ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2016 року (11 год. 34 хв. )Справа № 808/8653/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН»

до Миколаївської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12 листопада 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» (далі – позивач, ТОВ «Кліон») до Миколаївської митниці ДФС (далі – відповідач, Миколаївська митниця), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000006/2 від 14.05.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00015 від 14.05.2015.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем надані всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними. Виявлені відповідачем розбіжності не стосувалися митної вартості ввезеного товару. Однак, позивач подав додатково витребувані відповідачем документи, які мають всі необхідні дані та повністю пояснюють виявлені відповідачем розбіжності. Митним органом не зазначено, які відомості про митну вартість залишилися неповними чи недостовірними, адже на кожний пункт запиту додаткових документів такі документи були надані. Вважає, що позивач надав усі документи, які дозволяють чітко визначити митну вартість за основним (першим) методом без жодних суперечностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості продукції.

Заперечуючи проти позовних вимог, з підстав, викладених в письмових запереченнях (вх. № 57133 від 30.12.2015), відповідач зазначив, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог ст. 53 Митного кодексу України (далі – МК України), митниця дійшла висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. З огляду на це декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Відповідач вказує, що оскільки документи не були подані в повному обсязі, митну вартість товару, що імпортуються, визначено із застосуванням методу 2г- резервним, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Так, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 59 МК України, митницею використана наявна у митному органі інформація щодо раніше визнаних органами митниці митних вартостей.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просив суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 04 січня 2016 року в режимі відеоконференції проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліон» 27.08.2004 зареєстровано, як юридичну особу за адресою: 69106, Запорізька область, місто Запоріжжя, Заводський район, вулиця Скворцова, будинок 236, ідентифікаційний код 33134908.

Між позивачем та Пелагіа АС, Норвегія (постачальник) укладено контракт № 1628/2014Р від 19.12.2014 на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару). Згідно даного контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж - морожений оселедець цілий.

Згідно Інвойсу постачальника від 10.02.2015 № 10030527 товар постачався за ціною 1,07 доларів США за кг, на умовах CIF м. Миколаїв, Україна. У зв'язку з різкою зміною ситуації на ринку морожених морепродуктів, спадом попиту та незначним залишком терміну придатності поставленого товару, 05.05.2015 позивачем із постачальником укладено додаткову угоду до контракту № 162S/2014P від 19.12.2014, якою змінили ціну товару з 1,07 доларів США за кг на 1,00 доларів США за кг. В зв'язку з чим постачальник взамін інвойсу від 10.02.2015 № 10030527 видав інвойс від 05.05.2015 № 10030527-1.

Для здійснення митного оформлення товару 14.05.2015 позивачем по електронній системі «MD Office™. MDDeclaration» до М/п «Миколаїв – морський» Миколаївської митниці подано митну декларацію по формі МД-2 (реєстраційний номер митниці 504050002.2015.102900) довідковий № 711 (згідно графи 7 МД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 2057078,70 грн. (тобто 20,57 грн. або 1,00 доларів США за 1 кг).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість згідно ч. 10 ст. 58 МК України включає вартість товару згідно рахунків - 2057078,70 грн. (100000,00 доларів США х 20,570787 курс), інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були подані наступні документи: контракт № 162S/2014P від 19.12.2014 з додатковими угодами від 14.01.2015, від 26.03.2015, від 20.04.2015, від 05.05.2015; лист постачальника від 05.05.2015 про зміну ціни та перевиставлення інвойсу; інвойс від 05.05.2015 № 10030527-1; інвойс від 10.02.2015 № 10030527; калькуляція постачальника від 10.02.2015; прайс-лист від 08.02.2015; сертифікат страхування від 10.02.2015; ветеринарне свідоцтво від 18.03.2015 серія Ш-29 № 059400; сертифікат походження № 400717 від 13.02.2015; експортна декларація № 110190 2015 004291 від 12.02.2015; лист постачальника від 05.05.2015 про переоцінку товару.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Миколаївська митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, містять розбіжності:

1) підпис продавця Тор Вікенес, зазначений у додатковій угоді від 26.03.2015 до контракту № 1628/2014Р від 19.12.2014, не співпадає з підписом, зазначеним у контракті № 162S/2014Р від 19.12.2014;

2) страховий поліс № 83623974 від 10.02.2015 неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром;

3) розбіжність ціни товару, вказаної у додатку від 05.05.2015 до контракту № 162S/2014Р від 19.12.2014, і калькуляцією від 10.02.2015, прайс - листом від 08.02.2015, страховим полісом № 83623974 від 10.02.2015;

4) інвойс № 10030527-1 від 05.05.2015, заявлений у графі 44 МД № 504050002/2015/102900 від 14.05.2015, відсутній у додатковій угоді від 05.05.2015 до контракту № 162S/2014Р від 19.12.2014 і, таким чином, не підпадає під дію контракту № 162S/2014Р від 19.12.2014;

5) надана калькуляція від 10.02.2015 не містить обов'язкових складових, понесених за митною територією України.

У відповідності до ст. 53 МК України, 14.05.2015 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання (за наявності) додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (витрати на зберігання, транспортування, навантаження/розвантаження); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару.

14.05.2015 декларантом додатково надано: експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-225 від 06.05.2015; доручення постачальника від 04.01.2015; лист позивача від 13.05.2015 № 06/02-372 з поясненнями щодо розбіжностей; лист постачальника від 11.05.2015 з поясненнями щодо розбіжностей та про відсутність каталогів; лист постачальника від 11.05.2015 з даними бухгалтерського обліку.

На підставі розгляду додатково наданих декларантом документів, Миколаївською митницею встановлено, що:

- заявлений у графі 44 МД № 504050002/2015/102900 від 14.05.2015 інвойс № 10030527-1 від 05.05.2015 відсутній у додатку б/н від 05.05.2015 до контракту №162S/2014Р від 19.12.2014 і, таким чином, не підпадає під його дію;

- неподання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, передбачених п. 4. ч.2 ст. 53 МК України (відповідно до умов п.1 додаткової угоди від 26.03.2015 до контракту №162S/2014Р від 19.12.2014 оплата повинна бути здійснена станом на 11.04.2015);

- страховий поліс №83623974 від 10.02.2015 неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром;

- розбіжність ціни товару, вказаної у додатку від 05.05.2015 до контракту №162S/2014Р від 19.12.2014, і калькуляцією від 10.02.2015, прайс - листом від 08.02.2015, страховим полісом № 83623974 від 10.02.2015;

- цінова інформація, зазначена в прайс-листі від 08.02.2015, в калькуляції від 10.02.2015 щодо складових вартості не співпадає з ціною, зазначеною у інвойсі № 10030527-1 від 05.05.2015;

- лист РЕLАGІА від 11.05.2015 містить неточності та суперечить інвойсу № 10030527 від 10.02.2015 в частині дати відвантаження товару.

- у листі РЕLАGІА б/н від 05.05.2015 зазначено, що зниження ціни обумовлено терміном придатності оцінюваного товару 30 %, що суперечить вимогам ч.2.1 контракту № 162S/2014Р від 19.12.2014 та умовам п.1 додаткової угоди № б/н від 05.05.2015 до контракту № 162S/2014Р від 19.12.2014;

- експертний висновок № ОИ-225 від 06.05.2015, виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою, митниця не може використати в якості документа для підтвердження заявленої митної вартості, так як зазначена в ньому інформація не відноситься до оцінюваного товару. Висновок не містить інформації щодо особливостей торгівельної операції оцінюваного товару, терміну придатності риби, відсутнє посилання на виробника оцінюваного товару.

Митну вартість товару, що імпортується, митним органом визначено із застосуванням другорядного методу 2г (резервного) - за ціною договору щодо ідентичних товарів з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за методом 2г) з розрахунку 1,128 дол. США за кг товару (ВМД №504050002/2015/102630 від 30.04.2015).

У зв’язку із вказаним, відповідачем прийнято рішення від 14.05.2015 №504050002/2015/000006/2 про коригування митної вартості товарів. Відповідач також оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00015.

18.05.2015 на підставі рішення митного органу декларант оформив нову ВМД по формі МД-2 №504050002/2015/102956, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем, шляхом грошової застави у розмірі 84780,00 грн. (гр. 47 ВМД).

Таким чином, товар випущено у вільний обіг за МД №504050002/2015/102956 від 18.05.2015.

Відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України, листом від 25.05.2015 № 06/02-440 (вх. № 3747/10 від 25.05.2015) ТОВ «Кліон» для підтвердження заявленої митної вартості додатково надано до Миколаївської митниці лист позивача від 25.05.2015 № 06/02-439 про розбіжності зазначені у оскаржуваному рішенні.

Однак, Миколаївська митниця не скасувала рішення №504050002/2015/000006/2 від 14.05.2015, про що повідомлено позивача листом № 1831/10/14-70-25-41 від 29.05.2015.

Листом № 1831/10/14-70-25-41 від 29.05.2015 Миколаївська митниця повідомила позивача, що декларантом не надані в повному обсязі додаткові документи, витребувані митницею, а надані документи не спростовують виявлені розбіжності, не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових митної вартості та не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- відповідно до інвойсу № 10030527 від 10.02.2015 термін оплати за товар встановлений 45 календарних днів з дати виставлення інвойсу. Відповідно до додаткової угоди б/н від 26.03.2015 термін оплати було змінено на 60 календарних днів з дати виставлення інвойсу. Оплата повинна була здійснена до 11.04.2015, тобто до укладання додаткової угоди б/н від 20.04.2015. Зміна умов оплати товару за інвойсом № 10030527 від 10.02.2015 не підпадає під умови додаткової угоди б/н від 20.04.2015.

- відповідно до листа РЕLАGІА б/н від 11.05.2015 поставка товару згідно інвойсу № 10030527 від 10.02.2015 здійснювалася в наступному порядку «05.02.2014 на підставі інвойсу № 10030527 від 10.02.2015 здійснена поставка з Латвії (м. Рига) на адресу ТОВ «Кліон» Україна в кількості 610700,00 кг за ціною 1,07 дол. США/кг». Тобто, відвантаження здійснено раніше від дати інвойсу № 10030527, але при цьому, відповідно до наданої інформації існує взаємопов'язаність цих документів.

- наданий експертний висновок № ОИ-225 від 06.05.2015, виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою, митниця не може використати в якості документа для підтвердження заявленої митної вартості, так як зазначена в ньому інформація не відноситься до оцінюваного товару.

Не погодившись із рішенням по коригування митної вартості, карткою відмови ТОВ «Кліон» звернулось до суду із вимогами про їх скасування.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з ч.2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Суд вважає, що відповідач мав можливість та був зобов’язаний визначити митну вартість за першим основним методом – за ціною контракту і відповідно не мав права застосовувати другорядний метод визначення митної вартості, з огляду на наступне.

Так, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Миколаївською митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Миколаївською митницею встановлені такі розбіжності:

- підпис продавця Тор Вікенес, зазначений у додатковій угоді від 26.03.2015 до контракту № 1628/2014Р від 19.12.2014, не співпадає з підписом, зазначеним у контракті № 162S/2014Р від 19.12.2014;

- страховий поліс № 83623974 від 10.02.2015 неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром;

- розбіжність ціни товару, вказаної у додатку від 05.05.2015 до контракту № 162S/2014Р від 19.12.2014, і калькуляцією від 10.02.2015, прайс - листом від 08.02.2015, страховим полісом № 83623974 від 10.02.2015;

- інвойс № 10030527-1 від 05.05.2015, заявлений у графі 44 МД № 504050002/2015/102900 від 14.05.2015, відсутній у додатковій угоді від 05.05.2015 до контракту № 162S/2014Р від 19.12.2014 і, таким чином, не підпадає під дію контракту № 162S/2014Р від 19.12.2014;

- надана калькуляція від 10.02.2015 не містить обов'язкових складових, понесених за митною територією України.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Позивач направив митному органу додатково витребувані документи. Так, позивачем направлено на вимогу митного органу: експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-225 від 06.05.2015; доручення постачальника від 04.01.2015; лист позивача від 13.05.2015 № 06/02-372 з поясненнями щодо розбіжностей; лист постачальника від 11.05.2015 з поясненнями щодо розбіжностей та про відсутність каталогів; лист постачальника від 11.05.2015 з даними бухгалтерського обліку.

Щодо зауважень відповідача про те, що підпис продавця в контракті та додатковій угоді не співпадають, позивач надав доручення постачальника від 04.01.2015 на особу, що підписала додаткову угоду.

Щодо зауважень відповідача про те, що страховий поліс неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, позивач надав лист постачальника від 11.05.2015 з підтвердженням, що вказаний страховий сертифікат був оформлений на дану партію товару.

Щодо зауважень відповідача про те, що наявна розбіжність ціни товару зазначеною в додатковій угоді до контракту і зазначеною в калькуляції, прайс-листі та страховому полісі, позивач надав лист постачальника від 11.05.2015 з поясненнями, що додаткова угода про зміну ціни товару була оформлена вже після оформлення калькуляції, прайс-листа та страхового полісу, тому ціна в даних документах не співпадає.

Щодо зауважень відповідача про те, що інвойс № 10030527-1 від 05.05.2015 не зазначено у додатковій угоді від 05.05.2015, тому під дію контракту він не підпадає, позивач надав лист № 06/02-372 від 13.05.2015 з поясненнями що інвойс № 10030527-1 від 05.05.2015 виданий на підставі додаткової угоди від 05.05.2015 до контракту, на заміну первісного інвойсу від 10.02.2015 № 10030527, про що також було зазначено в листі постачальника від 05.05.2015.

Щодо зауважень відповідача про те, що калькуляція не містить обов'язкових складових витрат, позивач надав лист постачальника від 11.05.2015 з поясненнями що всі витрати враховані, а окремо не зазначені витрати увійшли до п. 3 калькуляції як «інші витрати».

Крім того, суд зазначає, що листом від 11.05.2015 пояснив, що на підставі додаткової угоди б/н від 05.05.2015 здійснена переоцінка ціни товару по інвойсу № 10030527 з 1,07 на 1,00 доларів США за кг., у зв’язку із чим був виданий інвойс № 10030527-1 від 05.05.2015. Таким чином, станом на 11.05.2015 оплата за товар не здійснена, у зв’язку із тим, що у відповідності з умовами оплати - відстрочення 45 календарних днів з дати виставлення інвойсу.

З наведеного вбачається, що позивачем виконано всі вимоги відповідача про витребування додаткових документів.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність зроблених митницею висновків про наявність вказаних розбіжностей та про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом – за ціною контракту.

Суд також зазначає, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Згідно частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що встановлено частинами першою, другою статті 55 МК України.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що митну вартість визначено із застосуванням методу 2г – резервного, на підставі наявної у митного органу інформації, згідно ВМД №504050002/2015/102630 від 30.04.2015.

Частина перша статті 64 МК України встановлює, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості Миколаївською митницею у графі 33 спірних рішень, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що митним органом неправомірно прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000006/2 від 14.05.2015 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00015 від 14.05.2015.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000006/2 від 14.05.2015 Миколаївської митниці ДФС України.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00015 від 14.05.2015 Миколаївської митниці ДФС України.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» (код ЄДРПОУ 33134908) судовий збір у розмірі 2489,70 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят девять гривень 70 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39536431)

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя                                                                                 Я.В. Горобцова