Судове рішення #5325836
Справа №22ц-2320, 2008р

Справа №22ц-2320,  2008р.                                                 Головуючий в 1-й інстанції

Тимченко О.В.

Категорія: 52                                                                            Доповідач - Цуканова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

2008 року жовтня місяця "29" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Цуканової І.В.

Суддів: Капітан І.А.,  Полікарпової О.М.

при секретарі - Пасько Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ «Укренергомонтаж» на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 6 серпня 2008 року

за позовом ОСОБА_1

до ЗАТ «Укренергомонтаж»

про стягнення доплати за роботу в зоні відчуження,  відшкодування моральної шкоди,

 

встановила:

 

У квітні 2008року ОСОБА_13вернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача,  просив стягнути доплату в сумі 47 000грн. за роботу в зоні відчуження,  посилаючись на те,  що знаходився у трудових відносинах із ЗАТ і виконував монтажні роботи на Чорнобильській дільниці об'єкту «Укриття» четвертого блоку ЧАЕС вахтовим методом з 24.11.2003р. по 15.12.2003р.,  з 01.01.2005р. по 15.03.2005р.,  проте у встановленому законом розмірі доплату,  в т.ч. премію,  не отримував.

ОСОБА_1 також просив стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 3 000грн.,  заподіяну неправомірними діями ЗАТ.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 0б.08.2008року позов в частині стягнення доплати задоволено: стягнуто із ЗАТ «Укренергомонтаж» на користь ОСОБА_147 000грн.,  у доход держави - судовий збір 470грн. і 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 3 000грн. відмовлено.

В апеляційній скарзі ЗАТ просило рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог,  ухвалити нове рішення,  яким у стягненні доплати ОСОБА_1відмовити,  посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права,  порушення норм процесуального права.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

 

2

Заслухавши доповідача,  осіб,  що з'явилися в судове засідання,  перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог,  заявлених в суді першої інстанції,  колегія суддів вважає,  що скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи видно,  що сторони знаходилися у постійних трудових відносинах з 16.10.2003р. по 16.12.2003р.,  з 01.02.2005р. по 16.03.2005р.,  та укладали трудову угоду з 03.01.2005р. по 30.01.2005р. /а.с. 5, 34, 42, 44/. При цьому позивач виконував роботи вахтовим методом у зоні відчуження,  тобто зоні,  що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Оскільки відповідач не сплачував позивачу доплату та премію,  передбачені ч.2  ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон) та постановою Кабінету Міністрів України №137 від 29.01.2003р. «Про доплати і компенсації особам,  які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів» (далі

Постанова №137 від 29.01.2003р.),  то суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1і стягнув із ЗАТ доплату до заробітної плати позивача,  в т.ч. премію,  згідно його розрахунку.

Проте,  з таким висновком суду погодитися неможливо,  оскільки судом при цьому неправильно застосовано норми матеріального права.

Згідно ч.3  ст. 39 Закону в редакції,  що діяла на час існування спірних правовідносин,  громадянам,  які працюють у зоні відчуження,  за рішенням Адміністрації зони відчуження,  встановлюється доплата згідно з положенням,  затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Постанови КМУ №137 від 29.01.2003р. установлено,  що у період з 01.01.2003р. до 01.01.2006р. особам,  які постійно працюють у зоні відчуження,  проводиться доплат у 9-кратному розмірі доплати,  встановленої для громадян,  які працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та нараховується премія за основні результати господарської діяльності у розмірі 50 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) з урахуванням доплат і надбавок; така ж доплата пропорційно відпрацьованому часу проводиться особам,  відрядженим у зону відчуження.

З пояснень сторін,  копій трудової угоди,  укладеної ними 03.01.2005р.,  виданих відповідачем довідок,  що знаходяться в матеріалах справи,  видно,  що ЗАТ «Укренергомонтаж» розташоване в м.  Києві,  під час існування трудових відносин ОСОБА_1 виконував монтажні роботи як на об'єктах в м.  Києві так і вахтовим методом у зоні відчуження ЧАЕС /а.с. 42/.

Викладене свідчить,  що зона відчуження не є постійним місцем роботи ОСОБА_1

Відсутні підстави вважати позивача і особою,  яка була відряджена на роботу у зону відчуження,  оскільки направлення працівників на вахту не є службовим відрядженням,  як зазначено в п.2.3 Тимчасового положення про вахтовий метод організації робіт на підприємства Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи,  затвердженого наказом МНС України 20.05.1999р.№147 (далі Положення). Пунктом 4.4 цього Положення передбачено виплату надбавки за вахтовий метод робіт в розмірі,

 

3

передбаченому колективним договором.  Одержання відповідних доплат згідно Положення позивач не заперечував.

За таких обставин,  судова колегія вважає,  що позивач не є особою,  яка згідно вищевказаних нормативних актів має право на отримання доплати і премії за роботу у зоні відчуження,  тому його вимоги в цій частині є незаконними і необгрунтованими.

Відповідно,  рішення суду в цій частині слід скасувати,  ухвалити нове,  яким ОСОБА_1відмовити у задоволенні зазначених вимог.

Оскільки рішення суду в частині відмови позивачу у відшкодуванні моральної шкоди ніким не оскаржується,  то в силу ч. 1  ст. 303 ЦПК України колегія йому юридичної оцінки не дає.

На підставі  ст. 39 Закону України від 28.02.1991р.,  п. 1 Постанови КМУ №137 від 29.01.2003р.,  Положення,  затвердженого Наказом МНС №147 від 20.05.1999р.,  керуючись  ст.  ст.  303,  ч.1 п.2  ст. 307, 309, 316 ЦПК України,  колегія суддів,  -

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу З AT «Укренергомонтаж» задовольнити.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1про стягнення доплати за роботу в Чорнобильській зоні в сумі 47 000грн.,  а також в частині стягнення із ЗАТ «Укренергомонтаж» судових витрат,  відмовивши ОСОБА_1 у задоволенні вищезазначених позовних вимог.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація