Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

м. Олександрія, вул. Першотравнева, 30, 28000, (05235) 7-29-54

справа 2-96/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 року, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Петушкова С. А.,

при секретарі - Безкоровайній А. І.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_1,

та представника відповідача - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

УСТАНОВИВ:

Позивач просить усунути перешкоди, які чинити йому відповідач в користуванні його земельною ділянкою по вул. Філатова 21 в м. Олександрії, шляхом зобов’язання відповідача, ОСОБА_6 від'єднати та демонтувати газопровід низького тиску до свого будинку по вул. Філатова, 23, який проходить по садибі позивача, стягнути з відповідача ОСОБА_6 на його користь моральну шкоду в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, та судові витрати в розмірі 25 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Свої вимоги мотивує наступним. 8 листопада 2005 року він, разом з дружиною ОСОБА_5 придбав житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться по вул. Філатова, 21 в м. Олександрії. По сусідству з ними, у житловому будинку № 23 по вул. Філатова проживає із своєю сім’єю ОСОБА_6. Під час здійснення газифікації свого будинку № 23 у 2005 році ОСОБА_6 звернувся до позивача з проханням здійснити врізку та провести газопровід низького тиску до свого будинку через його садибу. Своє прохання обгрунтував тим, що у нього на той час були відсутні грошові кошти для проведення газопроводу через свою земельну ділянку. Відповідач обіцяв протягом 1-2 років здійснити перенесення газопроводу на територію своєї садиби. В усній формі він не погодився з такою пропозицією сусіда, оскільки існує можливість проведення окремого газопроводу до будинку № 23 від спільної газової труби через належну відповідачу земельну ділянку.

В робочому проекті на газопостачання житлового будинку № 21, розробленому Олександрійським управлінням по експлуатації газового господарства (далі - ОУЕГГ), який був погоджений з позивачем відсутнє проектування труби газопроводу до сусіднього житлового будинку по вул. Філатова, 23.

Не зважаючи на незгоду, відповідач невідомим йому чином, ввівши в оману працівників ОУЕГГ, за відсутності позивача із дружиною вдома, здійснив монтаж та підключення газопроводу до свого будинку через земельну ділянку позивача.

Коли позивач зауважив ОСОБА_6 про неправомірність його дій, той сказав, що згода на проходження трубопроводу була отримана від дружини позивача і що його пропозиція залишається в силі, а саме, що через 1-2 роки він перенесе трубопровід.

Зважаючи на те, що в сім'ї відповідача наявні малолітні діти а також на те, що газопостачання будинків вже розпочалося, позивач в усній формі дозволив тимчасове розміщення газопроводу на своїй садибі.

Після спливу 2 років ОСОБА_7 не здійснив перенесення газопроводу і на усні зауваження з цього приводу - не регував. Між ними почалися сварки, добросусідські відносини - зіпсувалися. Відповідач та його дружина почали ображати позивача та його сім'ю, запевняти його, що ніколи не перенесе газопровід на територію своєї садиби, оскільки в нього є документ, що підтверджує його згоду.

Коли позивач звернувся в ОУЕГГ і запитав чи наявні в цій організації документи щодо підтвердження згоди на проходження газопроводу через його земельну ділянку, йому було надане для ознайомлення ксерокопію заяви на таку згоду з його підписом. Коли він попросив пред'явив: оригінал цієї заяви, в ОУЕГГ надали документ, на якому його підпис був зроблений шляхом ксерокопіювання.

15 березня 2010 року він письмово звернувся до ОСОБА_6 з вимогою перенесенні газопроводу на територію садиби по вул. Філатова, 23.

У відповіді, листом від 25 березня 2010 року, ОСОБА_6 повідомив його, що заява пре згоду на монтаж газопроводу по території його земельної ділянки надійшла до голови вуличноге комітету ОСОБА_8 19.07.2005 р., зареєстрована за номером 922 та завірена печаткок вуличного комітету № 22. Також повідомив, що вищевказана заява була прийнята до уваги ОУЕГГ при видачі технічних умов № 842. від 29.07.2005 р.

З огляду на таку відповідь позивач звернувся до голови вуличного комітету, який повідомив його, що ніякої заяви від нього він не отримував і не реєстрував. При цьому він зауважив, ш: вуличний комітет, до складу якого входить вул. Філатова має номер 40, а не 22.

Крім того, відповідач зазначає дату прийняття заяви -19 липня 2005 року, коли буцім-то воні була зареєстрована у вуличному комітеті. Але на той час позивач та його дружина не булі власниками житлового будинку по вул. Філатова, 21, так як договір купівлі-продажу був укладений тільки 8 листопада 2005 року.

Позивач є землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок г: вул. Філатова, 21. Межі земельної ділянки (садиби) визначені в технічному паспорті на житловиі будинок.

У відповідності з ч. 2 ст. 152 ЗК, власник земельної ділянки або землекористувач моя:-. вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані: позбавленням володіння земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушенні, має на відшкодуванню завданої йому моральної шкоди. За змістом ч. 1 ст. 319 ЦК України право власності — це прав: володіння, користування та розпорядження майном. Отже землекористувач має право ні відшкодування немайнової (моральної) шкоди, завданої порушенням права на користуванні земельною ділянкою.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № ~ „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шко ~ може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральні': переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числ інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконна перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через НЄМОЖЛИВІС~і продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, пр настанні інших негативних наслідків. З цього переліку варіантів моральної шкоди безпосередн відношення до даної справи мають порушення права власності, в т.ч. права користування майне (земельною ділянкою), а також інші негативні наслідки, зокрема - вимушені незручності із-за знаходження трубопроводу на території садиби, неможливість зведення тимчасових чи постійні: господарських будівель, перешкоджання трубопроводу висадженню багаторічних насаджень длі власних потреб тощо.

В ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнове шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Тому, що: уникнути помилок при вирішені зазначеного питання, Пленум Верховного суду України (із змінам? доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року .

5) закріпив певні критерії оцінки розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Крім тог: відповідно до Методичних рекомендацій „Відшкодування моральної шкоди" (лист Міністерств юстиції України від 13 травня 2004 р. № 35-13/797), моральну шкоду неможливо відшкодувати повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болх спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватне дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз у виді справедливої сатисфакції постраждалої особи.

Вважає, що відшкодування моральної шкоди у розмірі 1700 грн. було б справедливе компенсацією за моральні переживання, пов'язані з неможливістю забезпечити вільно, на власне» розсуд користуватися земельною ділянкою (садибою) внаслідок протиправних, дій відповідача, те. а

урахуванням вимушеного звернення за захистом свого порушеного права до суду, оскільки інші способи захисту вичерпані і не дають належних наслідків.

Відповідач позов не визнав, пояснив, що отримав дозвіл у дружини відповідача, на підставі цього дозволу був виготовлений проект. Крім того труба встановлена в 2005 році в липні і досі ніяких претензій не було, крім того, позивач пропустив строк позовної давності, а тому слід відмовити в задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він дозвіл на проведення газопроводу не завіряв, відповідач до нього з таким проханням не звертався, на дозволі стоїть не його підпис.

Судом встановлено наступне.

8 листопада 2005 року він, разом з дружиною ОСОБА_5 придбав житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться по вул. Філатова, 21 в м. Олександрії.

До цього, 30. 03. 2001 року, житловий будинок № 23 по вул. Філатова придбав ОСОБА_6.

Під час здійснення газифікації свого будинку № 23 у 2005 році, ОСОБА_6 звернувся до позивача з проханням здійснити врізку та провести газопровід низького тиску до свого будинку через його садибу. Своє прохання обгрунтував тим, що у нього на той час були відсутні грошові кошти для проведення газопроводу через свою земельну ділянку. Відповідач обіцяв протягом 1-2 років здійснити перенесення газопроводу на територію своєї садиби.

В робочому проекті на газопостачання житлового будинку № 21, розробленому Олександрійським управлінням по експлуатації газового господарства (далі - ОУЕГГ), який був погоджений з позивачем відсутнє проектування труби газопроводу до сусіднього житлового будинку по вул. Філатова, 23.

Позивач заперечує що він надавав відповідачеві дозвіл на встановлення труби.

В матеріалах справи мається довідка від 25. 07. 2005 року за підписом бухгалтера кооперативу «Заовражний-1», - Пшеничнової та голови вуличного комітету - свідка ОСОБА_8 ,про те, що відповідач заборгованості за природний газ не має, та дозвіл, який видав 19. 07. 2005 року позивач відповідачеві на проведення газопроводу через його земельну ділянку, підписаний позивачем, та свідком ОСОБА_8

ОСОБА_8 заперечує той факт, що підпис в обох документах зроблено ним. Дійсно, наявний у документах підпис абсолютно не відповідає вчиненому ним підпису на присязі свідка. Також заперечує, що хтось міг його заміняти у вказаний на довідці та дозволі період.

Однак, штамп вуличного комітету має № 42, - тобто відповідає номеру вуличного комітету на той час. На даний час він змінився на № 22.

Позивач вказує, що у вищевказаному дозволі підпис дуже схожий на його, але він його не ставив.

Разом із тим, в листі відповідачеві, який він разом із дружино, направив відповідачеві 15. 03. 2010 року, позивачем вказано, що його дружина, без його згоди погодилася із розробленим проектом газопостачання будинку відповідача через ділянку позивача. Дана обставина не відповідає фактичним обставинам справи.

Незважаючи на вищевказане, суд, при прийнятті рішенні враховує ті обставини, що робочий проект на газифікацію будинку по вул. Філатова 21 в м. Олександрії датовано 2006 роком.

Позивач став власником вказаного будинку, як уже зазначено, 8 листопада 2005 року.

Відповідач на той час був власником будинку по вул. Філатова 23 в м. Олександрії 4 роки.

Обидві сторони погоджуються, що будинок відповідача газифіковано в липні 2005 року. Таким чином, незрозуміло, як позивач міг взагалі давати будь-які дозволи щодо проведення газопроводу по домоволодінню, власником якого він не був. З матеріалів справи слідує, що він придбав домоволодіння з уже проведеним газопостачанням як свого будинку, так і будинку відповідача.

Згідно із ст. 10 ЦПК, 3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно із ст. 11 ЦПК, 1. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони стверджують, що спірна ситуація виникла в 2005 році. Згідно із ст. 257 ЦК, 1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно із ст. 72 ЦПК, 1. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Позивач пропустив строк для звернення до суду за захистом свого права. Клопотання про поновлення строку не заявив. Ті обставини що він усно дозволив відповідачеві користуватися газопроводом на 2 роки нічим не підтверджені. Відповідач та його представник наполягають на даній обставині як на підставі для відмови в позові.

Згідно із ст. 267 ЦК, 3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. 4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 257, 267 ЦК, ст. ст. 10, 11, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів з часу його проголошення, через Олександрійський міськрайбнний суд.

Головуючий :