№2-461/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

06 липня 2009   року      Печерський  районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді Кафідової О.В.,

при секретарі  -          Нечаєвій Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за  позовом    ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра Україна", 3-х осіб Миколаївської філії Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра Україна", Управління Міністерства внутрішніх  справ в Миколаївській області   про стягнення заборгованості  по договору добровільного страхування наземного транспорту , відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,  

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить суд постановити рішення, яким  стягнути з останнього ремонт автомобіля відповідно до договору добровільного страхування в сумі 2500 грн. 00 коп., вартість виготовлення дублікатів державних номерів, які були пошкоджені в результаті ДТП в сумі 350 грн. 00 коп., в також 83 грн. 00 коп. за надання розширеної довідки форми № 2 від 11.04.2008 року № 254, 690 грн. 00 коп. пені відповідно до договору, компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 1600 грн. 00 коп. та 1500 грн. 00 коп. вартість сплачених адвокатських послуг, посилаючись на те, що відповідач безпідставно відмовив йому у виплаті страхового відшкодування, обґрунтовуючи відмову тим, що страхувальник (позивач) отримав повне відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП від особи, винної у їх заподіянні, що не підтверджено документально, тобто відповідач грубо порушує з ним договірні відносини. Крім того, відповідач своїми діями спричинив позивачу і тяжкі моральні страждання.

    Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, а саме крім вимог, зазначених в основному позові, просив також стягнути з відповідача вартість квитків – 486 грн. 14 коп.  та телеграм – 258 грн. 50 коп., а також збільшив суму моральної шкоди до 2000 грн.00 коп.  

Представник відповідача та третьої особи Миколаївської філії Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра Україна" в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставні та необгрунтовані, оскільки про ДТП, яка відбулася 16.07.2007 року позивач повідомив лише 17.07.2007 року, чим створив перешкоди страховику у визначенні обставин пригоди, крім того, позивач не з”ясував дані водія мотоцикла, з вини якого відбулася дана дорожньо – транспортна пригода, та який зі слів позивача зник з місця пригоди зник, тому враховуючи сумнівність поданої інформації, відповідач провів своє розслідування  і встановив, що водій мотоциклу у присутності співробітників ДАІ відшкодував завдані збитки та не зникав з місця ДТП, як це зазначив позивач.

Третя особа Управління Міністерства внутрішніх  справ в Миколаївській області в судове засідання жодного разу не з”явилася, будучи належним чином повідомленою про день, час та місця розгляду справи, що підтверджуються судовими повістками та повідомленнями про вручення поштових відправлень, тому суд визнав можливим розглянути справу у її відсутність.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного   висновку.

В  судовому  засіданні  встановлено, що 30.01.2006 року між сторонами по справі був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту, а саме “Опель Вектра”, ДН НОМЕР_1.

 16.07.2007 року о 18 год.15 хв. в м. Миколаїв на перехресті пр. Леніна – вул. Фалеївська відбулася дорожньо – транспортна пригода за участю мотоцикла “Сузукі”, яким керував невстановлений водій та автомобіля “Опель Вектра”, ДН НОМЕР_1, під керування позивача.

17.07.2007 року позивачем на адресу відповідача була подана заява про пошкодження внаслідок вищезазначеної ДТП його транспортного засобу.

Як вбачається з Акту прийому виконаних робіт від 18.08.2007 року виконавцем ЧП Вдовиченко в повному обсязі, відповідно калькуляції, були виконані ремонтно – відновлювальні роботи автомобіля “Опель Вектра”, ДН НОМЕР_1, які ОСОБА_1 були сплачені в повному обсязі в розмірі 2500 грн. 00 коп.

21.11.2007 року відповідачем на адресу позивача за результатами розгляду заяви було направлено рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що позивач про ДТП, яка відбулася 16.07.2007 року повідомив лише 17.07.2007 року, чим створив перешкоди страховику у визначенні обставин пригоди, крім того, останній не з”ясував дані водія мотоцикла, з вини якого відбулася дана дорожньо – транспортна пригода, та який зі слів позивача зник з місця пригоди зник, тому враховуючи сумнівність поданої інформації, відповідач провів своє розслідування  і встановив, що водій мотоциклу у присутності співробітників ДАІ відшкодував завдані збитки та не зникав з місця ДТП, як це зазначив позивач. Відповідно до Закону України “Про страхування” , Правил страхування та вищезазначеного договору, підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є надання страховику свідомо неправдивих відомостей про об”єкт страхування або про факт настання страхового випадку, а також отримання страхувальнком повного відшкодування збитків від особи винної у їх заподіянні, тому і прийшли до висновку, що не має підстав для виплати страхового відшкодування по даному випадку.

Суд критично відноситься до зазначеного листа-відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки він не підтверджений документально, до нього не додано жодного доказу виплати позивачу суми збитків від особи винної у їх заподіянні, крім того, не зрозуміло з яких підстав відповідач прийшов до висновку, що водій мотоцикла не залишав місця дорожньо – трагнспорної пригоди,  та не зазначено чим позивач створив перешкоди страховику у визначенні обставин пригоди

 Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов”язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов”язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.  

Позивач виконав всі вимоги договору добровільного страхування наземного транспорту від 30.01.2006 року, а саме вчасно повідомив про настання страхового випадку - ДТП відбулася 16.07.2007 року, а повідомив 17.07.2007 року, тобто протягом доби, а договором передбачено  протягом 48 годин, крім того пройшов медичний огляд для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп”яніння, яким встановлено, що останній був тверезим  під час керування автомобілем, надав страхувальнику всі необхідні документи, передбачені договором, тобто вчинив всі залежні від нього дії, передбачені  договором та ст. 989 ЦК України.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд приходить до висновку, що відмова відповідача у виплаті позивачу страхового відшкодування є безпідставною та необгрунтованою, а тому позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 2500,00 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 690 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають, оскільки суперечать вищезазначеному договору та чинному законодавстві України, так як відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов”язанний сплатити неустойку  в розмірі, встановленому договором або законом, а не пеню, як це просить позивач в своєму позові.

Крім того, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 350,00 грн. на виготовлення дублікатів державних номерів, які були пошкоджені в результаті ДТП, 83,00 гривень за надання розширеної довідки форми № 2, вартість білетів та телеграм задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені документально належним чином та необгрунтовані в судовому засіданні.

Оскільки доказів на обґрунтування розміру моральної шкоди позивачем не надано, тому суд вважає факт її спричинення недоведеним в  судовому засіданні, а позовні вимоги в цій частині недоведеними та безпідставними.

На підставі вищевикладеного,  вирішуючи позовні вимоги позивача, суд приймає до уваги пояснення та докази, надані сторонами по справі, та вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки представник відповідача не надав суду доказів на підтвердження своїх заперечень.

Суд вважає, що позивачем та його представником надано достатньо доказів на підтвердження своїх вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2500,00 грн., витрат на  правову допомогу  в сумі 1500 грн. 00 коп.  та судових  витрат в розмірі 908 грн. 64 коп., а інші позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що  відповідачем порушені права позивача, і суд приходить до висновку , що  позовні  вимоги  підлягають  частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.. 10, 60, 88, 131, 195, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218  ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 979, 989,992, ЦК України,  Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну  заяву ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра Україна", 3-х осіб Миколаївської філії Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра Україна", Управління Міністерства внутрішніх  справ в Миколаївській області   про стягнення заборгованості  по договору добровільного страхування наземного транспорту, відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити  частково  

Стягнути  з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра Україна на користь ОСОБА_1 матеріальну  шкоду в сумі  2500 грн. 00 коп.  , частково судові витрати  в сумі  908 грн. 64 коп. та витрати на  правову допомогу  в сумі 1500 грн. 00 коп.  .

В іншій частині  позовних вимог ОСОБА_1  – відмовити .

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного  суду  м. Києва  через Печерський  районний   суд м. Києва .

Заяву про  апеляційне  оскарження рішення  суду   може  бути подано  протягом 10  днів  з  дня  проголошення  рішення  .

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  20 днів після  подання заяви про апеляційне оскарження .

СУДДЯ