Справа № 761/29675/15-ц

Провадження №2/761/10008/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 грудня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.

при секретарі Дігтяр М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна страхування життя" про стягнення страхової виплати,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна страхування життя" про стягнення страхової виплати у розмірі 83 715, 15 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що 25 жовтня 2012 року між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір добровільного страхування життя № 200.3302591 від 25 жовтня 2012 року, вигодонабувачем за яким є позивач. ІНФОРМАЦІЯ_1 року застрахована особа померла, а позивач звернулась до відповідача з заявою про отримання страхової виплати, в задоволенні якої відповідачем було відмовлено, що й обумовило необхідність звернення позивача до суду.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях, посилаючись, зокрема, на те, що застрахована особа на момент підписання заяви на страхування свідомо надала неправдиві відомості стосовно стану свого здоров'я, що є підставою для відмови у страховій виплаті.

Суд, вислухавши пояснення позивача та відповідача, повно та всебічно дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено і не заперечувалось сторонами, що 25 жовтня 2012 року між ОСОБА_2 та ПрАТ "СК «ПЗУ Україна страхування життя» був укладений Договір добровільного страхування життя № 200.3302591 строком на 20 років (а.с. 13, 31-33).

Предметом даного договору є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням.

Вигодонабувачем за даним договором страхування є ОСОБА_1 - позивач (а.с. 6).

Застрахованою особою регулярно сплачувались страхові внески, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.

Застрахована особа - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, тобто під час дії вказаного Договору страхування життя.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування).

Відповідно до вимог статті 6 Закону України „Про страхування", добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Статтями 628, 638, 982 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Однією з істотних умов договору страхування є страховий випадок.

Страховим випадком відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) Страхувальнику.

В статті 9 Закону України „Про страхування" зазначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк встановлений договором.

06.05.2015 року позивач (вигодонабувач за договором страхування) звернулась до відповідача з заявою про отримання страхової виплати.

Листом № 1388/400 від 21 серпня 2015 року відповідачем було відмовлено позивачу у здійсненні страхової виплати з посиланням на те, що на момент підписання заяви на страхування застрахована особа свідомо надала неправдиві відомості стосовно стану свого здоров'я, а саме: як стало відомо відповідачу з отриманих медичних документів ОСОБА_2 зверталась за медичною допомогою до КЗ "Консультативно-діагностичний центр" Подільського району м. Києва, проте в Розділі 4 заяви на страхування на запитання № 10 (діабет, захворювання щитоподібної залози та інші захворювання ендокринної системи) та на запитання № 15 (інші хвороби, операції, госпіталізації, непрацездатність або нещасні випадки за останні 5 років та чи проходили Ви спеціальні огляди у зв'язку з захворюванням за останні 5 років) - були надані відповіді "Ні".

З наданого представником відповідача листа Комунального некомерційного підприємства "Консультативно - діагностичний центр" Подільського району м. Києва дійсно вбачається, що ОСОБА_2 з 12.06.2012 року (тобто, до моменту підписання заяви на страхування) перебувала на обліку у лікаря ендокринолога з діагнозом: цукровий діабет ІІ типу, легка форма. З решти наданих представником відповідача листів медичних установ не вбачається, що застрахована особа знала про наявність у неї певних хвороб на момент підписання заяви на страхування чи перебувала у медичних закладах на лікуванні в зазначений період.

Разом з тим, з лікарського свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року вбачається, що хворобами, що призвели до смерті, були: набряк головного мозку, гостра печінково-клітинна недостатність, токсичне ураження печінки з хронічним активним гепатитом.

Відповідно до довідки про причину смерті, причиною смерті ОСОБА_2 є токсичне ураження печінки з хронічним активним гепатитом.

Тобто, наявність у застрахованої особи на момент підписання заяви на страхування та укладення договору страхування цукрового діабету ІІ типу у легкій формі та відповідно не надання цієї інформації відповідачу, жодним чином не взаємопов'язано з причиною смерті даної особи (захворювання печінки) та на переконання суду не впливає на обов'язок відповідача щодо здійснення страхових виплат.

Посилання відповідача на вживання застрахованою особою протягом тривалого часу алкогольних напоїв, що вбачається з посмертного епікризу, також не свідчить про обізнаність застрахованої особи про наявність у неї захворювання печінки на момент укладення договору страхування. Крім того, інформація з посмертного епікризу також не спростовує відомостей, наданих застрахованою особою, щодо об'ємів споживання алкогольних напоїв, оскільки сам факт споживання алкогольних напоїв застрахованою особою у заяві на страхування не спростовувався.

Крім того, суд відзначає, що обставини щодо наявності у застрахованої особи певних хвороб не були перевірені страховою компанією ні на момент укладення договору страхування, ні протягом строку дії договору аж допоки не стався страховий випадок, натомість регулярно приймались від застрахованої особи платежі.

Також, суд вважає, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору та їх не дотримання є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику в можливості переконатися, що ця подія є страховим випадком, проте, таких обставин судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, а також керуючись принципом справедливості, суд прийшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 209, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя» про стягнення страхової виплати задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя» (адреса: м. Київ, вул. Артема, 42) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) страхову виплату в розмірі 83 715 (вісімдесят три тисячі сімсот п'ятнадцять) гривень 15 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя» (адреса: м. Київ, вул. Артема, 42) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 837 (вісімсот тридцять сім) гривень 15 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду міста Києва протягом десяти днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.П. Романишена