
за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Приватного сільськогосподарського підприємства „Еліта”
про стягнення штрафних санкцій в сумі 7264грн.
Суддя Слупко В.Л.
Представники сторін:
від позивача: Степанюк О.Л. (дов.№06.10/9 від 13.03.2006р.)
від відповідача: Пасічник В.М. –засновник, Годлевський М.Ф. –гол.бухгалтер (дов.№124 від 13.06.2006р.)
Суть спору: Позивач - Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів та представник в судовому засіданні просять стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Еліта” на користь Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 7264грн. штрафних санкцій за непрацевлаштування в 2004 році 8-х інвалідів згідно визначеного ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі –Закон) нормативу та поданого відповідачем звіту ф.10-П І.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечують, мотивуючи тим, що фактично, в зв’язку з реорганізацією господарства, у 2004 році виходили на роботу лише 40 чоловік, а не 250 і, крім того, позивачем пропущено термін позовної давності, встановлений ст.250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарської санкції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Статтею 19 Закону визначено норматив працевлаштування інвалідів для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання в розмірі 4% від загальної чисельності працюючих.
Відповідно до ст.20 Закону підприємства (об’єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Згідно звіту відповідача форми №10-П І наданого відділенню Фонду інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві в 2004 році становила 250 осіб, відповідно чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до 4% нормативу становить 2 особи. Фактично у відповідача із врахуванням п.п..3.3.1-3.3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників зайнятих у народному господарстві, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995р. №171 середньооблікова чисельність працевлаштованих інвалідів в 2003 році становила 2 особи, а тому стягненню підлягає штраф за непрацевлаштування 8-ми інвалідів, що становить 7264грн. (середня річна заробітна плата х 8).
Однак, суд погоджується з твердженням відповідача, що позивач при зверненні до суду пропустив визначений статтею 250 Господарського кодексу України строк застосування адміністративно-господарських санкцій, згідно з якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, відповідно позов задоволенню не підлягає.
Керуючись Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
Постанову може бути оскаржено у строк і порядку, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.Л.Слупко