Справа № 703/3396/2012

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого: Дроботі В.В.

суддів: Власова С.О., Бисаги Т.Ю.

при секретарі: Рогач О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою позивача публічного акціонерного товариства “Приватбанк” на рішення Виноградівського районного суду від 27 листопада 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

Зазначеним рішенням основний позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково, зустрічні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволені повністю.

З ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягнута заборгованість за кредитним договором №К-126-07/Ф від 05 жовтня 2007 року в сумі 171774,45 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредита – 112737,40 грн., заборгованості по відсоткам – 36637 грн. та пені 22400,05 грн.

З ОСОБА_1 на користь банку стягнуто судові витрати в сумі 1820 грн.

У вимогах ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості відмовлено.

Визнано недійсним зазначений кредитний договір в частині сплати ОСОБА_1 винагороди за кредитне обслуговування у розмірі 0,2% на місяць від суми кредиту.

Підняття відсоткової ставки банком у січні 2009 року з 15,65% до 19,1% річних визнано неправомірним.

Договір застави товару на складі, укладений 5 жовтня 2012 року між ОСОБА_2 та ПАТ «ПриватБанк», визнано недійсним.

Дію договору поруки, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк», розірвано.

В апеляційній скарзі банк просить рішення змінити, задовольнивши його вимоги у повному обсязі, а у вимогах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити. Вказує на те, що рішення ухвалено з порушенням норм процесуального закону.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених статтею 205 цього Кодексу, зокрема якщо набрало законної сили рішення, ухвалене по спору між тими самими сторонами, про той самий предмет спору і з тих самих підстав.

Сукупність допущених судом першої інстанції суттєвих порушень норм ЦПК України при розгляді даної справи свідчить про те, що оскаржуване рішення в частині відмови у позові банку до ОСОБА_2 не відповідає вимогам законності.

Є доведеним, що 8 грудня 2011 року відповідно до положень Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України суд ухвалив у справі заочне рішення, яким стягнув з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №К 126-07/Ф від 05 жовтня 2007 року в сумі 488523,45 грн. (т.1, а.с. 50,51).

За заявою ОСОБА_1 суд ухвалою від 9 серпня 2012 року скасував дане рішення і призначив справу до розгляду в загальному порядку (т.1, а.с.60,72).

Скасування заочного рішення щодо відповідачки ОСОБА_2, розгляд щодо неї в подальшому справи в загальному порядку та ухвалення 27 листопада 2012 року рішення судом першої інстанції проведено з суттєвим порушенням норм процесуального права.

Згідно положень ч.1 ст.32 ЦПК позов може бути пред’явлений до кількох відповідачів. Кожен із відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Отже, кожен з відповідачів вправі використовувати права та обов’язки, передбачені ст.27,31 ЦПК в межах, які стосуються вимог, заявлених позивачем саме щодо нього, а не до інших відповідачів, які вправі реалізовувати надані їм права на свій розсуд.

Ці основні положення цивільного судочинства відповідно до положень ч.1 ст2, ч.3ст.15 ЦПК України стосуються і заочного розгляду справ.

Є доведеним, що відповідачка ОСОБА_2 письмової заяви про перегляд заочного рішення Виноградівського районного суду від 8 грудня 2011 року, яким з неї на користь банку було стягнуто кредитну заборгованість , до суду не подавала, проте суд при відсутності такої заяви в порушення вимог ч.1 ст.228 ЦПК України ухвалою від 10 серпня 2012 року скасував це рішення в частині, яке було ухвалено і щодо неї.

Відповідно до положень ст.232 ЦПК заочне рішення підлягає скасуванню за наявності двох підстав: при неявці відповідача в судове засідання та при наданні ним після ухвалення такого рішення доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оскільки ОСОБА_2 письмової заяви про перегляд заочного рішення, яке стосується її прав та обов’язків, до суду не подавала, а отже не додала до неї жодних доказів неправильного вирішення справи, то у суда першої інстанції передбачених законом підстав для перегляду заочного рішення щодо цієї відповідачки не було.

Заява одного з відповідачів про перегляд заочного рішення не давала суду підстав для перегляду такого рішення щодо іншого відповідача, адже, як зазначено вище, вони в цивільному процесі діють самостійно.

Викладене свідчить про те, що ухвала суду від 9 серпня 2012 року про скасування заочного рішення щодо ОСОБА_2 немає юридичної сили, тобто є нічтожною, а тому заочне рішення у відповідності до вимог ст.ст.223,233 ЦПК України набуло щодо неї законної сили і є чинним в даний час.

Зазначені порушення призвели до ухвалення двох судових рішень за вимогами банку до ОСОБА_2, заочного - 8 грудня 2011 року та в загальному порядку - 27 листопада 2012 року, різних за їх суттю та наслідками.

Відповідно до вимог п.2ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи наведене при наявності чинного заочного рішення щодо ОСОБА_2 оскаржуване рішення щодо неї не може залишатися в силі.

Керуючись ст.ст.205,307, 310 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Рішення Виноградівського районного суду від 27 листопада 2012 року в частині відмови публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» у вимогах до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати, закривши провадження у цій частині справи.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: