Справа № 2-а- 117 \2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2009 року Ленінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі:
головуючей судді Черненковой Л.А.
при секретарі Волкобоєвой А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Дніпропетровській області для обслуговування м. Дніпропетровська про визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення та її скасування, поновлення процесуального строку, суд,-
В С Т А Н О В И В:
18.02.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до відділу ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення та її скасування, поновлення процесуального строку, посилаючись на те, що постановою інспектора ДПС БДПС для обслуговування м.Дніпропетровська ОСОБА_2 від 04 січня 2009 року на неї накладено адміністративне стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 300 грн. Відповідно до вищезазначеної постанови, вона, начебто, 04.01.2009 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на ділянці дороги вул. Набережній Леніна в м.Дніпропетровську, де обмежена максимальна швидкість руху до 40 км на годину, рухалася із швидкістю 71 км/год., чим перевищила дозволену швидкість руху на 31 км на годину. Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР передбаченого ч.І ст.122 КУпАП засобом фото- та відеофіксації «Візір» № 0711194, як того вимагає ст.14-1 КУпАП, та направлена їй поштою лише 07.02.2009 року. Вважає, що ця постанова не відповідає вимогам закону у зв`язку з порушенням вимог ст.ст.9, 33, 268, 256 КУпАП. Прилад «Візір», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходився у працівника ДАІ, той керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст.14-1 КУпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відеозйомки, які працюють в автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону. У підтвердження того факту, що вказаний прилад «Візір» не є засобом автоматичної фіксації, є Інструкція до цього приладу, копія якої додається. В розділі 2 вищевказаної Інструкції «Основні технічні характеристики» визначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний, але ніяк не автоматичний. Крім того, вказаний у постанові прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобіля, який рухається поруч, а не того, який зазначено на знімку. Прилад має регулювання поля зору і воно може бути спеціально звужено при використанні прибору, щоб в це поле зору не попав сусідній автомобіль. Відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість вказана на зображені доданого до постанови належить саме до її автомобіля. Крім того, із доданого зображення неможливо ідентифікувати місце скоєного правопорушення, а саме наявність на ділянці дороги, яка зафіксована на фотографії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 км./ч.». На фотознімку дійсно зображений належний їй автомобіль НОМЕР_1, але вона не має посвідчення водія, вищевказаним автомобілем керує її чоловік ОСОБА_3, про що є запис у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу АЕС 249539. Жодних об’єктивних даних, які б могли підтвердити географічну локацію даного автомобіля – відсутні. Крім того, навіть якщо враховувати знаходження автомобіля в населеному пункті, де режим швидкості руху автомобілів обмежений швидкістю 60 км./год., зафіксована швидкість складає 71 км./год., що, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 122 КУпАП не являє собою складу адміністративного правопорушення. У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фотофіксацію, ким вона проводилася, тощо. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці, як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Згідно ст. 289 КУпАП, - скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Як вбачається із поштового конверту, де міститься печатка пошти про відправку поштової кореспонденції, постанова по справі про адміністративне правопорушення була направлена їй тільки 07.02.2009 року, а отримана нею 12.02.2009 року, тому вважає, що є достатні підстави для поновлення строку на оскарження вказаної постанови. Виходячи з вищевикладеного, вважає постанову не законною та винесеною з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства, а також такою, що підлягає скасуванню. Просить суд поновити їй строк оскарження постанови серії АЕ № 036065 від 04 січня 2009 року про накладення на неї адміністративного стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 300 гривень про визнання її незаконною та скасування її; постанову серії АЕ № 036065 від 04 січня 2009 року про накладення на неї адміністративного стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 300 гривень визнати незаконною та скасувати; провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
У судове засідання позивачка надала заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
У судове засідання відповідач в особі свого представника не з`явився, хоча належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи у суді.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у справі, з`ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що постановою інспектора ДПС БДПС для обслуговування м.Дніпропетровська ОСОБА_2 від 04 січня 2009 року на позивачку накладено адміністративне стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. Відповідно до вищезазначеної постанови, позивачка 04.01.2009 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на ділянці дороги вул. Набережній Леніна в м. Дніпропетровську, де обмежена максимальна швидкість руху до 40 км на годину, рухалася із швидкістю 71 км/год., чим перевищила дозволену швидкість руху на 31 км на годину (а.с.8).
Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР передбаченого ч.І ст.122 КпАП України засобом фото- та відеофіксації, «Візір» № 0711194, як того вимагає ст.14-1 КУпАП.
Аналізуючи докази у справі, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені права, свободи та інтереси позивачки, які підлягають відновленню.
Вказана постанова відповідача не відповідає вимогам закону, а саме: ст.ст.9, 33, 268, 256 КУпАП.
А саме: при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою, яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.
При винесенні постанови порушені права позивача, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:
- знайомитися з матеріалами справи; - давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; - при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням;
Всіх наданих позивачу цим законом прав ОСОБА_1 була позбавлена, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Позивачці належить автомобіль НОМЕР_1, але вона не має посвідчення водія, вищевказаним автомобілем керує її чоловік ОСОБА_3, про що є запис у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу АЕС 249539 (а.с.13).
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до положень КУпАП, Закону України «Про дорожній рух», у разі порушення Правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений, постанову складено на місці, у випадку незгоди з порушенням - повинен бути складений протокол, у порядку передбаченому ст.256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз'ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови.
Відповідно до ч.6 ст.258 КУпАП, передбачений випадок коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, у ст.14-1 КУпАП зазначено про те що, така фіксація та «заочне» винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі.
Прилад «Візір», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходився у працівника ДАІ, той керується ним безпосередньо або через комп'ютер. Відповідно до вимог ст.14-1 КпАП України передбачено, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відеозйомки, які працюють в автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону. У підтвердження того факту, що вказаний прилад «Візір» не є засобом автоматичної фіксації, є Інструкція до цього приладу (а.с.14-23). В розділі 2 вищевказаної Інструкції зазначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості, як Стаціонарний або Патрульний, але ніяк не автоматичний. Крім того, вказаний у постанові прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобіля, який рухається поруч, а не того, який зазначений на фото.
Тому відсутні підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість вказана на знімку, доданого до постанови, належить саме до автомобіля позивачки (а.с.9).
Не надано суду доказів, що прилад «Візір» зареєстрований на законній підставі і тому може бути використаний з метою фіксації порушень Правил дорожнього руху України.
Згідно ст. 289 КУпАП, - скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлений судом.
Як вбачається із поштового конверту, де міститься печатка пошти про відправку поштової кореспонденції, постанова по справі про адміністративне правопорушення була направлена позивачці тільки 07.02.2009 року, а отримана нею 12.02.2009 року (а.с.10), тому суд вважає, що є підстави для поновлення строку позивачці на оскарження вказаної постанови.
На підставі вищевикладеного, суд визнає постанову ВДАІ ІДПС БДПС м. Дніпропетровська про адміністративне правопорушення від 04.01.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень - незаконною та скасовує її, закриває провадження по адміністративній справі відносно позивачки щодо притягнення її до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 122 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 287,288, 289, 247 п.1 КУпАП, ст.ст. 161-163, 158,159,9,11,70,86, 104, п.3 ст.160 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Дніпропетровській області для обслуговування м. Дніпропетровська про визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення та її скасування, поновлення процесуального строку.
Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови ДАІ від 04 січня 2009 року відносно притягнення її до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 122 КУпАП.
Визнати незаконною постанову ВДАІ ІДПС БДПС м. Дніпропетровська про адміністративне правопорушення від 04.01.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень та скасувати її.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 щодо притягнення її до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 122 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд Ленінського району м. Дніпропетровська у порядку подання заяви про це протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови суду і
подання апеляційної скарги протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним направленням копії апеляційної скарги до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про це не було подано; якщо була подана заява про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, то постанова набирає законної сили після закінчення цього строку; якщо подана апеляційна скарга, то постанова суду набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя Черненкова Л.А.