Справа № 2-а-10
2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2009 року
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі колегії суддів: головуючого судді: Іщенка І.В., суддів Марчука В.Т., Войтуна О.Б. при секретарі Максимюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України про зобов”язання вчинити дії та бездіяльність,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися в суд з позовом до Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України про зобов”язання вчинити дії та бездіяльність. Вказали, що вони звернулися СБУ з заявою від 30.01.2008 року про геноцид. Дану заяву було передано на вивчення для прийняття рішення в УСБУ в Чернівецькій області. УСБУ в Чернівецькій області було винесено постанову про відмову в порушені кримінальної справи віл 05.03.2008 року. Вважають, що СБУ недостатньо провело перевірку по фактам вказаним в заяві. А Генеральна прокуратура України не перевірила фактів які були вказані в заяві, а також не перевірила відмовні матеріали. Вважають, що дії СБУ та генеральної прокуратури України є незаконними. Просять зобов”язати СБУ скасувати рішення про передачу їхньої заяви в УСБУ в Чернівецькій області, перевірити заяву про геноцид від 30.01.2008 року, зобов”язати Генеральну прокуратуру України надщати докази перевірки постанови УСБУ в Чернівецькій області від 05.03.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи, визнати дії СБУ та Генеральної прокуратури України незаконними.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, який представляє свої та інтереси ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 позов підтримали повністю надали пояснення аналогічні змісту позовної заяви та письмовим поясненням , просив позов задовольнити.
Відповідачі – представник СБУ Бабюк С.В. позов не визнав, в своїх запереченнях та поясненнях вказав, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Представник відповідача Генеральної прокуратури України в зал судового засідання не з”явився, направив заяву в якій позов не визнав, просив розгляд провести у його відсутності.
Заслухавши пояснення позивачів, представника відповідача та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов є не обґрунтований і не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 26 лютого 2008 року на адресу Голови Служби безпеки України надійшла заява від громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про вчинення щодо них державного геноциду в Україні за національною ознакою.
У своїй позовній заяві позивачі посилаються на те, що їх заява про злочин від 30 січня 2008 року не була перевірена Службою безпеки України в 10 денний строк, чим було порушено вимоги ст. 97 КПК України, а також Службою безпеки України не було надіслано постанову про відмову щодо них кримінальної справи, чим було порушено вимоги ст. 99-1 КПК України.
Крім цього, позивачі у своїй позовній заяві зазначають, що Служба безпеки України, порушивши вимоги ст. 2, 97 ч.2 п.З КПК України неправомірно передала їх заяву про геноцид за неналежністю, тобто тому підпорядкованому органу, дії якого оскаржувалися.
Також, позивачі вказують, що перевірка вказаної заяви про злочин від 30 січня 2008 року проводилося засекречено, в порушення вимог ч. 4 ст. 7 та ч.2 ст. 8 ЗУ „Про звернення громадян", після чого Управління СБ України в Чернівецькій області не повідомило заявників про прийняте по цій заяві рішення, що відповідно не надало їм змоги його (рішення) оскаржити в порядку ст. 99-1 КПК України.
Отже, у своїй позовній заяві, позивачі посилаються на те, що рішення щодо розгляду заяви групи громадян від 30 січня 2008 р. до Служби безпеки України про вчинення щодо них геноциду було прийнято без належної юридичної оцінки представлених доказів та дослідження всіх обставин справи, не відповідним органом, а також з порушенням норм процесуального та матеріального права.
При цьому, позивачами, оскаржують не тільки дії правоохоронного органу, а також дається оцінка діям Служби безпеки України.
Службою безпеки України досліджені всі матеріали справи, а також докази, на підставі яких прийнято рішення по заяві про державний геноцид в Україні за національною ознакою від членів такої групи від 30 січня 2008 року.
Так, вказана заява надійшла поштою до приймальні Голови СБ України і була зареєстрована 26 лютого 2008 року.
Приймаючи до уваги, що відповідна заява містила в собі повідомлення про протиправні дії, які містили в собі окремі ознаки злочину, передбачені ст. 442 КК України („Геноцид"), у відповідності до ч.4 ст. 97 КПК України, проведення перевірки ній необхідно було провести у строк не більше десяти днів.
Згідно ст. 9 Закону України „Про Службу безпеки України" систему Служби безпеки України складають Центральне управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи, Служба безпеки Республіки Крим, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.
В заяві від 30 січня 2008 року позивачами не були висвітлені факти звернення до Управління СБ України в Чернівецькій області з вказаними у заяві питаннями і дії Управління СБ України в Чернівецькій області не оскаржувалися. Отже, вимоги ч.4 ст. 7 та ч. 2 ст. 8 Закону України „Про звернення громадян" порушені не були.
Водночас, протиправні, на думку позивачів, дії, викладені в їхній заяві від ЗО січня 2008 року вчинялися на території Чернівецької області, що потребувало проведення перевірки безпосередньо по місцю вчинення дій. З цією метою заява була направлена в Управління СБ України в Чернівецькій області. Беручи до уваги, що Управління СБ України в Чернівецькій області являється структурним підрозділом Служби безпеки України, а не іншим правоохоронним органом, перенаправлення заяви на перевірку до нього не можна ототожнювати з направленням заяви про злочин за належністю ( відповідно до п.3 ч. 2 ст. 93 КПК України та ч. З ст. 7 Закону України ). Таким чином, направлення позивачам повідомлення не було обов'язковим.
Разом з тим при направленні даної заяви до УСБУ в Чернівецькій області було вказано, та зобов”язано УСБУ в Чернівецькій області про результати заяви повідомити заявників, що і було зроблено.
З березня 2008 року вказана заява була отримана Управлінням СБ України в Чернівецькій області. Після перевірки всіх фактів, які були викладені у вказаній заяві було встановлено, що всі вони розглядалися раніше і стосовно них вже була проведена перевірка та прийнято рішення - винесені постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 04 квітня 2007 року, 06 жовтня 2007 року, 16 жовтня .2007 року, 16 жовтня 2007 року. Вказані постанови були оскаржені позивачами в Шевченківський районний суд м. Чернівці та Апеляційний суд Чернівецької області. Згідно рішень зазначених судів - скарги позивачів були залишені без задоволення.
З урахуванням викладеного, по вказаній заяві громадян 5 березня 2008 року начальником Управління СБ України в Чернівецькій області була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 11 ст. 6 КПК України - у зв"язку з існуванням не скасованих постанов органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи по тому самому факту. В цей же день копії вказаних постанов були направлені заявникам.
Таким чином, заява про злочин від 30 січня 2008 року була розглянута Службою безпеки України у встановлений законом 10-денний термін і про прийняте рішення було повідомлено заявників. У зв"язку з чим, вимоги позивачів щодо порушення ст. 97 та ст. 99-1 КПК України є безпідставними.
Також з наведено суд може зробити висновок, що дії працівників СБУ перевірялися не тільки прокуратурою , а також мали місце при розгляді в суді першої та апеляційної інстанції.
А тому позовні вимоги до Генеральної прокуратури України щодо неналежної перевірки заяв про геноцид є надуманими та безпідставними.
На підставі наведеного, керуючись ст..ст.. 12,14,17,160,163 КАС України суд ,-
П О С Т А Н О В И В :
В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України про зобов”язання вчинити дії та бездіяльність – відмовити.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Іщенко І.В.
Судді: Марчук В.Т.
Войтун О.Б.