Справа № 22ц-1288/2009 р. |
Головуючий у I інстанції - Зарічна Л.А. |
Категорія - цивільна |
Доповідач - Євстафіїв О.К. |
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 липня 2009 року |
Апеляційний суд Чернігівської області |
у складі: |
|
головуючого - судді |
Литвиненко І.В., |
суддів: |
Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л., |
при секретарі |
Рачовій І.І., |
за участю |
представника позивача - головного фахівця відділу по роботі з проблемними кредитами юридичних осіб та МСБ Чернігівської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” Сіріка Д.В., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” на окрему ухвалу Прилуцького міськрайонного суду від 25 вересня 2008 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” просить змінити дану ухвалу шляхом виключення з неї посилання на встановлення судом факту обману ОСОБА_1 ОСОБА_2 та зловживання довірою останнього.
Оскаржуваною ухвалою до відома Прилуцького міськрайонного прокурора для вирішення питання про порушення кримінальної справи доведено те, що у ході розгляду даної справи встановлено, що ОСОБА_1, не маючи наміру погашати отриманий за відповідним договором у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” кредит, зловживаючи довірою ОСОБА_2, ввів його як поручителя по зобов'язаннях за цим договором в оману з метою отримання у даному товаристві кредиту в розмірі 7000 грн. 00 коп. Таким чином, у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки злочину, що передбачений ст. 190 КК України.
Не погоджуючись з цією ухвалою, ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” посилається на те, що викладені у ній висновки не відповідають наявним у справі доказам і порушують права та законні інтереси товариства стосовно виконання постановленого по даній справі рішення.
Так, згідно з матеріалами справи, відповідач ОСОБА_1 - позичальник на виконання зобов'язань за укладеним між ним та ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” кредитним договором сплатив товариству 777 грн. 77 коп. Незважаючи на це, суд зазначає, що ним встановлено, що ОСОБА_1 не мав наміру погашати отриманий кредит. Іншими наявними у справі доказами цей висновок теж не підтверджується.
Жодним доказом, що мається у справі, також не підтверджується, що ОСОБА_1 вчинено непоодинокі злочинні дії, направлені на незаконне отримання кредиту, і що укладений між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_2 договір поруки на забезпечення кредитного договору між цим же товариством і ОСОБА_1 укладено внаслідок введення останнім у оману ОСОБА_2
У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення останнього, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 210 ЦПК України, ухвала суду має бути мотивованою. Проте в оскаржуваній окремій ухвалі нема посилань на докази, на підставі яких суд встановив, що ОСОБА_1, не маючи наміру погашати отриманий за відповідним договором у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” кредит, зловживаючи довірою ОСОБА_2, ввів його як поручителя по зобов'язаннях за цим договором в оману з метою отримання у даному товаристві кредиту в розмірі 7000 грн. 00 коп. З наявних у справі доказів такий висновок теж не випливає. Ці посилання місцевого суду зроблено виходячи з тверджень відповідача ОСОБА_2, які підлягають перевірці компетентними органами. Посилання на наведені обставини як на встановлений судом факт може вплинути на права та обов'язки ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, що випливають з укладених між цим товариством, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договорів кредиту й поруки.
Тож оскаржувана ухвала підлягає зміні, оскільки посилання суду І інстанції на те, що ОСОБА_1 не мав наміру погашати отриманий за відповідним договором у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” кредит, що він, зловживаючи довірою ОСОБА_2, ввів його як поручителя по зобов'язаннях за цим договором в оману з метою отримання у даному товаристві кредиту в розмірі 7000 грн. 00 коп. зроблено не на підставі встановлених судом фактів, а на підставі твердження ОСОБА_2, яке підлягає перевірці.
Керуючись ст.ст. 307, 312 ч. 1 п. 2, 313-315 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” задовольнити.
Окрему ухвалу Прилуцького міськрайонного суду від 25 вересня 2008 року змінити в мотивувальній її частині, визначивши, що посилання суду І інстанції на те, що ОСОБА_1 не мав наміру погашати отриманий за відповідним договором у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” кредит, що він, зловживаючи довірою ОСОБА_2, ввів його як поручителя по зобов'язаннях за цим договором в оману з метою отримання у даному товаристві кредиту в розмірі 7000 грн. 00 коп. є не встановленим судом фактом, а твердженням ОСОБА_2, яке підлягає перевірці.
В іншій частині дану ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: