УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року Справа № 876/11918/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Макарика В.Я., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про визнання неправомірними дій щодо припинення нарахування та виплати різниці у заробітній платі як посадовій особі митного посту «Чоп - залізничний» Закарпатської митниці ДФС України з моменту введення в дію наказу Чопської митниці Міндоходів «Про особовий склад» № 93-о від 19.02.2014 року, зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату різниці у заробітній платі у період з 20.02.2014 року по 31.03.2015 року, відшкодування моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1000,00 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1, подавши апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В якості обґрунтування позивач зазначив, що зміна назви структурного підрозділу, назви посади, виду структурного підрозділу (з відділу на сектор), що відбулися внаслідок внесення змін до структури та штатного розпису, переведення працівника до іншого структурного підрозділу, якщо працівник продовжує виконувати ті самі функції, не вважається зміною посади чи зміною істотних умов праці. Твердження суду, про те, що зміна структури і штатного розпису супроводжувалась і зміною трудових функцій позивача, що можна вважати зміною посади, та є підстваою для переведення працівника суперечить трудовому законодавству України, зокрема, вимогам ч.ч. 3, 4 ст. 36 КЗпП України, згідно яких зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював у Чопській митниці Міндоходів з 04.06.2013 року на посаді інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Чоп - залізничний» Чопської митниці Міндоходів, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 35).

29 жовтня 2013 року Закарпатською митницею Державної фіскальної служби України було попереджено ОСОБА_1, що відповідно до Постанови №597 та Постанови №268, відбулася зміна істотних умов праці, а саме: системи, розмірів оплати праці (у тому числі посадових окладів, надбавок і доплат) та найменування посад особового складу митниці (а.с. 37). З даним попередженням позивач був ознайомлений особисто 29.10.2013 року, що підтверджується його підписом.

16 грудня 2013 року відповідачем прийнято Наказ №499 «Перелік змін №1 до організаціної структури», «Прелік змін №2 до штатного розпису на 2013 рік» та Наказ від 24.01.2014 року №28 «Про введення в дію штатного розпису Чопської митниці Міндоходів».

12 лютого 2014 року у відповідності до вимог ст. 49-2 КЗпП України, у зв'язку із скороченням штатної чисельності працівників Чопської митниці Міндоходів, ОСОБА_1 було попереджено про можливе наступне звільнення із займаної посади, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 38). При цьому позивачу було запропоновано вакантну посаду державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Чоп-залізничний» Чопської митниці Міндоходів.

Відповідно до Наказу № 93-о від 19.02.2014 року з 20.02.2014 року ОСОБА_1 був переведений на посаду державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Чоп - залізничний» Чопської митниці Міндоходів на підставі особистої заяви, у зв'язку із зміною істотних умов праці (а.с. 9-11).

Згідно статті 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

Пункт 31 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9 (далі - Постанова № 9) містить роз'яснення, що переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.

Підстави припинення трудового договору визначені статтями 36-41, 45 КЗпП. Серед них немає такої підстави, як переведення працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, передбачене частиною 1 статті 32 КЗпП. Оскільки таке переведення не є підставою для припинення трудового договору, йдеться про зміну раніше укладеного трудового договору, що передбачає зміну трудових обов'язків, виконуваної роботи, посади при фактичному продовженні трудових правовідносин.

Відповідно до Наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.11.2014 року № 45 (із змінами внесеними наказом Міндоходів від 23.03.2015 року № 33) «Про реорганізацію Чопської митниці Міндоходів» розпочато реорганізацію Чопської митниці Міндоходів.

Згідно до Організаційної структури Чопської митниці, затвердженої Міністерством доходів і зборів України 03.10.2013 року до структурного підрозділу Митний пост «Чоп-залізничний» входили відділи митного оформлення, а саме: №1, №2, №3. №4 та сектор митного оформлення №1 (міжнародних поштових та експрес відправлень) (а.с. 30-31), працівники яких здійснювали митний контроль як на вантажному напрямку так і на пасажирському напрямку. Однак, як вбачається із Структури відповідача станом на 01.01.2014 року, затвердженої Міністерством доходів і зборів України від 27.12.2013 року внесено зміни до структурного підрозділу Митний пост «Чоп-залізничний», а саме: створено відділи митного оформлення №1, №2, та № 3 (міжнародних поштових та експрес відправлень), з яких один відділ митного оформлення здійснював митний контроль на вантажному напрямку, а інший - митний контроль на пасажирському напрямку (а.с. 32-33). Відтак, з 01.01.2014 року було змінено структуру митного поста «Чоп-залізничний», зазначена реорганізація супроводжувалась зміною трудових обов`язків позивача.

У відповідності до Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного посту «Чоп-залізничний», яка була затверджена в.о. начальника Чопської митниці Міндоходів 25.02.2014 року (а.с. 44-48) було визначено інші посадові обов'язки ОСОБА_1, що відрізняються від вказаних у Посадовій інструкції старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту «Чоп-залізничний», затвердженої начальником Чопської митниці Міндоходів 16.12.2013 року (а.с. 49-51).

Враховуючи наведене, зміна структури і штатного розпису супроводжувалась і зміною трудових функцій ОСОБА_1, що можна вважати зміною посади, та є підставою для переведення працівника.

Пунктом 2 Постанови КМУ № 597 від 07.09.2013 року «Деякі питання оплати праці працівників Міністерства доходів і зборів та його територіальних органів» передбачено, що у разі зменшення у зв'язку з прийняттям цієї постанови розміру заробітної плати (без премії), грошового забезпечення (без премії) в окремих працівників, умови оплати праці яких визначені цією постановою, на час роботи на займаній посаді виплачується різниця між заробітною платою (без премії), грошовим забезпеченням (без премії), визначеними за умовами оплати праці згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність, та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці.

Оскільки ОСОБА_1 з часу прийняття вказаної вище постанови та до 20 лютого 2014 року перебував на тій же посаді та виконував роботу, передбачену трудовим договором, то йому виплачувалась різниця між заробітною платою (без премії) визначеними за умовами оплати праці згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність, та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці.

З 20 лютого 2014 року відбулась зміна трудових обов'язків, виконуваної роботи позивача, пов'язаної з його переведенням на іншу посаду, а тому дії відповідача щодо припинення виплати різниці у заробітній платі є правомірними.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі № 807/881/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді В.Я. Макарик

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст виготовлено 02 лютого 2016 року.