У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Талалаївського районного суду від 08 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні водогоном,

В С Т А Н О В И В:

     В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати дане рішення та задовольнити його вимоги.

     У січні 2009 р. ОСОБА_1 пред'явив позов до ОСОБА_2, в якому просив усунути перешкоди, які вона чинить у користуванні належним йому відгалуженням водогону, шляхом від'єднання водогону, що постачає воду до квартири ОСОБА_2, від цього відгалуження. Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що відповідач у 2006 р. без його дозволу провела до своєї квартири водогін, під'єднавши його до відгалуження водогону, що є його власністю. Внаслідок цього тиск води у належному йому відгалуженні водогону дестабілізувався, що унеможливлює нормальне постачання води до його квартири.

     Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

     Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_2 посилається на наступне.

     Висновок суду І інстанції про те, що належне йому відгалуження водогону збудоване за спільні з стороною відповідача кошти, не відповідає ні фактичним обставинам справи, ні наявним у справі доказам.

     Згоди на під'єднання належної ОСОБА_2 квартири до спорудженого ним водогону він не давав. Дана обставина, крім його пояснень, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3

     До червня 2006 р. двір садиби, що належить як йому, так і відповідачеві, знаходився у їхньому спільному користуванні, тому на прокладення належного йому водогону дозвіл сторони відповідача не був потрібен; висновок суду про те, що належне йому відгалуження водогону проходить через земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_1, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки вона не є власником цієї земельної ділянки.

     Про те, що договір на водопостачання до належної ОСОБА_1 квартири укладено не з нею, а з ОСОБА_2 він дізнався з тексту оскаржуваного рішення, оскільки у ході розгляду справи про це не йшлося.

     У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, а ОСОБА_1 просила її відхилити за безпідставністю.

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

     Постановляючи рішення, суд І інстанції виходив з того, що позовні вимоги є недоведеними. Але цього висновку суд дійшов без дотримання норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

     Місцевим судом на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що між позивачем та Філією „Роменський молочний комбінат” ПП „Рось” 27.09.2006 р. укладено договір № 1 про надання послуг з водопостачання до належної йому квартири. ОСОБА_4, який є чоловіком відповідача, також 01.01.2007 р. уклав з цією ж Філією договір № 83 про надання послуг з водопостачання. Але інші фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору між сторонами, суд не з'ясовував.

     Так, згідно з п. 1.3 договору про надання послуг з водопостачання між позивачем та Філією „Роменський молочний комбінат” ПП „Рось”, взаємовідносини між ними регулюються чинним законодавством.

     Порядок надання послуг з водопостачання встановлено Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що затверджені постановою Кабміну України від 21.07.2005 р. № 630. Пунктом 3 цих Правил передбачено, що такі послуги надаються споживачам безперебійно, за винятком часу перерв на проведення надавачем цих послуг в установленому порядку ремонтних і профілактичних робіт за графіком, погодженим з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями, і перерв на ліквідацію наслідків, пов'язаних з дією непереборної сили або аварією. Пунктом 6 даних Правил встановлено, що послуги з централізованого водопостачання повинні відповідати вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці забору. В момент виникнення спірних правовідносин також діяли Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. (зареєстрований у Мін'юсті України 22.07.1994 р. за № 165/374). Відповідно до п. 3.1 даних Правил, надавач послуг з водопостачання мав право дозволити приєднання водопровідного вводу об'єкта (субабонента) до водопровідної лінії основного абонента при узгодженні з абонентом умов приєднання, зокрема, якщо приєднання не погіршить водопостачання основного абонента і якщо субабонент, що приєднується, приймає на себе всі витрати, пов'язані з приєднанням.

      З наведеного випливає, що оскільки мотивами позову є неналежний тиск у водогоні, яким постачається вода до квартири ОСОБА_1, спричинений приєднанням без дозволу останнього до цього водогону відгалуження, через яке здійснюється водопостачання до помешкання ОСОБА_2, то місцевий суд в силу ч. 1 ст. 33 ЦПК України зобов'язаний був залучити до участі у справі як співвідповідача виконавця, що надає сторонам послуги з водопостачання. Але даний обов'язок судом не виконано.

     Висновок суду про те, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем, не ґрунтується на матеріалах справи. Остання апеляційному суду пояснила, що і відгалуження водогону, через яке постачається вода до квартири, де вона мешкає, і ця квартира є спільною сумісною власністю її та її чоловіка ОСОБА_4 як майно, що набуте ними за спільні подружні кошти. Але суд І інстанції не встановлював, хто є власником даної квартири та відгалуження водогону, що є об'єктом спору між сторонами, хоча ця обставина в силу ст. 360 ЦК України має суттєве значення для справи. Відповідно, місцевий суд не вирішував питання про притягнення до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_4 на підставі ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

     У мотивувальній частині рішення не зазначено, на підставі яких доказів суд встановив, що водогін, який постачає воду до квартир позивача й відповідача, споруджено за їх спільні кошти і що його прокладено по земельній ділянці ОСОБА_2, що належним власником і користувачем відгалуження водогону, через яке постачається вода до квартири останньої, є лише ОСОБА_4, що власником свердловини і водогону, з якого здійснюється водопостачання до помешкань сторін по справі, є Філія „Роменський молочний комбінат” ПП „Рось”.

     По справі не встановлено, хто є надавачем послуг з водопостачання сторонам. Згідно з названими вище договорами таким є Філія „Роменський молочний комбінат” ПП „Рось” (а.с. 6, 25), але сплату абонентської плати, згідно з наявними у справі копіями квитанцій, і позивач, і відповідач здійснюють ТОВ „Талалаївський маслозавод”. Довідки щодо права власності та права користування водогонами сторонам теж видано цим товариством (а.с. 7, 8, 38).

     Оскільки до участі у справі залучено не всіх осіб, права та обов'язки яких зачіпаються спором між сторонами, то рішення місцевого суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого суду.

     Керуючись ст.ст. 307, 311 ч. 1 п. 4, 313 - 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

     Рішення Талалаївського районного суду від 08 квітня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.

     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:                                         Судді: