Справа № 22ц-1226/2009                            Головуючий у 1інст. - Соколов О.О.

                                                                       Доповідач - Литвиненко І.В.

          У Х В А Л А             

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городнянського  районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2009 року у справі за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права  власності  на Ѕ частину квартири  та про  визначення порядку користування  квартирою,

В С Т А Н О В И В :

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

    Рішенням Городнянського районного суду  від 22 квітня 2009 року  позов задоволено, визнано за ОСОБА_2  право власності  на Ѕ частину квартири, розташованої в АДРЕСА_1, визначено порядок користування даною квартирою та виділено  ОСОБА_2  в користування  кімнату 4 площею 24 кв. м. з балконом, який має вихід з даної кімнати. Суд ОСОБА_3 виділив  в користування  дві кімнати, а саме кімнату 2 площею 12,4 кв. м.  з балконом та кімнату 3 площею 16,1 кв. м, кухню, туалет, ванну кімнату та коридор залишив в загальному користуванні.

    Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не прийняв до уваги ті обставини, що квартиру отримувала ОСОБА_3 і вона викупала її за гроші, які він їй надавав, а ОСОБА_2 ніякого відношення до вказаної квартири не має.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить  до  висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

    Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали  шлюб 27 грудня 1986 році, що підтверджується свідоцтвом про одруження.  Договір купівлі-продажу був укладений 24 лютого 1993 року, тобто квартира є майном, яке набувалось під час шлюбу.

    Відповідно до ст. 22 КпШС України ( що діяв на день придбання майна) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю і кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

    Це положено  передбачено і в ст.60 СК України та в силу ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором, що передбачено

    Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо права позивача на Ѕ часину квартири та права користування  кімнатою площею 24 кв. м.

    Посилання апелянта на те, що ОСОБА_3 була квартиронаймачем з 1977 року та придбала спірну квартиру  за кошти, які надав ОСОБА_1, не заслуговують на увагу, оскільки квартиронаймач та власник мають різні  права, після  викупу квартири співвласниками вказаної квартири стали ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а факт надання коштів ОСОБА_1( яким чином, з якою метою та з якими наслідками це робилось) не знайшов свого підтвердження при розгляді справи.

    Щодо наміру позивача вселити у спірну квартиру дочку, то це є лише  припущенням апелянта.

    За таких обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав  для її задоволення та скасування  рішення суду першої інстанції, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

                                             У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Городнянського  районного  суду Чернігівської області  від 22 квітня  2009  року залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.        

  Головуючий:                                       Судді :