У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

     В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати дану ухвалу та передати справу на розгляд до Малиновського районного суду м. Одеси.

     У квітні 2009 р. ОСОБА_2 пред'явила позов до ОСОБА_1, в якому просила стягнути на її користь 617 грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної і 3000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

     Оскаржуваною ухвалою провадження у даній справі відкрито і її призначено до попереднього судового розгляду.

     Не погоджуючись з цією ухвалою, ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 125 ЦПК України позови, за загальним правилом, пред'являються в суді за місцем проживання відповідача. Спір, що виник між сторонами, не відноситься до тих, що мають альтернативну або виключну підсудність, що випливає зі змісту ст.ст. 126, 127 і 130 ЦПК України. Таким чином, шляхом відкриття провадження у даній справі порушено його право на розгляд цієї справи за місцем його проживання. Внаслідок значної територіальної віддаленості його місця проживання від Деснянського районного суду м. Чернігова він не може брати участь у судових засіданнях, а отже, належно захищати свої права та законні інтереси.

     У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, а позивач просила її відхилити за необґрунтованістю.

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

     У позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_1 - її безпосередній керівник некоректно (зневажливо) поводить себе з нею як з підлеглою за місцем роботи, що спричинило погіршення стану її здоров'я. 05.03.2009 р. відповідач за місцем роботи влаштував з нею сварку, у ході якої він безпричинно її ображав та погрожував їй звільненням. Внаслідок такої поведінки ОСОБА_1 в неї погіршився стан здоров'я, в зв'язку з чим вона перебувала на лікуванні і витратила 617 грн. 00 коп. на придбання медикаментів, а також зазнала втрат немайнового характеру (а.с. 5-7). Отже, спір між сторонами по даній справі за своєю юридичною природою є таким, що виник з приводу відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я. В силу ч. 3 ст. 110 ЦПК України такі позови можуть пред'являтися за місцем проживання позивача. Частина 13 даної статті передбачає, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа.

     Згідно з Переліком вулиць міста Чернігова, що затверджений рішенням Чернігівського міськвиконкому від 15.12.2008 р. № 353, місце проживання позивача (АДРЕСА_1) відноситься до території Деснянського району м. Чернігова.

     З викладеного випливає, що, пред'являючи даний позов до Деснянського районного суду м. Чернігова, ОСОБА_2 діяла у межах наданих їй частинами 3, 13 ст. 110 ЦПК України процесуальних прав.

     Отож, оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування нема.

     Жоден з доводів апеляційної скарги не дає підстав для її задоволення. Зокрема, ті статті ЦПК України, на які посилається апелююча сторона як на підставу для задоволення її вимог, не регламентують правила підсудності цивільних справ.

     Керуючись ст.ст. 307, 312 ч. 1 п. 1, 313-315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

     Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити, а ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2009 року залишити без змін.

     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                         Судді: