Справа № 2а-1721/09 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 травня 2009 року

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді       Іваненко Т.В.

з секретарем                 Божок Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Народичі справу за позовом ОСОБА_1 до  Управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, про визнання дій протиправними та  стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати дії відповідача протиправними та стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації не виплачені кошти, що передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закон)  за період з 01.01.2002 року по 30.04.2006 року в сумі 22267,75 грн., мотивуючи тим, що він отримував зазначені кошти у відповідачів не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як це визначено в Законі, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав. Розмір не виплачених коштів за ст. 39 Закону становить вказану вище суму.

Позивач в судове засідання не з’явився, але просить справу розглядати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, але надіслав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід  задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач працював в Закусилівському лісництві ДП «Овруцьке лісове господарство» ,що в с.Закусили Народицького району , яке  Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93,  віднесено до зони гарантованого добровільного відселення .

Вказані обставини підтверджуються наданими копіями трудової книжки, посвідчення потерпілого від аварії на  ЧАЕС, паспорта ,  довідкою.

Відповідно до ст. 39 Закону позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема, за  за ст.39 – 10,50 грн.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.Законом передбачені наступні виплати:

ст.39 - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.

Постановою КМ України № 836 від 26.07.96 усупереч Закону встановлено конкретні розміри допомоги та доплати і, зокрема:

для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис. крб. (10,5 грн. за гр. реф.).

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

  Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку його застосування(статті 62 та 67) та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови не можливе.

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за період з  з 01.01.2002 року по 30.04.2006 року за ст.39 Закону.

Оскільки доплата за ст.39 Закону провадиться працюючим на територіях радіоактивного забруднення,  тобто входить в структуру оплати праці (ст.100 КЗпП), то відповідно до ст.233 КЗпП по позовах щодо порушення законодавства про оплату праці строк позовної давності не обмежений.

Відповідно до Законів України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в частині, що стосується виплат в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, була зупинена, однак, 09.07.07 Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України" та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 Закону, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений не чинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про її неконституційність.

На підставі викладеного, вимоги позивача підлягають задоволенню за виключенням періоду часу з січня 2006 року  по червень 2007 року.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:

з 1.01.2002р. - 140 грн.,      

з 1.07.2002р. - 165 грн.,    

з 1.01.2003р. - 185 грн.,    

з 1.12.2003р. - 205 грн.,

з 1.09.2004 р. - 237 грн.,

з 1.01.2005 р. - 262 грн.,

з 1.04.2005 р. - 290 грн.,

з 1.07.2005 р. - 310 грн.,

з 1.09.2005 р. - 332 грн.

В зв'язку  з викладеним, розмір невиплачених коштів позивачу становить:

за ст.39 Закону:

- за 2002 рік: 140х2х6+165х2х6-126,00= 3534,00 грн.;

- за 2003 рік: 185х2х11+205х2-126,00= 4354,00 грн.;

- за 2004 рік: 205х2х8+237х2х4-126,00= 5050,00 грн.;

- за 2005 рік:  262х2х3+290х2х3+310х2х2+332x2х4-126,00 = 7082,00 грн.;

 Всього за ст.39 Закону 20020,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.  

Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захисту населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов переконання, що при нарахуванні коштів, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач діяв всупереч вимогам Закону, а тому,  суд  визнає дії відповідача протиправними.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161,  162,167  КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково .

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації , щодо виплати ОСОБА_1 коштів , передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у фіксованому розмірі, протиправними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 за період з 01.01.2002 року по 31.12.2005 року д оплату до заробітної плати , передбачену ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в сумі 20020,00  грн .

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.  

Відповідач від сплати судового збору звільнений.

На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Народицький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку протягом 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.

СУДДЯ: