У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” на рішення Городнянського районного суду від 28 квітня 2009 року по справі за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” до Відділу державної виконавчої служби Городнянського районного управління юстиції, ОСОБА_1, Чернігівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

     В апеляційній скарзі АКБ „Укрсоцбанк” просить скасувати дане рішення і задовольнити його позов.

     У лютому 2009 р. останній пред'явив позов до ВДВС Городнянського районного управління юстиції, в якому просив звільнити з-під арешту автомобіль Opel Vivaro, реєстраційний НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, та відшкодувати понесені по справі судові витрати. Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що даний автомобіль є предметом застави за договором застави, який укладено між ним та ОСОБА_1 на забезпечення зобов'язань за укладеним між ними ж кредитним договором. Внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором станом на 03.02.2009 р. у останнього перед банком виникла заборгованість в сумі 135771 грн. 36 коп., у зв'язку з чим АКБ „Укрсоцбанк” має право звернути стягнення на спірний автомобіль. В силу ст. 572 ЦК України він як заставодержатель має переважне перед іншими кредиторами право одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Постановою державного виконавця ВДВС Городнянського районного управління юстиції від 26.12.2008 р. на автомобіль, про який йдеться, накладено арешт у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” заборгованості. Оскільки державним виконавцем накладено арешт на даний автомобіль без врахування переважного права АКБ „Укрсоцбанк” на звернення стягнення на нього як на предмет застави з метою погашення заборгованості за укладеним між ним та ОСОБА_1 кредитним договором, то цей автомобіль підлягає звільненню з-під арешту.

     Ухвалою суду від 26.03.2009 р. до участі у справі як співвідповідачів притягнуто ОСОБА_1 та Чернігівську обласну дирекцію ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”.

     Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

     Не погоджуючись з даним рішенням, АКБ „Укрсоцбанк” посилається на наступне.

     Частиною 4 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно може бути звернено у разі, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Згідно з договором застави, що укладено між ним та ОСОБА_1 на забезпечення вищевказаного кредитного договору між ними ж, вартість спірного автомобіля становить 158400 грн. 00 коп., а заборгованість останнього за цим кредитним договором становить 138553 грн. 58 коп. Отже, внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за даним договором у АКБ „Укрсоцбанк” виникло право на погашення боргу ОСОБА_1 за рахунок заставленого ним майна - спірного автомобіля. Але реалізації цього права АКБ „Укрсоцбанк” перешкоджає арешт, накладений на даний автомобіль ВДВС Городнянського районного управління юстиції на виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ „Райффайзенн Банк Аваль” боргу. Т.я. АКБ „Укрсоцбанк” має переважне перед ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” право на задоволення своїх вимог за рахунок названого вище автомобіля, то цей автомобіль підлягає звільненню з-під арешту.

     У судовому засіданні представник АКБ „Укрсоцбанк” підтримала апеляційну скаргу, а представники ВДВС Городнянського районного управління юстиції і Чернігівської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” її не визнали, пояснивши, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим.

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

     Постановляючи рішення, суд І інстанції виходив з того, що позов є передчасним. Але цього висновку суд дійшов без дотримання вимог матеріального і процесуального права, що регламентують спірні правовідносини.

     Так, місцевим судом на підставі належних та допустимих доказів вірно встановлено наступне.

     06.12.2007 р. між АКБ „Укрсоцбанк” та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 941/6-53, згідно з яким останній отримав кредит у сумі 158400 грн. на купівлю автомобіля Opel Vivaro за відповідним договором купівлі-продажу з ТОВ „УкрАвтоЗАЗ-Сервіс” від 30.11.2007 р. № 3395 зі сплатою 12,5% річних Цей кредит він зобов'язався погасити до 01.12.2014 р. шляхом внесення 10 числа кожного місяця 1885 грн. 72 коп. на погашення боргу.

     На забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором та за договором відновлювальної кредитної лінії № 941/6-53, що укладений між ними ж 06.12.2007 р. на суму 4498 грн. 56 коп., АКБ „Укрсоцбанк” і ОСОБА_1 в цей же день - 06.12.2007 р. уклали договір застави № 935/09-642, згідно з яким ОСОБА_1 передав належний йому спірний автомобіль Opel Vivaro, загальною вартістю 158400 грн. 00 коп., у заставу АКБ „Укрсоцбанк”. Обтяження даного автомобіля на підставі договору застави між АКБ „Укрсоцбанк” і ОСОБА_1 від 06.12.2007 р. № 935/09-642 зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

     Станом на 03.02.2009 р. ОСОБА_1 має заборгованість перед АКБ „Укрсоцбанк” за згаданими вище договорами у загальній сумі 138553 грн. 58 коп.

     Постановою державного виконавця ВДВС Городнянського районного управління юстиції від 26.12.2008 р., що винесена у рамках виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого листа про стягнення солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” 59733 грн. 89 коп. заборгованості за кредитним договором, накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_1, у тому числі й на автомобіль, який є об'єктом спору. Обтяження цього автомобіля на підставі вказаного виконавчого листа зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

     Статтею 572 ЦК України, частиною 1 ст. 1 Закону України „Про заставу” передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

     Частиною 4 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено вичерпний перелік випадків, коли може бути звернуто стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, а саме: у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів та у разі, коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

     Місцевим судом не встановлено, що у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” після винесення судом рішення про стягнення з ОСОБА_1 на його користь коштів виникло право застави на спірний автомобіль та що вартість даного автомобіля перевищує розмір заборгованості ОСОБА_1 заставодержателю - АКБ „Укрсоцбанк”.

     Крім того, представник ВДВС Городнянського районного управління юстиції в апеляційному суді визнав, що накладений арешт на автомобіль, про який йдеться, унеможливлює реалізацію позивачем прав, передбачених п. 2.4 ст. 2 укладеного між останнім та ОСОБА_1 договору застави цього автомобіля від 06.12.2007 р. № 035/09-642.

     Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути неповноту судового розгляду, допущену місцевим судом, і вирішити спір між сторонами по суті з такої причини. Представник Чернігівської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” пояснює, що ця дирекція не має статусу юридичної особи, що такий статус має ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”. Це також випливає і зі змісту довіреностей, які видано даним товариством на представництво його інтересів у судах (їх копії на а.с. 55, 84). Отже, виходячи з приписів ч. 2 ст. 30 ЦПК України, суд І інстанції вирішував питання про права та обов'язки ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, не залучивши його до участі у справі.

     Таким чином, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого суду.

     Керуючись ст.ст. 307, 311 ч. 1 п. 4, 313 - 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

     Апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” задовольнити частково.

     Рішення Городнянського районного суду від 28 квітня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.

     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:                                         Судді: