справа № 2-75/2009 р.

                                                                Р І Ш Е Н Н Я

                                                         ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

       26 травня 2009 року                             Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

 у складі: головуючей судді - Черненковой Л.А.,

                при секретарі         - Волкобоєвой А.О.,

розглянувши у відкритому   судовому  засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ЧП Коваленко ОСОБА_5 про стягнення другої частини суми завдатку та  про відшкодування моральної шкоди, суд,-

                                                           В С Т А Н О В И В :

 ОСОБА_1 12 липня 2006 року звернулася до суду із позовною заявою до   ОСОБА_2 про стягнення  суми завдатку, посилаючись на те, що 28 квітня 2005 року між відповідачкою та нею був укладений договір завдатку, згідно до якого вона передала ОСОБА_2 гроші у сумі 1500 доларів США, як забезпечення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. У відповідності до ст. 570 ЦК України договір про завдаток є попереднім підтвердженням укладення договору купівлі-продажу і гарантом забезпечення його виконання. З укладеного договору в силу ст.. 509 ЦК України у сторін виникли зобов’язання, а саме: у неї зобов’язання про передачу обумовленої суми ОСОБА_2, а у останньої зобов’язання по продажу їй вказаної квартири. Згідно домовленості ОСОБА_2 повинна була оформити договір купівлі-продажу квартири з не. І звільнити квартиру до 01 серпня 2005 року. Але відповідачка свої зобов’язання не виконала, квартиру в строк передбачений договором завдатку не продала, відмовившись від укладення угоди з нею. З часу перебігу строку договору завдатку і на теперішній час відповідачка не виконує свої зобов’язання, передбачені п.1 згідно до якого повинні укласти з нею договір купівлі-продажу вказаної квартири не пізніше 01.09.2005 року. Відмовившись виконувати свої зобов’язання відповідачка порушила вимоги ст. 525 ЦК України. Відповідно п.7 договору про завдаток і ст.. 571 ЦК України відповідачка зобов’язана сплатити їй подвійну суму завдатку, а саме 3000 доларів США. Але відповідачка виконала свої зобов’язання  частково, а саме: 15.07.2005 року повернула лише суму завдатку у розмірі 1500 доларів США. Таким чином, на теперішній час заборгованість відповідачки перед нею складає 7500 грн. Крім того, їй спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює на суму 10000 грн., яка полягає в тому, що позивачка відчуває моральний дискомфорт, пов'язаний з небажанням винної сторони урегулювати виниклу ситуацію в добровільному порядку. Просить стягнути з ОСОБА_2 суму боргу 7500 грн., а також судові витрати; 10000 грн. суму моральної шкоди, а всього 17 591,50 грн

    У судовому засіданні  позивачка  підтримала та уточнила свої позовні вимоги 17.04.2007 року (а.с.60-61) та просить стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суму боргу 7500 грн., а також судові витрати; 10000 грн. суму моральної шкоди, а всього 17 591,50 грн. Позивачка 19.07.2007 року знову уточнила свої позовні вимоги (а.с.71-72), де вказала третьою особою ЧП Коваленко ОСОБА_5 та  просить стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  у солідарному порядку суму боргу 7500 грн., а також судові витрати; 10000 грн. суму моральної шкоди, а всього 17 591,50 грн.

У судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_6 за довіреністю підтримали позовні вимоги в останній редакції у повному обсязі, посилаючись на обставини, які вказані у позовній заяві. Позивачка суду пояснила, що через ОСОБА_2 вона була вимушена повернути покупцям своєї квартири подвійну суму завдатку на підставі ухвали суду про прийняття та затвердження мирової угоди. Продавала позивачка свою квартиру, тому що потрібні були гроші на навчання своєї дочки у зв’язку з чим вони купували меншу за площею квартиру. Не оформлювала у нотаріуса договір купівлі-продажу квартири відповідачів і не передавала повну суму за купівлю цієї квартири, тому що на цей час не продала свою квартиру і у неї не було для купівлі квартири грошей. На останньому судовому засіданні представник позивачки не приймав участь та за її згодою судове слідство закінчено у його відсутність.  Просить суд  задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх представник – адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що від укладення договору купівлі-продажу своєї квартирі позивачці вони не відмовлялись. Дійсно між ОСОБА_2 та позивачкою був укладений договір завдатку та остання передала гроші у сумі 1500 доларів США про що були письмово складені вказані договори у трьох екземплярах. Дійсно до 01.08.2005 року вони повинні були укласти договір купівлі-продажу квартири та для цього у відповідачів, які є співвласниками цієї квартири, були готові всі документи. Але позивачка обумовлену суму за купівлю квартири їм не надала, за першою її вимогою до встановленого строку відповідачка ОСОБА_2 повернула їй аванс у сумі 1500 доларів США 15.07.2005 року про що  за диктовкою позивачки надана розписка відповідачкою ОСОБА_2 у зв’язку із розірванням договору про намір продажу квартири. Вважають, що фактично не був укладений договір завдатку, тому що цей договір не укладався зі всіма власниками квартири та з ними не були обумовлені всі істотні умови договору купівлі-продажу квартири. Вимоги про стягнення зі всіх власників квартири подвійної суми завдатку та з якими не укладався договір  завдатку є безпідставним. В дійсності відповідачка ОСОБА_2 отримала у позивачки аванс за рахунок обумовленої суми за договором купівлі-продажу квартири та ця сума їй була повністю повернута у зв’язку із розірвання договірних відносин між ними, про що позивачка підтверджує у судовому засіданні. Таким чином, її вимоги є безпідставними і про відшкодування моральної шкоди. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідачка ОСОБА_4 надала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність (а.с.58-59)..  

Третя особа: ЧП ОСОБА_8 у судове засідання не з’явилася, хоча належним чином повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи у суді. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності вказаної особи.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення  сторін та їх представників, свідків, дослідивши  письмові докази у справі, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає,  що позов  не належить задоволенню  з наступних підстав:

Судом встановлено, що відповідачам на праві приватної власності належала у відповідних частках 1/3; 1/4; 5/12;  квартира АДРЕСА_2 та яку вони продали 09.08.2005 року (а.с.23-24).

Встановлено, що 28.04.2005 року  відповідачка ОСОБА_2 одержала від позивачки ОСОБА_1 1500 доларів США  у відповідності з укладеним договором від 28.04.2005 року про намір укласти договір купівлі-продаж квартири АДРЕСА_2 за 22500 доларів США для підтвердження наміру укласти договір купівлі-продажу та до 01 серпня 2005 року відповідачка ОСОБА_2 зобов’язалася виписатися з квартири, надати усі довідки, квитанції з комунальних служб про відсутність заборгованості і фактично звільнити квартиру до 15 серпня 2005 року. Вказаний договір складений у трьох примірниках у простій письмовій формі (а.с.5,25-26, 27-28).

Ці обставини підтверджені  та визнаються сторонами у справі.

Згідно до довідки КП ДМБТІ витяг з реєстру прав власності для продажу вказаної квартири був наданий власнику 23.06.2005 року (а.с.22).

15.07.2005 року ОСОБА_2 повернула ОСОБА_1 1500 доларів США у зв’язку із розірванням договору про намір продажу квартири про що свідчить розписка (а.с.6) та визнається сторонами у справі.

    Згідно до вимог ст.570 ЦК України, ч.1 - завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання; ч.2 - якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Згідно до вимог ст.571 ЦК України, ч.1 – якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; ч.2 – сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; 3. – у разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Аналізуючи докази у справі, суд приходить до висновку, що передана сума позивачкою 1500 доларів США відповідачці ОСОБА_2  за договором про намір продажу квартири від 28.04.2005 року не є завдатком, а є авансом, тому, що предметом договору є квартира де відповідачка ОСОБА_2 не є єдиним власником, а їй належало лише 1/3 частина цієї квартири, тому відповідачка не могла самостійно розпоряджатися вказаною квартирою. 15.07.2005 року було розірвано сторонами договір про намір продажу квартиру, тому суд вважає, що припиненні зобов’язання сторін за договором до початку їх виконання та відповідачка ОСОБА_2 повернула позивачці отриману нею суму у розмірі 1500 доларів США.  

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення недосплаченої суми завдатку з відповідачів є безпідставними, ще й тому, що інші відповідачі – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не приймали участі в укладені спірного договору про намір продажу квартиру.

У відповідності з вимогами ст.23 ЦК України моральна шкода не відшкодовується у зв’язку з договірними відносинами. Судом не встановлено, що відповідачі порушили права позивачки і також не встановлено, що відповідачі протиправною поведінкою спричинили моральну шкоду позивачці.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є безпідставними.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з урахуванням ціни позову за майновим спором -7500 грн. та немайновим спором за якими позивачкою сплачені судові витрати відповідно до вимог закону (а.с.2-3а) та у зв’язку з тим, що позовні вимоги не задоволені судом, то ці витрати не відшкодовуються.

  На підставі викладеного і  керуючись ст. ст. 23,509,525,570,571 ЦК України,   ст. ст. 10,11,60,  п. 3 ст. 209, 212, 213-218 ЦПК України, -  

                                                       В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ЧП Коваленко ОСОБА_5 про стягнення другої частини суми завдатку та  про відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд Ленінського району м.Дніпропетровська шляхом подання заяви про це протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення суду і подання апеляційної скарги протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження якщо заяву про це не було подано; якщо була подана заява про апеляційне оскарження рішення суду, але  апеляційна скарга не була подана в строк, то рішення набирає законної сили після закінчення цього строку; якщо подана апеляційна скарга, то рішення суду набирає законної сили після ухвалення рішення  апеляційним судом.                                        

                                Суддя                                          Черненкова Л.А.