Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №2-391/11

Провадження №2/1023/6562/11

20 грудня 2011 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючого Малишенко Т.О., при секретарі Катамай Г.М., за участі сторін: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3 - про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення трудових обов,язків,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення трудових обов'язків, в позовній заяві посилається на те, що відповідач відповідно до трудового договору виконував обов.язки водія легкового автомобіля (таксі). ЗО квітня 2011 року трапилася дорожньо-транспортна пригода і автомобіль під керуванням відповідача отримав пошкодження. Тому просив стягнути з Відповідача - ОСОБА_3 - на свою користь 27 587 гривень 11 копійок, а також понесені судові витрати.

В судовому засіданні позивач і його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, на обґрунтування позовних вимог подали документи.

Відповідач і його представник позовні вимоги визнали частково, в розмірі не більше свого середнього місячного заробітку водія, а це відповідно до договору 502 гривні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 (позивач) є підприємцем (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_5). Відповідно до наданих документів він є власником автомобіля НОМЕР_1 (свідоцтво про право власності на автомобіль). Між ОСОБА_1, (приватним підприємцем який надає послуги таксі) і ОСОБА_3, укладено трудовий договір від 29.04.2011 року, на безстроковий термін в виконанням обов.язків водія з заробітною платою 502 гривні на місяць. З постанови Славутицького міського суду від 23.05.2011 року ( справа 3-264/2011 вбачається, що ЗО квітня 2011 року о 16 год. 50 хв. в м. Славутичі Київської області -а вул. Героїв Дніпра водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан покриття, допустив наїзд на зустрічну смугу для руху та зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, чим порушив вимоги п.2.3.,12.1.,11.3.,ПДР. В результаті ДТП автомобілі зазнали механічні пошкодження, постраждалих осіб немає. Даною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і позбавлено права керування транспортним засобом на шість місяців.

З наданого подорожнього листа службового легкового автомобіля серії ПЗС № 7333778 від 30.04.2011 року вбачається, що ОСОБА_3, перебував у трудових відносинах, виконував обов.язки водія легкового автомобіля (таксі)

Відповідно Акту № КС-022/11 автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу, складеного 07.06.2011 року вартість матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу автомобіля «CHYERY AMULET А 15», державний номерний знак НОМЕР_4, в наслідок його пошкодження у ДТП ЗО квітня 2011 року складає 27587,11 гривень.

Заслухавши сторони, вивчивши надані документи суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно в ст.132 КЗпП України за шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з вини працівників, ті несуть у випадках, передбачених ст. 134 КЗпП України. Але в даному випадку, жодна з підстав, що зазначена у вказаній нормі, для стягнення шкоди з відповідача в повному розмірі, відсутня. Посилання позивача на ту обставину, що відповідач відповідно до п. 2 трудового договору від нібито взяв на себе зобов.язання нести повну матеріальну відповідальність за транспортний засіб, не є підставою для стягнення шкоди в повному обсязі. В судовому засіданні було з,ясовано, що трудовий договір від 29.04.2011 року був підписаний сторонами після дорожньо-транспортної пригоди. Про існування тексту п.2 зазначеного договору відповідачу на час підписання договору не було відомо, оскільки останній на прохання позивача підписав бланк договору і віддав позивачу.

Крім того чинним законодавством передбачено, що покладення на працівника повної матеріальної відповідальності можливо тільки за умови укладення з ним письмового договору про повну матеріальну відповідальність (ст. 135-1 КЗпП України), для укладання договорів повної матеріальної відповідальності чітко визначено перелік посад і виконання робіт пов'язаних з обслуговуванням матеріальних цінностей, вказаний перелік посад і робіт не підлягає розширювальному тлумаченню, з водієм повна матеріальна відповідальність не передбачена.

На підставі наведеного судом зроблено висновок, що підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_3 шкоди в повному розмірі немає, ОСОБА_3 може нести матеріальну відповідальність за шкоду завдану позивачу лише в розмірі не більше свого середнього місячного заробітку водія в даному випадку як вбачається з трудового договору середньомісячна заробітна плата його становила 502 гривні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суддя присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тому в даному випадку стягнення на користь позивача понесених судових витрат також підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 218 ЦПК України, 132, 134,135-1 КЗпП України,

вирішив :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 502 гривні, понесені судові витрати у сумі 171 гривні всього 673 гривні. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Т. О. Малишенко