Справа № 415/7337/15-ц

Провадження № 22ц/782/30/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року м.Сєвєродонецьк колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі :

Головуючого - Украінцевої Л.Д.,

суддів: Заіки В.В., Романченка В.В...

за участю секретаря Козубської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 23 грудня 2015 року

за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Лисичанської нотаріальної контори про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з позовною заявоюпро визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 09 грудня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме : позивачем не надано доказів недійсності вищевказаного договору, тому з позову не вбачається за захистом яких порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів звернувся позивач. Крім того, позивачем не вказано ціну позову та не сплачено судовий збір.

На виконання вимог ухвали суду від 09.12.2015 року ОСОБА_1 надав заяву, в якій зазначив, що рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 11.07.1997 року було задоволено позов ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу від 05.12.1994 року недійсним та у забезпечення позову ухвалою Лисичанського міського суду від 05.06.1997 року було накладено заборону на відчуження вищевказаної квартири, яка до теперішнього часу не знята. Але 30.11.2001 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 була видана довідка № 742976-114 про відсутність заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 та укладено договір купівлі-продажу даної квартири від 30.11.2001 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Щодо сплати судового збору зазначив, що розмір його пенсії становить 1222 грн. та за 20 років судових спорів відносно свого майна в повному обсязі сплатив державі. Просив визнати недійсною довідку Лисичанської державної нотаріальної контори № 742976-114 від 30.11.2001 року.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 23.12.2015 року позовну заяву ОСОБА_1 було визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, ОСОБА_1 надав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 23.12.2015 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали  в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Повертаючи позов, місцевий суд виходив з того, що позивач не виконав вимоги, викладені в ухвалі суду від 09.12.2015 року, якою позов залишено буз руху як такий, що не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.

Між тим, такий висновок є поспішним.

Відповідно до статей 10, 11, 60, 119 ЦПК України позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає зміст обставин, якими обґрунтовуються вимоги, та зазначає докази на підтвердження цих обставин. Суддя при прийнятті заяви не має права давати оцінку доказам і встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги, і ставити залежно від цього вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Суддя відповідно до статей 119-122 ЦПК України перевіряє, чи має особа відповідно до ст. З цього Кодексу право на звернення до суду за захистом відповідного права чи інтересу, чи відповідає форма та зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності та чи немає інших установлених законом, перешкод для відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.1990р. (із змінами і доповненнями) за №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі і розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

В ухвалі повинна міститися інформація про те, який розмір судового збору позивач має сплатити, вказані рахунки, на які ці суми повинні бути внесені, вказані конкретні обставини залишення позовної заяви без руху, які обставини позивачем не викладені, щодо яких фактів чи обставин не зазначено доказів на їх підтвердження, ухвала суду від 09.12.2015 року зазначеним вимогам не відповідає. Суд першої інстанції не звернув увагу на ці роз’яснення Пленуму Верховного Суду та у своій ухвалі про залишення позовної заяви без руху не вказав розмір судового збору, який позивач має сплатити та не вказав рахунки, на які ці суми повинні бути внесені.

Суд першої інстанції, якщо є складнощі щодо визначення ціни позову на стадії прийняття позовної заяви до розгляду, не позбавлений можливості зазначити мінімальний розмір судового збору, а у подальшому при ухвалені рішення стягнути судові витрати у повному обсязі.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

При таких обставинах, оскаржена ухвала підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції для повторного вирішення питання про прийняття позовної заяви до провадження суду.

Оскільки ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 27.01.2016 року ОСОБА_6 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з апелянта судовий збір у розмірі 243,60 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ст. 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” мінімальна заробітна плата становить 1218 грн., отже підлягає сплаті судовий збір у розмірі 243, 60 грн.

Керуючись ч. 1ст. 304 , п. 4 ч.2 ст.307, ст. 312, ст. 313, п. 6 ч.1 ст. 314, ст.. 315, ст.. 317, ст.319 ЦПК України колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 23 грудня 2015 скасувати, повернувши справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позову до розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 243, 60 грн.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена протягом 20-ти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді: