АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц - 2492     2008  рік                                                        Головуючий у 1 інстанції

Склярська І.В.

Категорія 52                                                                                          Доповідач Семиженко Г. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року жовтня 29 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого  Семиженка Г.В.

суддів:                                                                                                             Лісової Г.Є.

Приходько Л.А.

при секретарі Борисовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 11 вересня 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської залізниці про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИЛА:

20 травня 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те,  що він перебував у трудових правовідносинах з відповідачем,  26 червня 2007 року звільнився за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію,  одноразову грошову допомогу у розмірі трьох середньомісячних окладів,  виплата яких передбачена п. 4.17 колективного договору,  отримав лише 24 квітня 2008 року,  в позові поставлено питання про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку з 27 червня 2007 року по 24 квітня 2008 року в сумі 13170, 55 гривні.

Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 11 вересня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду позивач з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права поставив питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову з підстав,  у ньому зазначених.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді справи сторони свої процесуальні

позиції підтримали.                                                                                                                                            

Заслухавши доповідача,  перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених у суді першої інстанції,  колегії суддів вважає,  що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до  ст.  116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум,  що належать йому від організації,  провадиться в день звільнення,  або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок,  якщо він в день звільнення не працював.

За  ст.  117 вказаного Кодексу в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у вище наведені строки,  при відсутності спору про їх розмір,  організація повинна виплатити робітникові його середній заробіток за

2

весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи сторони перебували у трудових правовідносинах,  20 червня 2006 року позивачем подано заяву про звільнення за власним бажанням,  яка була задоволена (ас.  30-33),  за п. 4.17 колективного договору поміж адміністрацією та дорожнім комітетом Одеської залізниці на 2006-2010 роки при звільнення працівників у зв'язку з виходом на пенсію вперше при стажі роботи більше 10 років виплачується разова допомога у розмірі трьох середньомісячних заробітків (а.с.  20),  17 квітня 2008 року позивач подав заяву про зміну підстави звільнення за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію (а.с.  35),  наказом від 25 квітня 2008 року наказ про звільнення позивача від 26 червня 2007 року в частині підстави звільнення змінено на  ст.  38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію з виплатою допомоги та винагороди (а.с.  37),  цього ж дня допомога була виплачена (а.с.  36).

Таким чином,  оскільки право на отримання допомоги,  передбаченої колективним договором,  виникло у позивача після зміни підстав його звільнення,  проведених наказом від 25 квітня 2008 року за його заявою,  затримки у виплаті розрахунку відповідачем допущено не було,  підстав для задоволення позову немає.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку,  що судом першої інстанції у справі ухвалено законне та обґрунтоване рішення,  його слід залишити без змін,  апеляційну скаргу відхилити як таку,  що не ґрунтується на нормах закону та висновку суду не спростовує.

Керуючись  ст.   ст.  303,  307,  308,  314 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 11 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення,  на неї протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.