ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2010 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

судді Тарасенко Л.М.

при секретарі: Власовій Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних з виплатою страхового відшкодування

встановив:

Позивач ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 12 601 грн. 58 коп., посилаючись на те, що з вини відповідача 30 липня 2006 року була скоєна дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль марки «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, належний ОСОБА_4 Розмір завданих збитків, згідно звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця, складає 5 213 грн. 21 коп., без ПДВ, в добровільному порядку відшкодовані не були, у зв»язку з чим, ОСОБА_4 звернулась до позивача із заявою про відшкодування спричинених збитків за рахунок коштів фонду захисту потерпілих. Це страхове відшкодування було виплачене заявнику у повному обсязі, після чого у позивача виникло право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Пропозиція позивача щодо добровільної компенсації витрат в добровільному порядку, була залишена відповідачем без відповіді. Також просять стягнути на свою користь нарахування за прострочення виконання грошового зобов»язання, судовий збір та витрати, пов»язані з розглядом справи.

Представник позивача у судове засідання не з»явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Також надав суду письмову заяву про розгляд справи, за можливості, у порядку заочного розгляду.

За таких обставин суд, вважає можливим розглянути справу у його відсутності за наявними у справі доказами.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень за позовом не надав.

За таких обставин суд, вважає можливим ухвалити рішення у його відсутності при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2006 року відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на шість місяців. Постанова суду набрала законної сили.

Згідно висновку №362 експертного авто-товарознавчого дослідження від 07 серпня 2006 року, розмір витрат на проведення відновлюваного ремонту транспортного засобу марки ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_2, складає 6 255 грн. 85 коп. з урахуванням ПДВ.

Згідно платіжного доручення №1009 від 12 грудня 2006 року на підставі наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України №1103 від 12 грудня 2006 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_4 (з вини незастрахованого водія)», на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 в відшкодування шкоди, заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу марки «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1, належного ОСОБА_4, було перераховано 5 213 грн. 21 коп.

Відповідно до ст.. 8 ЗУ «Про страхування», страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов»язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування).

Відповідно до ст.. 4 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року, суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України та потерпілі.

Відповідно до п. 39.1 ст. 39 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року, ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

Пунктом 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.п. А п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року, ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно ч.1 ст. 1191 ЦК України та вимог п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року, особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування у Моторного (транспортного) страхового бюро України виникло право вимоги до ОСОБА_1, винного у спричиненні шкоди власнику автомобіля марки «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1, щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних витрат, що дорівнює 5 213 грн. 21 коп.

Крім того, згідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, нарахування за прострочення виконання грошового зобов»язання складають 5 644 грн. 79 грн.

Крім того, як вбачається з Контракту про надання правової допомоги №45 від 1.11.2009 року, платіжного доручення №14868 від 20.11.2009 року, позивач ОСОБА_2 (транспортне) страхове бюро України понесли додаткові витрати на правову допомогу у справі у розмірі 1 500 грн. 00 коп.

Враховуючи наведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі визначаються судом, виходячи з положень ст. 88 ЦПК України – стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1191 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 64, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст..ст. 8 ЗУ «Про страхування», ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,

вирішив:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних з виплатою страхового відшкодування 5 213 грн. 21 коп., нарахування за прострочення виконання грошового зобов»язання 5 644 грн. 79 коп., судовий збір у розмірі 123 грн. 58 коп. та витрати, пов»язані з розглядом справи, у розмірі 1 620 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Суддя: