справа № 2-485/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 січня 2009 року                                                                       м. Дніпропетровськ

                                             Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                                              головуючого судді           Залімської Н.В.

                                              при секретарі                    Олійник В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 Євгенова до Другої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 міської ради про визначення часток в праві спільної сумісної власності, визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідачів про визначення часток в праві спільної сумісної власності, визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування позовних вимог вказали, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 Євгенову та його матері ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22.04.1996 року, виданого згідно з розпорядженням АТ «ОСОБА_3 трубний завод» за № 569, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» за № 19п-85.

Позивачі посилаються на те, що 10 серпня 2002 року померла ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй частину вищевказаної квартири. Єдиними спадкоємцями за заповітом є ОСОБА_1 та ОСОБА_5, однак останній відмовився від своєї частини у спадковому майні на користь ОСОБА_1 і на спадщину не претендує. Вона не звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у передбачений законом строк і отримати свідоцтво про право на спадкову частину квартири вона не в змозі, оскільки у свідоцтві про право власності не визначені частки співвласників, що і змусило її звертатись до суду. Просили суд визначити частки ОСОБА_2 Євгенова, ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 – рівними; визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлого 10 серпня 2002 року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилалась на обставини викладені в позовній заяві.

ОСОБА_2 надав суду заяву в якій просив розглядати справу без його участі у зв’язку з його хворобою, письмово позовні вимоги підтримав.

Представник ОСОБА_3 міської ради у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень по справі не надав.

ОСОБА_3 державна нотаріальна контора надала суду заяву в якій просила розглядати справу без участі її представника у відповідності з діючим законодавством, заперечень по справі не надала.

Третя особа ОСОБА_5 надав суду заяву в якій просила розглядати справу без участі її представника у відповідності з діючим законодавством, заперечень по справі не надала.

Суд, заслухавши сторону, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 Євгенову та його матері ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22.04.1996 року, виданого згідно з розпорядженням АТ «ОСОБА_3 трубний завод» за № 569, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» за № 19п-85.

10 серпня 2002 року померла ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй частину вищевказаної квартири. Єдиними спадкоємцями за заповітом є ОСОБА_1 та ОСОБА_5, однак останній відмовився від своєї частини у спадковому майні на користь ОСОБА_1 і на спадщину не претендує. ОСОБА_1 не звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у передбачений законом строк і отримати свідоцтво про право на спадкову частину квартири вона не в змозі, оскільки у свідоцтві про право власності не визначені частки співвласників.

Згідно ч. 2 ст.370 ЦК України, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього ж Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Керуючись ст.ст. 370, 1261, 1268, 1270 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 10, 60, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 Євгенова задовольнити.

Визначити частки ОСОБА_2 Євгенова, ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 – рівними.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлого 10 серпня 2002 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                            Н.В. Залімська  

Копія вірна

Суддя –

Секретар -