Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Рожина Ю.М.,

суддів - Хилевича С.В., Ковальчук Н.М.,

секретаря судового засідання Шептицької С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Клевань Рівненського району Рівненської області, мешканця АДРЕСА_1, (на даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі) на користь:

- ОСОБА_1 (мешканка АДРЕСА_2) 20000 грн. компенсації за завдану моральну шкоду; 8000 грн. понесені судові витрати (витрати на правову допомогу), а всього 28000 (двадцять вісім тисяч) грн.;

- Рівненського районного суду Рівненської області на рахунок №31217206700295, МФО 833017, код ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходу 22030001, банк: ГУ ДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260, сума 243 грн. 60 коп. судові витрати (судовий збір).

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним в частині відмови у стягненні майнової шкоди.

Зазначає, що невірними є висновки суду щодо погашення майнової шкоди в сумі 2000 гривень, оскільки таких коштів вона не отримувала, вони були направлені на її адресу однак їй не вручені та повернуті назад декілька років назад.

Доводить, що заподіяна їй майнова шкода, яка залишається непокритою, підтверджена документами в справі і оцінена в сумі 2780 гривень.

Стверджує, що відповідно до ст.ст.10,11 ЦПК України на відповідача покладено обов'язок довести заперечення на позов і подати докази.

За викладених обставин просить рішення в частині відмови стягнення майнової шкоди скасувати, задовольнити її позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2014 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочинів за ч.2 ст.185, ч.1 ст.187, ч.2 ст.289 КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2780 гривень заподіяної матеріальної шкоди, 17000 гривень спричиненої моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Вироком апеляційного суду Рівненської області від 17 лютого 2015 року вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2014 року скасований, постановлено новий вирок, яким ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочинів за ч.2 ст.185, ч.2 ст.187, ч.2 ст.289 КК України.

Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 17000 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 8000 гривень. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2015 року вирок апеляційного суду Рівненської області від 17 лютого 2015 року в частині розв'язання цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Вироком апеляційного суду Рівненської області від 17 лютого 2015 року встановлено, що 18 лютого 2008 року, біля 18 год. 50 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп`ягніння, на вул. Центральній в с. Застав`я Рівненського району Рівненської області, умисно, з метою заволодіння чужим майном, здійснив напад на ОСОБА_1, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я, що виразилось в навмисному здавлюванні руками шиї, заподіянні удару сокирою та декількох ударів руками по голові, внаслідок чого спричинив потерпілій легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на правій щоці, на спинці носа, в ділянці лівого колінного суглобу з садном на його фоні, садна на піднебінні та заволодів належними потерпілій: грошовими коштами в сумі 38 грн. 00 коп.; паспортом громадянина України; трьома флаконами парфумів загальною вартістю 161 грн. 00 коп.; кремом для рук вартістю 12 грн. 00 коп.; тушшю для вій вартістю 12 грн. 00 коп.; двома помадами загальною вартістю 21 грн. 00 коп.; масажним гребінцем вартістю 13 грн. 00 коп.; флаконом з блиском для губ вартістю 10 грн. 00 коп.; тональним кремом для обличчя вартістю 86 грн. 00 коп.; жіночою сумочкою чорного кольору вартістю 91 грн. 25 коп.; гаманцем-дзеркальцем вартістю 18 грн. 52 коп.; гаманцем червоного кольору вартістю 47 грн. 50 коп., чим саме заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 510 гривень 27 копійок.

Задовольняючи позов частково та відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди суд першої інстанції послався на вимоги ст.ст.280, 1166 ЦК України та виходив того, що вироком суду від 17 лютого 2015 року встановлено, що завдана позивачці майнова шкода складає 510 гривень 27 копійки, докази на спричинення позивачці майнової шкоди у більшому розмірі не було надано суду, в судовому засіданні встановлено, що відповідач відшкодував 2000 грн. позивачці, а тому майнова шкода позивачці була повністю відшкодована, відповідно немає підстав для задоволення позову про відшкодування майнової шкоди.

З висновком місцевого суду колегія суддів не погоджується в частині відмови у стягненні майнової шкоди з огляду на наступне.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, та у відповідності до положень ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вироком колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справапеляційного суду від 17 лютого 2015 року, який набрав законної сили та є чинним,встановлено, що ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду в сумі 510 гривень 27 копійок.

Доводами апеляційної скарги не доведено спричинення ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 2780 грн., доказів, у відповідності до вимог ст.60 ЦПК України, позивачкою не надано.

Матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_2, які досліджені колегією суддів під час апеляційного розгляду встановлено, що потерпіла, яка є позивачкою у справі ОСОБА_1, після здійснення злочину щодо неї подала заяву щодо спричинення матеріального збитку який не змінювався протягом часу розгляду справи у кримінальному провадженні.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем відшкодовано позивачці кошти в сумі 2000 гривень, оскільки такі висновки ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені належними та допустимими доказами в справі, а тому не можуть братися судом до уваги.

За викладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу частково, а тому наявні підстави для застосування положень ст.307 ЦПК України щодо скасування рішення суду першої інстанції, в частині відмови у стягненні з відповідача майнової шкоди, яке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалення в цій частині нового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,316,317,324,325 ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2015 року в частині відмови в стягненні майнової шкоди скасувати та ухвалити нове.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 510 (п'ятсот) гривень 27 копійок заподіяної матеріальної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий Ю.М. Рожин

Судді С.В. Хилевич

Н.М. Ковальчук