Справа № 2-147\ 2009 року
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2009 року Ленінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі головуючого судді Черненковой Л.А.
при секретарі Волкобоєвой А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, третя особа: Земельне управління Дніпропетровської міської ради про визнання недійсним Державного ОСОБА_3 на право приватної власності на землю та про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд, -
В С Т А Н О В И В:
22.11.2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним Державного ОСОБА_3 на право приватної власності на землю та про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, посилаючись на те, що їй належить домоволодіння, яке розташоване за адресою: вул. Нарвська,33 в м. Дніпропетровську на земельній ділянці площею 911 кв.м на підставі договору дарування від 15 січня 1985 року, посвідченого Другою ДДНК за реєстром № 2-119. Відповідач є володільцем домоволодіння № 35 по вул. Нарвській у м. Дніпропетровська та встановив огорожу між їх суміжними земельними ділянками на її земельній ділянці. Протоколом засідання комісії з питань розгляду земельних спорів Ленінської районної ради м. Дніпропетровська встановлено, що земельна ділянка домоволодіння № 35 по вул. Нарвській в м. Дніпропетровську приватизована та збільшена за рахунок земельної ділянки № 33 по вул. Нарвській в м. Дніпропетровську. Встановлена відповідачем огорожа відображена в ОСОБА_3 на право приватної власності на землю, виданого відповідачу на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16 вересня 1999 року за № 1950. Позивачка не надавала згоди на вказані дії відповідача та на збільшення ним своєї земельної ділянки, ніяких відповідних документів вона не підписувала. Вказане збільшення земельної ділянки відповідача здійснено без законних підстав. У зв’язку з тим, що відповідач огорожу встановив із порушенням межі земельних ділянок то ОСОБА_3 на його право власності на землю в цій частині є незаконним. Внаслідок протиправного встановлення відповідачем огорожі на її земельній ділянці, порушується її законне право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, користуватися земельною ділянкою. Просить ОСОБА_3 на право власності на землю на території домоволодіння № 35 по вул. Нарвській в м. Дніпропетровську, виданий відповідачу на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16 вересня 1999 року за № 1950, визнати частково недійсним в частині порушення межі земельної ділянки території домоволодіння № 33 по вул. Нарвській в м. Дніпропетровську; усунути перешкоди в користуванні нею земельною ділянкою території домоволодіння № 33 по вул. Нарвській в м. Дніпропетровську, зобов’язав відповідача усунути огорожу, яка виходить за межу земельних ділянок.
У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги, посилаючись на те, що приватизація земельної ділянки відповідача не відповідає технічному паспорту. Правовстановлюючого документу на користування земельною ділянкою позивачка не має. Право позивачки на користування земельною ділянкою порушене у 1999 році, тому що відповідач в цей час встановив свою огорожу на її земельній ділянці, але поважних причин звернення до суду з пропуском строку позовної давності – не має. Згідно до протоколу засідання комісії з питань розгляду земельних спорів Ленінської районної ради м. Дніпропетровська від 04 вересня 2006 року за № 9 позивачці запропоновано звернутися до суду. Не дивлячись на неодноразові роз`яснення суду про те, що необхідно конкретизувати свої позовні вимоги про визнання частково недійсним Державного ОСОБА_3 на право приватної власності на землю, - представники позивачки не виконали вимог суду, пояснить про те в якій частині вони просять визнати правовстановлюючий документ на право власності на земельну ділянку – недійсним – не змогли. Відмовились від клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Відповідно до технічного звіту щодо робіт з топографічної зйомки садиб за адресами: вул. Нарвська, 33, 35 у Ленінському районі м. Дніпропетровська іншої межі ніж існуючої не встановлено. Експертизи, які призначалися судом, не виконанні. Представник позивачки просить задовольнити позов.
У судовому засіданні відповідач та його представник ОСОБА_5 за довіреністю позовні вимоги не визнали, та пояснили, що права на користування земельною ділянкою позивачки не порушувалися. Огорожа на межі земельних ділянок встановлена у 50-х роках. Відповідач не встановлював у 1999 році огорожу на земельній ділянці позивачки чи на межі земельних ділянок. Заміри земельної ділянки у зв`язку з її приватизацією проводилися згідно фактичному користуванню та технічному паспорту за згодою усіх суміжних землекористувачів в тому числі і позивачки. Спір виник між ними щодо клумби позивачки, тому вона і звернулася з цим позовом. Про комісію з питань розгляду земельних спорів Ленінської районної ради м. Дніпропетровська, яка склала протокол від 04 вересня 2006 року за № 9 відповідач дізнався тільки з матеріалів цієї справи у суді. Строк позовної давності пропущений позивачкою для звернення до суду із позовом без поважних причин. Просять відмовити у задоволенні позову.
За згодою представника позивача судом до участі у справі в якості співвідповідача притягнутий виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради та в якості третьої особи Земельне управління Дніпропетровської міської ради.
У судовому засіданні представник співвідповідача та третьої особи позовні вимоги не визнала, та пояснила, що підстав для задоволення позовних вимог не має бо позовні вимоги є недоведеними та пред`явленими з пропуском строку позовної давності. Просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухав сторони, третю особу, їх представників, спеціалістів, дослідивши письмові докази у справі, з`ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що на праві власності позивачці належить домоволодіння № 33 по вул. Нарвській в м. Дніпропетровську на підставі договору дарування від 15 січня 1985 року, посвідченого Другою ДДНК за реєстром № 2-119 та зареєстрований у КП ДМБТІ 22 січня 1985 року в реєстровій книзі № 2-153 (а.с.20-21).
Відповідачу на праві власності належить домоволодіння № 35 по вул. Нарвській в м. Дніпропетровську на підставі договору дарування від 08 грудня 1990 року, посвідченого Другою ДДНК за реєстром № 1-6640 та зареєстрований у КП ДМБТІ 21 січня 1991 року в реєстровій книзі № 3-136 (а.с.69-70).
Згідно Державного ОСОБА_3 на право приватної власності на землю виданий відповідачу на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів 16.09.1999 року за № 1950 йому передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,1062 га в межах згідно з планом. Землю передано 0.1000 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і 0,0062 га для ведення особистого підсобного господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 027625 (а.с.35-36).
Домоволодіння № 33 та № 35 по вул. Нарвській у м. Дніпропетровську є суміжними.
Спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що позивачка вважає, що порушуються її права власника домоволодіння та користувача земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул Нарвська, № 33, - а саме: побудовою у 1999 році відповідачем самовільно огорожі на її земельній ділянці.
Таким чином, суд за розглядом вказаного спору керується діючим законодавством на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до оглянутих у судовому засіданні інвентаризаційних справ спірних домоволодінь, а саме за № 15654 + 6155 вул. Нарвська, 33, та за № 6156 вул. Нарвська, 35 міста Дніпропетровська, пояснень у судовому засіданні спеціаліста КП ДМБТІ - межа суміжних ділянок спірних домоволодінь не змінювалась за весь час починаючи з 1939 року, загальна площа земельної ділянки вул. Нарвська, 35 змінилася відповідно до схематичного плану від 01.09.1973 року; загальна площа земельної ділянки вул. Нарвська, 33 не змінювалася (а.с.78-81).
Аналізуючи також землевпорядну справу № 81582004 по інвентаризації меж земельної ділянки за адресою: вул. Нарвська, 35 (а.с.68-75) де вказано, що комплекс робіт по інвентаризації земельної ділянки виконано у березні 1998 року МДКП «Земград» та місцеположення кутів зовнішних меж землекористування детально досліджено і встановлено в натурі по фактичному їх положенню на місцевості в присутності представника землекористувача та узгоджено з представниками суміжних землекористувачів; по узгодженні зовнішньої межі земельної ділянки зацікавленими сторонами претензій не заявлено, а також технічні паспорти сторін у справі (а.с.16-19 вул. Нарвська,33 від 27.07.1984 року; 37-39 вул. Нарвська,35 від 17.08.1990 року); вислухавши у судовому засіданні спеціаліста МКП «Земград», то суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог тому, що межі суміжних ділянок не змінювалися з часу надання земельних ділянок для побудови будинків в користування, а це з 1939 року відповідно до інвентаризаційних справ та з часу набуття власності на домоволодіння позивачкою з 1985 року та відповідачем з 1990 року; огорожа відповідача не порушує права власності на домоволодіння позивачки та не порушує її права на користування земельною ділянкою, бо не встановлено що у неї захопили частину її земельної ділянки. Її позовні вимоги суд вважає надуманними, безпідставними.
Судом встановлено, що у позивачки не має Державного ОСОБА_3 про право користування або про право власності на земельну ділянку.
У суду не має підстави для визнання частково недійсним Державного ОСОБА_3 на право власності на землю на території домоволодіння № 35 по вул. Нарвській в м. Дніпропетровську, виданий відповідачу на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16 вересня 1999 року за № 1950 в частині порушення межі земельної ділянки території домоволодіння № 33 по вул. Нарвській в м. Дніпропетровську тому, що не встановлено, що межа вказаних земельних ділянок була порушена відповідачем; не доведено, що із позивачкою, як суміжним землекористувачем, при приватизації земельної ділянки відповідача, не узгоджувалися зовнішньої межі земельної ділянки.
Таким чином, заявлені в позові вимоги про перенесення огорожі є безпідставними.
Суд критично оцінює наявний у справі протокол засідання комісії з питань розгляду земельних спорів Ленінської районної ради м. Дніпропетровська від 04 вересня 2006 року за № 9 (а.с.13) та пояснення спеціаліста Ленінської районної у місті ради ОСОБА_6 у судовому засіданні про те, що комісією було встановлено, що відповідач декілько збільшив за рахунок земельної ділянки домоволодіння № 33 вул. Нарвська свою земельну ділянку та за заявою позивачки він межу суміжну не узгоджував, її підпис в «ОСОБА_6 існуючих зовнішних меж земельної ділянки» підробив; та комісією запропоновано позивачці провести інвентаризацію земельної ділянки через подачу заяви на приватизацію земельної ділянки, а також провести перевірку відповідності меж земельної ділянки у відповідача матеріалами виконаних геодезичних робіт при передачі земельної ділянки у приватну власність; відповідачу терміново необхідно привести земельну ділянку до відповідності до Державного ОСОБА_6 на право приватної власності на землю; та для вирішення остаточного питання позивачці необхідно звернутися до суду. Із пояснень спеціаліста вбачається, що висновки комісії грунтувалися лише зі слів позивачки. Відповідач пояснив суду, що про вихід комісії Ленінської у місті ради він взнав лише з матеріалів справи.
Таким чином, суд не може прийняти до уваги вказаний протокол комісії бо він спростовується доказами у справі.
Відповідно до технічного звіту щодо робіт з топографічної зйомки садиб за адресами: вул. Нарвська, 33, 35 у Ленінському районі м. Дніпропетровська у лютому 2009 року іншої межі ніж існуючої не встановлено. За клопотанням представника позивача призначалися судом судово-технічна та судово- земельно-технічна експертизи (а.с.83, 97), але експертизи не виконанні у зв`язку з відсутністю спеціалістів. Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2009 року скасовані ухвали суду про призначення у справі експертиз.
Відповідно до вимог ст. ст.71, 74,75, 76, 80 ЦК УРСР в редакції 1963 року, - загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки та закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з пропуском строку позовної давності без поважних причин для пред`явлення до суду позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат з урахуванням того, що позовні вимоги немайнового характеру, позивачем сплачені відповідно до вимог закону, та у зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, то понесені судові витрати позивачкою - їй не відшкодовуються.
На підставі викладенного і керуючись ст.ст. 30,39,40,44,103,107,108 ЗК УРСР в редакції 1992 року, ст. ст.71,74,75,76,80, 149,150,105 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст.ст.10,11,60, 209 п.3, 212, 213-218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, третя особа: Земельне управління Дніпропетровської міської ради про визнання недійсним Державного ОСОБА_6 на право приватної власності на землю та про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Рішення може бути оскаржене у Апеляційний суд Дніпропетровської області через суд Ленінського району м.Дніпропетровська у порядку подання заяви про це протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення суду і подання апеляційної скарги протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження якщо заяву про це не було подано; якщо була подана заява про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, то рішення набирає законної сили після закінчення цього строку; якщо подана апеляційна скарга, то рішення суду набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя Черненкова Л.А.