справа № 2-513/09р.    

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

30 березня 2009 року                                                                              м. Дніпропетровськ

                                                                Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

                                                                у складі: головуючої судді         Залімської Н.В.

                                                                                при секретарі                Голуб О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, зняття з реєстрації, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, уточнивши позовні вимоги, звернулась до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод в користуванні власністю, зняття з реєстрації, де вказала, що їй  належить на праві приватної власності  квартира АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 13.12.1995 року. Дана квартира складається з одної житлової кімнати, площею 17,3 кв.м.,  загальною площею  31,6 кв.м. У належній їй квартирі вона зареєструвала свою онуку, відповідачку по справі. Однак зареєструвавшись у моїй квартирі, відповідачка не вселялася в неї, бо її реєстрація мала формальний характер. Вона мешкала і продовжує мешкати разом зі своїми батьками у квартирі № 55 вказаного вище будинку. У 1999 році у  моєї онуки, відповідачки по справі, народилася дочка ОСОБА_4, яку вона зареєструвала також у належній мені квартирі. Даючи згоду на реєстрацію відповідачки та її дочки у належну їй квартиру, вона  вказувала, що є пенсіонеркою, має невеликий дохід, тому їй необхідно сплачувати комунальні послуги та квартплату за дві особи. Однак, відповідач, хоча і пообіцяла це робити, але ні одного разу впродовж більш як дванадцяти років, не сплачувала ні комунальних послуг, ні квартирної плати, а також ніколи не цікавилася зазначеною квартирою, як  своїм житлом.

Позивач посилається на те, що у зв’язку з сімейними обставинами у 2007 році вона змушена була зареєструвати у належній мені квартирі, свого сина ОСОБА_5, який оселився в неї і мешкає разом з нею. П о сімейним обставинам виникла необхідність у продажі належної їй квартири. Тому вона звернулася до відповідача з проханням знятися з реєстрації у квартирі, на що остання відповіла, що зніматися з реєстрації вона не буде, що і змушує її звертатись до суду з позовом. Просила суд у сунути їй перешкоди в користуванні нею власністю - квартирою за адресою:  м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 18/56, з боку ОСОБА_2, неповнолітньої ОСОБА_6, зобов’язавши її з дитиною знятися з реєстрації в квартирі; зобов’язати відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в  Дніпропетровській області зняти з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 та неповнолітню ОСОБА_6.

У судовому засіданні позивач підтримала уточнені позовні вимоги і просила суд їх задовольнити в повному об'ємі.  

ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала у задоволенні позову просила відмовити. Пояснила суду, що 08.02.1996 року вона була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона зі своїми батьками провадила ремонт у квартирі, підтримувала її у нормальному стані, допомагала позивачу як морально так фізично, приймала участь у оплаті комунальних послуг і не знала про бажання позивача продавати квартиру, а   ОСОБА_5 вселився і зареєструвався у квартирі шляхом обману позивача. Також вказала, що ОСОБА_5 була сплачена сума у розмірі 2/3 частин від вартості квартири.

Представник третьої особи – КЖЕП № 22 Ленінського району м. Дніпропетровська у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень по справі не надав.

Третя особа - відділ  громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, надав суду повідомлення в якому просив розглядати справу без участі його представника, заперечень по справі не надав.

Третя особа – ОСОБА_5 заперечень по справі не надав, просив задовольнити позов.

Представник третьої особи – в ідділу опіки та піклування Ленінської районної у  м. Дніпропетровську ради у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень по справі не надав.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 13.12.1995 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу   ОСОБА_7  за реєстровим  № 5442 і зареєстрованого в КП  Дніпропетровське  МБТІ  07.03.1996 року за реєстровим № 178 п -14. Дана квартира складається з одної житлової кімнати, площею 17,3 кв.м.,  загальною площею  31,6 кв.м. Дані обставини підтверджуються договором купівлі-продажу, технічним паспортом на квартиру,  довідкою з місця проживання.

Придбання зазначеної квартири було зумовлено тим, що у сусідній квартирі АДРЕСА_3  мешкав син ОСОБА_1 -  ОСОБА_8 зі своєю родиною, тому ОСОБА_1 хотіла бути ближче до них і придбала   зазначену вище квартиру № 56. Крім того, квартира, де мешкав ОСОБА_8 з сім’єю, раніше також була ОСОБА_1 , але за взаємною згодою її двох синів, ОСОБА_8 та ОСОБА_5,  і її згоди, це житло було оформлене на ОСОБА_8 та його родину і ОСОБА_1 з другим сином не претендувала в подальшому на неї.

Придбавши квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 зареєструвалася за вказаною адресою та стала там мешкати. Дані обставини підтверджуються  паспортом,  довідкою з КЖЕП, поясненнями свідків. У належній їй квартирі я зареєструвала свою онуку - ОСОБА_2 , відповідача по справі. Однак зареєструвавшись у квартирі остання не вселялася в неї, бо її реєстрація мала формальний характер. Вона мешкала і продовжує мешкати разом зі своїми батьками у квартирі АДРЕСА_4 . 24 квітня 1999 року у   ОСОБА_2  народилася дочка ОСОБА_4, яку вона зареєструвала також у належній ОСОБА_1 квартирі.

ОСОБА_2   не сплачує ні комунальних послуг, ні квартирної плати, а також ніколи не цікавилася зазначеною квартирою, як  своїм житлом.

У 2007 році ОСОБА_1  зареєструвала у належній їй квартирі, свого сина  ОСОБА_5, який оселився в неї і мешкає разом з нею. Дані обставини підтверджуються поясненнями свідків, актом КЖЕП № 22.

У ОСОБА_1  виникла необхідність у продажі належної їй квартири, тому вона звернулася до ОСОБА_2  з проханням знятися з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1. Зняти себе з реєстрації у зазначеній квартирі  в добровільному порядку ОСОБА_2 не бажає, чим перешкоджає ОСОБА_1,  як власниці  квартири,  розпорядися своїм майном.

Згідно ст. 391 Цивільного Кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог  ст.60 ЦПК України ( в редакції 2003 року)  кожна із сторін  повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог  або заперечень, а суд  розглядає справи в межах заявлених с ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь  у справі. Доказуванню підлягають  обставини, які мають значення  для ухвалення рішення у справі і щодо яких  у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі,  виникає спір.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовної заяви.

Керуючись ст. 391 Цивільного Кодексу України. ст. ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Усунути  ОСОБА_1  перешкоди в користуванні власністю, квартирою № 56 в будинку № 18 по вул. Будьонного в м. Дніпропетровську з боку ОСОБА_2, неповнолітньої  ОСОБА_3, зобов’язавши її з дитиною знятися з реєстрації в квартирі АДРЕСА_5.

Зобов’язати відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в  Дніпропетровській області зняти з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 та неповнолітню ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду  через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                               Н.В. Залімська