справа № 2-413/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 січня 2009 року                                                                       м. Дніпропетровськ

                                             Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                                              головуючого судді           Залімської Н.В.

                                              при секретарі                    Олійник В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Другої ОСОБА_6 державної нотаріальної контори про визначення часток у праві спільної сумісної власності, визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача про визначення часток у праві спільної сумісної власності, визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовних вимог вказала, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18 грудня 2000 року, виданого згідно з розпорядженням виконкому ОСОБА_6 міської ради за № 898-2000, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» за № 496п-1289-458.

Позивачі посилаються на те, що 25.02.2004 року померла ОСОБА_7. Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй частину вищевказаної квартири. Вони є єдиними спадкоємцями першої черги за законом, як діти спадкодавця, належним чином прийняли спадщину, проживали зі спадкодавцем та зареєстровані у спадковій квартирі. Вони  звернулись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у передбачений законом строк, однак отримати свідоцтво про право на спадкову частину квартири вони не в змозі, оскільки у свідоцтві про право власності не визначені частки співвласників, що і змусило їх звертатись до суду. Просили суд визначити частки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 в спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 рівними; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, померлої 25.02.2004 року; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, померлої 25.02.2004 року.

У судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилались на обставини викладені в позовній заяві.

ОСОБА_6 державна нотаріальна контора надала суду заяву в якій просила розглядати справу без участі її представника у відповідності з діючим законодавством, заперечень по справі не надала.

Суд, заслухавши сторону, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18 грудня 2000 року, виданого згідно з розпорядженням виконкому ОСОБА_6 міської ради за № 898-2000, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» за № 496п-1289-458.

25.02.2004 року померла ОСОБА_7 - мати ОСОБА_1, ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй частину вищевказаної квартири. ОСОБА_1, ОСОБА_3 є єдиними спадкоємцями першої черги за законом, як діти спадкодавця, належним чином прийняли спадщину, проживали зі спадкодавцем та зареєстровані у спадковій квартирі.

ОСОБА_1, ОСОБА_3  звернулись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у передбачений законом строк, однак отримати свідоцтво про право на спадкову частину квартири вони не в змозі, оскільки у свідоцтві про право власності не визначені частки співвласників.

Згідно ч. 2 ст.370 ЦК України, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього ж Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Керуючись ст.ст. 370, 1261, 1268, 1270 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 10, 60, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Визначити частки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 в спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 рівними.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, померлої 25.02.2004 року.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, померлої 25.02.2004 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                            Н.В. Залімська  

Копія вірна

Суддя –

Секретар -